ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 905/872/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "САНА-ГРУП", м. Миколаївна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рокуза заявоюКостянтинівського державного науково-виробничого підприємства "Кварсит", м. Костянтинівка, Донецька обл.про відстрочення виконання судового рішенняу справі господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САНА-ГРУП", м. МиколаївдоКостянтинівського державного науково-виробничого підприємства "Кварсит", м. Костянтинівка, Донецька обл.простягнення 1 362 926, 21 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "САНА-ГРУП" (далі за текстом - ТОВ "САНА-ГРУП") до Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства "Кварсит" (далі за текстом - Костянтинівське державне НВП "Кварсит") задоволено повністю: присуджено до стягнення з Костянтинівського державного НВП "Кварсит" на користь ТОВ "САНА-ГРУП" заборгованості за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 25.02.2015 року, від 16.03.2015 року, від 01.04.2015 року, від 27.04.2015 року в сумі 1 362 926, 21 грн., у тому числі: основного боргу - 1 255 000 грн., інфляційні - 10 961, 84 грн., пеня - 89 600 грн. та 3 % річних - 7 364, 37 грн.

17.08.2015 року господарським судом Донецької області на виконання даного рішення видано відповідний наказ.

Костянтинівське державне НВП "Кварсит" звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року до 01.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2016 року залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року заяву Костянтинівського державного НВП "Кварсит" про відстрочку виконання судового рішення по справі № 905/872/15 задоволено, відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року до 01.04.2017 року.

Вищезазначені судові акти мотивовано доцільністю надання відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року, оскільки примусове виконання рішення суду та наказу господарського суду Донецької області від 17.08.2015 року в даний час призведе до неможливості (крім виплати заборгованості по заробітній платі) своєчасної оплати заявником енергоносіїв, виділення грошових коштів на здійснення поточної діяльності та, як наслідок, зумовить повну зупинку підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "САНА-ГРУП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 14.04.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року.

Костянтинівським державним НВП "Кварсит" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, зміна способу та порядку його виконання є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Крім того, з аналізу наведеної норми процесуального права вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку його виконання вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

В п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом та не допускати їх настання.

Як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, Костянтинівське державне НВП "Кварсит" є вузько спеціалізованим підприємством по виготовленню як основного виду продукції виробів військового призначення (компонентів зброї), яке входить до складу учасників та підконтрольне державному концерну "Укроборонпром".

Фінансовий рівень обсягу продукції військового призначення у заявника дорівнює 98 % від загальної номенклатури виготовляємої продукції, що обумовлюється монополією підприємства на ринку даної продукції.

Судами також враховано, що у даний час відповідач здійснює всі можливі заходи по пошуку нових ринків реалізації продукції, що підтверджується укладанням відповідачем наступних договорів, а саме: з ДГЗН "Спецтехноекспорт" договору комісії № STE-3-202-Д/К-15 від 14.09.2015 року, відповідно до якого комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату вчинити від свого імені, в інтересах та за рахунок комітента зовнішньоекономічний контракт з інопартнером на території республіки Беларусь, в подальшому "покупець", на постачання на експорт комітентом виробів у кількості 205 штук на загальну суму 756 450 Євро; з ДЗТІП "Промоборонєкспорт" договору комісії № ЗЩЕ-30.2-10-Д-15 від 06.05.2015 року щодо реалізації 2 000 одиниць виробів інопартнеру на території Болгарії на суму 7, 44 млн. євро до 31.12.2019 року.

Проте, для можливості реалізації умов вищезазначених договорів у повному обсязі спецекспортерам (ДГЗН "Спецтехноекспорт" та ДЗТІП "Промоборонєкспорт") необхідно отримати в Державній службі експортного контролю України дозвіл на експорт виробів заявника. Відповідні заяви спецекспортерів у даний час знаходяться на розгляді в Державній службі експортного контролю.

Отже, фактично відповідач в подальшому в змозі буде в повному обсязі виконати рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року та наказ по справі № 905/872/15 від 17.08.2015 року.

При цьому, станом на 01.03.2016 року заборгованість відповідача по заробітній платі - 4 052 783, 18 грн., ПДФ - 862 130, 77 грн., ЄСВ - 2 040 766, 89 грн., військовий збір - 85 881, 10 грн., профспілкові внески - 57 996, 63 грн.

Відповідно до положень, передбачених ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

З огляду на зазначене, негайне виконання, у тому числі й примусове, рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року та наказу від 17.08.2015 року унеможливить у найближчий час повністю або частково розрахуватись відповідачем з робітниками щодо виплати їм заборгованості по заробітній платі, а також призведе до порушення вищезазначених норм Закону України "Про оплату праці".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 року відповідача віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також він входить до переліку вітчизняних підприємств оборонного комплексу України, які будуть задіяні у реалізації комплексної програми уряду України по відновленню та розвитку вітчизняного ракетобудування в оборонному напрямку впродовж 2017 - 2018 роках та по імпортозаміщенню складових ракетної галузі України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про доцільність надання відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2015 року, оскільки примусове виконання рішення суду та наказу господарського суду Донецької області від 17.08.2015 року в даний час призведе до неможливості своєчасної оплати заявником енергоносіїв, виділення грошових коштів на здійснення поточної діяльності та, як наслідок, зумовить повну зупинку підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Посилання ТОВ "САНА-ГРУП" в касаційній скарзі на порушення судами норм процесуального права не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до вільного тлумачення правових норм, переоцінки наявних у справі доказів та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року у справі № 905/872/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок Г.М. Мачульський