ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 906/1196/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Демидової А.М., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на ухвалуГосподарського суду Житомирської області від 02.08.2016та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№906/1196/15 Господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз"прозвернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:від позивача:Грицик А.С.,від відповідача:не з'явився,від третьої особине з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 05/09/І02/07-КЛТ від 10.08.2007 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 05/09/07-КЛТ від 10.08.2007 у розмірі 10 775 124,15 грн., з яких: 5 439 999,15 грн. заборгованість за кредитом, 1 373 860,61 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 3 060 487,84 грн. прострочені відсотки, 772 919,92 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 81 823,55 грн. річні від суми основного боргу, 46 033,09 грн. річні від прострочених відсотків.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.10.2015 у справі № 906/1196/15 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 906/1196/15 рішення місцевого господарського суду у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/09/07-КЛТ від 10.08.2007 у розмірі 8628343,62 грн., вирішено звернути на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 05/09/102/07-КЛТ від 10.08.2007, а саме: цілісний майновий комплекс: адмінбудівля (А), загальною площею 363,70 кв.м, склад (Б), загальною площею 1 379,40 кв.м, контора (В), загальною площею 256,70 кв.м, склад (Д), загальною площею 737,00 кв.м, склад (Е), загальною площею 1 004,20 кв.м, склад (3), загальною площею 24,30 кв.м, прохідна (К), загальною площею 117,40 кв.м, піднавіс (Л), загальною площею 358,60 кв.м, склад (О), загальною площею 76,10 кв.м, піднавіс (Н), загальною площею 679,60 кв.м, склад (М), загальною площею 86,70 кв.м, зарядна-гараж (Ж), загальною площею 183,60 кв.м, склад (Г), загальною площею 1411,80 кв.м, склад (Р), загальною площею 532,00 кв.м, розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 20, що належить на праві власності ТОВ "Укргоспторг"; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів; встановлено початкову ціну заставного майна на прилюдних торгах 5 753 870,00 грн. (без ПДВ); у решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2016 у справі № 906/1196/15 рішення Господарського суду Житомирської області від 28.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 906/1196/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.08.2016 у справі № 906/1196/15 (суддя Прядко О.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Юрчук М.І.), призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі №906/1196/15 зупинено на час проведення судової оціночно-будівельної експертизи; на вирішення експертизи поставлені такі питання:

"Яка ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором № 05/09/І02/07-КЛТ від 10.08.2007 (а.с. 27-28 у т. 1) на момент проведення оцінки, а саме: цілісного майнового комплексу, який складається з:

- адмінбудівля (А), загальною площею 363,70 кв.м;

- склад (Б), загальною площею 1379,40 кв.м;

- контора (В), загальною площею 256,70 кв.м;

- склад (Д), загальною площею 737,00 кв.м;

- склад (Е), загальною площею 1004,20 кв.м;

- склад (3), загальною площею 24,30 кв.м;

- прохідна (К), загальною площею 117,40 кв.м;

- піднавіс (Л), загальною площею 358,60 кв.м;

- склад (О), загальною площею 76,10 кв.м;

- піднавіс (Н), загальною площею 679,60 кв.м;

- склад (М), загальною площею 86,70 кв.м;

- зарядна-гараж (Ж), загальною площею 183,60 кв.м;

- склад (Г), загальною площею 1411,80 кв.м;

- склад (Р), загальною площею 532,00 кв.м, який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 20, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргоспторг" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 20, ідентифікаційний код 01552724)".

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.11.2016 у зв'язку із відпусткою судді Попікової О.О. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №906/1196/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.11.2016 у справі №906/1196/15 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Демидова А.М., Євсіков О.О.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012).

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.08.2007, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Укргоспторг".

Призначаючи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.08.2016 експертизу у справі № 906/1196/15, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що для встановлення ринкової вартості предмета іпотеки та встановлення початкової ціни продажу необхідно призначити у справі судову експертизу.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною першою статті 39 вказаного Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з п. 4.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" № 1 від 24.11.2014 якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі у зв'язку з необхідністю призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи для встановлення ринкової вартості предмета іпотеки на момент проведення оцінки.

Зі змісту ухвали господарського суду Житомирської області від 02.08.2016 у справі № 906/1196/15 вбачається, що остання містить обґрунтовані мотиви її винесення, а саме: необхідність вирішення питань щодо визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Суд першої інстанції вказав обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, потребують спеціальних знань, та визначив конкретні підстави для проведення експертизи, доцільність її проведення, а також реалізував надане законом господарським судам право на зупинення провадження у справі до закінчення проведення експертного дослідження для уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи.

При цьому, апеляційним судом правомірно відхилено, посилання позивача на наявність в матеріалах справи висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна компанія "Професіонал" від 19.10.2015, оскільки у постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2016 у справі № 906/1196/15 зазначено, що вказаний висновок не може бути взятий до уваги при визначенні початкової ціни предмету іпотеки.

Щодо доводів скаржника про безпідставність покладення на нього обов'язку з оплати призначеної судової експертизи, варто зазначити наступне.

У п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 роз'яснено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Оскільки, ініціатором позову є ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач є заінтересованою стороною, а отже правомірно поклали на нього витрати, пов'язані із проведенням судової оціночно-будівельної експертизи.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.08.2016 у справі № 906/1196/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді А. Демидова

О. Євсіков