ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 908/1748/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 908/1748/15-г Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"про стягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" Нижник О.М.- - ПАТ "Українська залізниця" Короєд С.О.- - ДП "Донецька залізниця" не з'явився

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Донецька залізниця", в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь суму неповернутої передоплати у розмірі 144 173, 40 грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 у справі № 908/1748/15-г позов задоволено повністю.

В квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016 (суддя Алейникова Т.Г.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (головуючий Зубченко І.В., судді: Попков Д.О., Радіонова О.О.) заяву Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задоволено. Замінено сторону (відповідача) по справі № 908/1748/15-г ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" правонаступником - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником - відмовити. Скарга обґрунтована тим, що боржник не виключений з ЄДРПОУ, передавальний акт не складався і ці обставини при вирішенні питання правонаступництва судами не досліджувалися.

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", Державне підприємство "Донецька залізниця" не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Державне підприємство "Донецька залізниця" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 у справі № 908/1748/15-г стягнуто з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суму неповернутої передоплати у розмірі 144 173, 40 грн. та 2 883, 47 судового збору.

02.07.2015 на виконання рішення суду від 02.06.2015 Господарським судом Запорізької області видано наказ.

18.04.2016 Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником на підставі статті 25 ГПК України.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Додатком 1 до цієї постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в тому числі і боржник - Державне підприємство "Донецька залізниця".

Суди попередніх інстанцій визнали вказану заяву обґрунтованою та здійснили правонаступництво відповідача в порядку ст.25 ГПК України з Державного підприємства "Донецька залізниця" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", пославшись на те, що останнє є правонаступником відповідача в силу Закону.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження (боржника) її правонаступником, передчасними та недостатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 25 ГПК України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Діюча редакція вказаної статті передбачає підстави процесуального правонаступництва:

смерть або оголошення фізичної особи померлою;

припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);

заміна кредитора чи боржника в зобов'язанні;

інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Таким чином, перелік підстав заміни особи правонаступником не є вичерпним. Інші підстави заміни особи її правонаступником можуть бути пов'язані із змінами суб'єктного складу матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Статтею 59 ГК визначено, що реорганізація може проводитися шляхом: злиття; приєднання; поділу; перетворення.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов'язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи.

Важливим є правильне визначення моменту переходу прав до правонаступника юридичної особи. Відповідно до ст. 107 ЦК після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника. Отже, моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до норм цієї статті злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Виходячи з приписів ст. 104 ЦК України, до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи її цивільна правосуб'єктність не припиняється.

В своїх рішеннях суди попередніх інстанцій не вказали, з якого моменту відбувся перехід прав і обов'язків до правонаступника юридичної особи, а лише обмежились висновком про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" в силу Закону.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишились питання внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення відповідача (Державного підприємства "Донецька залізниця"), як юридичної особи, так і питання передачі майна відповідача Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" у визначеному законодавством порядку.

За таких обставин, судові рішення не можна визнати такими, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Рішення судів наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016 у справі № 908/1748/15-г скасувати.

Справу № 908/1748/15-г передати на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова