ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 905/1688/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівВладимиренко С.В., Кролевець О.А.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 16.09.2016 (головуючий суддя Геза Т.Д., судді Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.)у справі№ 905/1688/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доПриватного акціонерного товариства "Корум Україна"простягнення 289178324,98 грн.,за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"провнесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККМV.154391.009 від 04.10.2013,за участю представників:позивача Горячих Я.О.,відповідача не з'явились, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2016 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.10.2015 у справі № 905/1688/15, апеляційну скаргу на вказану ухвалу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, справу направити до апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не надав належної оцінки клопотанню заявника про поновлення пропущеного строку та відстрочення сплати судового збору на подання апеляційної скарги.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заявник оскаржує ухвалу від 15.10.2015, якою було зупинено провадження у справі № 905/1688/15 до закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.10.2015 та повернення справи до господарського суду Донецької області.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.10.2015 у справі № 905/1688/15 залишено без задоволення.

Згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2015 та у зв'язку із закінченням апеляційного провадження, супровідним листом Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2015 справу № 905/1688/15 повернуто до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2016 провадження у справі № 905/1688/15 було поновлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2016 повернуто апеляційну скаргу без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Відхиляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що апеляційна скарга була подана на ухвалу про зупинення провадження у справі після його поновлення. Відхиляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначила, що скаржником не наведені доводи та не подані докази на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку та розмірі. А саме лише посилання скаржника на його місцезнаходження в зоні проведення АТО не підтверджує факту того, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансову стані та не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу, зокрема, апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору (копія наявна в матеріалах справи) апелянт вказував на те, що місцем знаходження Приватного акціонерного товариства "Корум України" є місто Донецьк, яке входить до території проведення антитерористичної операції. Заявник зазначив, що перебуваючи на непідконтрольній Україні території, ПрАТ "Корум" не може здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибутки, що ставить товариство у скрутне матеріальне становище.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні складного майнового стану сторони, який потрібно довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Як роз'яснено в п. 3. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто передбачена законодавчо можливість звільнення судом від сплати судового збору не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами.

Як відзначено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо скрутного фінансового становища товариства та неможливості сплатити судовий збір заявник апеляційної скарги не надав.

За таких обставин апеляційний суд правомірно виходив з відсутності фактичних і правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційним судом по суті відхилено клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу правомірно повернуто без розгляду з посиланням на п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу про зупинення провадження у справі після його поновлення та до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційний господарський суд, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2016 у справі №905/1688/15/ - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіС.В. Владимиренко О.А. Кролевець