ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Справа № 910/1583/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Євсікова О.О.,суддів: Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі),за участю представників: від позивача: Канюк Я.Ю. (дов. від 30.08.2014 № 434)від відповідача: Борисенко М.О. (дов. від 11.09.2015 № 82)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.06.2015у справі№ 910/1583/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"доПублічного акціонерного товариства "Златобанк"простягнення 81 390,54 дол. США, що еквівалентно 1 283 708,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про стягнення заборгованості за міжбанківським кредитом, яка виникла у зв'язку з курсовою різницею на дату реалізації предметів застави в розмірі 81 390,54 дол. США, що еквівалентно 1 283 708,53 грн., в тому числі 80 905,11 дол. США заборгованості за основним боргом та 485,43 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вказана заборгованість у відповідача виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов'язань за Генеральною угодою № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у справі №910/1583/15-г (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Златобанк" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" 80 905,11 дол. США заборгованості, 485,43 дол. США пені та 25 674,17 грн. судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався приписами статей 530 610 611 612 1048 1049 1054 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді Хрипун О.О., Станік С.Р.) рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено в силу приписів пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наголошуючи на тому, що спірні правовідносини, як і обов'язок відповідача повернути надані позивачем кредитні кошти за Генеральною угодою № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011, виникли між сторонами до введення в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації, з огляду на що, на думку скаржника, немає підстав для застосування вказаного Закону до даних правовідносин, як спеціального та пріоритетного.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в постанові апеляційного суду та застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 04.08.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" укладена Генеральна угода № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій, предметом якої згідно з пунктом 2.1 угоди є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках. Дія цієї Генеральної угоди поширюється на будь-які види операцій між сторонами, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.

Згідно з пунктом 5.1 угоди сторони в межах встановлених сторонами взаємних лімітів, а також під заставу цінних паперів, матеріальних цінностей, або майнових прав на розміщені кредити/депозити надають одна одній строкові міжбанківські кредити/депозити в національній та іноземній валютах, виконують конверсійні операції та угоди з цінними паперами на умовах, які визначені цією генеральною угодою, а також додатковими угодами або договорами, які після їх укладення стають невід'ємною частиною цієї генеральної угоди.

Відповідно до пункту 5.2. угоди умови угод з надання кредитів/депозитів, конверсійних угод та угод із цінними паперами, які укладені відповідно до цієї генеральної угоди, визначаються в кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, телексу або інших узгоджених засобів зв'язку. Угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, що передбачені для даного виду угод, які перераховані у пунктах 6.2, 7.1, 8.1 та письмово їх підтвердили шляхом обміну повідомленнями по системі. У випадку, якщо умови операції сторони узгодили шляхом проведення переговорів по телефону, операція вважається укладеною з моменту обміну сторонами підтвердженнями по телексу, системі "S.W.I.F.T." або електронній пошті НБУ, що містять ідентичні умови операції. Підтвердження повинно містити посилання на дату і номер цієї Генеральної угоди.

Відповідно до пункту 5.14 угоди у випадку невиконання позичальником умов пункту 5.13 Генерального договору, кредитор має право звернути стягнення на заставлене майно/майнові права, чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору і конкретній угоді, і/чи пред'явити позов у відношенні до позичальника.

Згідно з пунктом 6.1 угоди сторони надають одна одній строкові міжбанківські кредити, розміщують міжнародні банківські депозити у національній та іноземній валютах. При наявності тимчасово вільних грошових коштів або потреби в їх придбанні зацікавлена сторона, відповідно до цієї генеральної угоди повідомляє про це іншій стороні з метою узгодження умов угоди, що укладається.

Відповідно до пункту 6.2 угоди при переговорах сторони домовляються про наступні істотні умови угоди: сума і валюта операцій МБК або МБД; дата і час поставки МБК або МБД; дата і час повернення МБК або МБД; процентна ставка; платіжні інструкції з реквізитами платежів; види забезпечення МБК або МБД (за необхідністю); інші умови (за необхідністю).

Згідно з пунктом 10.2. угоди в разі невиконання або неналежного виконання стороною грошового зобов'язання за генеральною угодою, зокрема у разі прострочення його виконання, вона зобов'язана сплатити іншій стороні за кожен день прострочення пеню: за операціями в іноземній валюті - у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки чи за згодою потерпілої сторони, забезпечує зарахування коштів правильною датою валютування за свій рахунок; за операціями у національній валюті України - у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

10.06.2013 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та ПАТ "Златобанк" укладена додаткова угода до Генеральної угоди № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій, за умовами якої сторони дійшли згоди доповнити розділ 10 пунктами 10.10 - 10.14, з подальшим змінами в нумерації пунктів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.11.2014 в рамках Генеральної угоди № 040811 від 04.08.2011 між сторонами укладено угоду про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та № MM42902LT, за умовами якої ПАТ "Златобанк" зобов'язалось повернути ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" кредит в розмірі 2 000 000 дол. США у строк не пізніше 19.11.2014 та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00% річних.

12.11.2014 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Златобанк" (заставодавець) укладений договір застави майнових прав №193764/z, за умовами якого заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, зазначеного в статті 2 цього договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, майнові права, зазначені у статті 3 цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору сторони домовилися забезпечити заставою виконання зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, яке виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та №MM42902LT від 12.11.2014, а саме: повернути ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" кредит у розмірі 2 000 000 доларів США у строк не пізніше 19.11.2014 та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1,00%.

Відповідно до пункту 3.1 договору предметом застави за цим договором є належні заставодавцю майнові права - право вимоги від заставодержателя, яке виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної сторонами шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 №193769 та № ММ42901LG від 12.11.2014, з усіма подальшими змінами до неї, укладеної в рамках генеральної угоди № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011, а саме: право вимоги повернення кредиту в розмірі 36 000 000 грн. не пізніше 19.11.2014.

Також 12.11.2014 між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та ПАТ "Златобанк" (цедент) укладений договір цесії № 193764Ц, відповідно до якого цедент передав, а банк прийняв право вимоги повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, які належать цеденту за угодою згідно телексного/SWIFT підтвердження у форматі МТ-320 № 193769 та № ММ42901LG від 12.11.2014, в межах генеральної угоди № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011, укладеної між ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" та ПАТ "Златобанк".

Відповідно до пункту 2.1 договору цесії при отриманні банком права вимоги повернення суми кредиту та відсотків по ньому, банк має право грошові кошти, які належать йому в результаті переведення на банк заставлених майнових прав, направити в рахунок погашення заборгованості цедента за угодою згідно телексного/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та № MM42902LT від 12.11.2014 в межах Генеральної угоди.

Судами встановлено, що 20.11.2014 ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" реалізовано предмет застави за договором застави майнових прав № 193764/z від 12.11.2014, внаслідок чого було погашено 1 919 095 дол. США за угодою про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та № MM42902LT від 12.11.2014.

При цьому для погашення заборгованості було застосовано офіційний курс НБУ на другу половину дня - 1 долар США = 15,146067 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом до ПАТ "Златобанк" про стягнення 81 390,54 дол. США, ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" зазначало, що у зв'язку з виникненням курсової різниці на дату реалізації предмету застави, залишилася непогашеною заборгованість відповідача за угодою про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та № MM42902LT від 12.11.2014 у розмірі 80 905,11 дол. США. Крім того, позивачем нараховано відповідачеві пеню у розмірі 485,43 дол. США за несвоєчасне повернення кредиту за період з 21.11.2014 по 20.01.2015.

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову про стягнення заборгованості відмовити повністю, посилаючись на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які на думку відповідача мали бути застосовані у даних правовідносинах з огляду на наявність постанови Правління НБУ від 13.02.2015 № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Златобанк".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався приписами статей 530, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що відповідач був зобов'язаний виконати зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів у строки, визначені угодою про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193764 та № MM42902LT від 12.11.2014 не пізніше 19.11.2014, тобто до моменту введення в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації. Відтак, на думку суду першої інстанції, у відповідача відсутні правові підстави для невиконання зобов'язань у зв'язку із введенням тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначав про те, що в даних правовідносинах ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" є кредитором ПАТ "Златобанк", а отже вимога позивача про стягнення коштів не може бути виконана відповідачем в силу приписів пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку із введенням в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації та його ліквідацією.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Так, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Златобанк" не виконало належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" в обсязі 80 905,11 дол. США за Генеральною угодою № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011, що слугувало підставою для нарахування пені у розмірі 485,43 дол. США за несвоєчасне повернення кредиту за період з 21.11.2014 по 20.01.2015.

Наведені обставини щодо доведеності вимог позивача про стягнення 80 905,11 дол. США заборгованості відповідача за міжбанківським кредитом та 485,43 дол. США пені не були спростовані і під час апеляційного провадження.

Разом з тим, як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.02.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 30 про запровадження в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 до 13.05.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію банку.

В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 № 99 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського В.І. строком на 1 рік з 13.05.2015 до 12.05.2016 включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним у даних правовідносинах.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Закону неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Пунктом 16 статті 2 Закону визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленого цим Законом.

Згідно з приписами статті 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також за умовами Генеральної угоди № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011, між сторонами у справі склались зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а отже в даному випадку ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" є кредитором за майновою вимогою, на якого поширюються обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, враховуючи статус кредитора ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" у даних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення коштів в сумі 81 390,54 дол. США, що еквівалентно 1 283 708,53 грн. не може бути виконана відповідачем в силу положень пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку із введенням у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації та його ліквідацією. Відтак позовні вимоги у даному спорі задоволенню не підлягають.

Доводи ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" у касаційній скарзі стосовно порушення та невірного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки спірні правовідносини як і обов'язок відповідача повернути надані позивачем кредитні кошти за Генеральною угодою № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.2011 виникли між сторонами до введення в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Отже, розглядаючи даний спір, суд апеляційної інстанції обґрунтовано та правомірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також колегія суддів відхиляє доводи ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" про те, що відмова у задоволенні позовних вимог у даному спорі позбавить позивача права на отримання від ПАТ "Златобанк" грошових коштів в сумі 81 390,54 дол. США, оскільки відповідач не визнає заявлених вимог позивача, що, на думку скаржника, унеможливить їх отримання.

З цього приводу слід зазначити, що вимоги ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" можуть бути задоволені після проведення Фондом заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів, визначених статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", формування ліквідаційної маси ПАТ "Златобанк" та реалізації його майна згідно статей 50, 51 вказаного Закону. У цьому випадку виплата коштів здійснюватиметься відповідно до встановленої статтею 52 вказаного Закону черговості. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку (ч. 4 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Доводи заявника касаційної скарги щодо незастосування апеляційною інстанцією вимог ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та визнаються помилковими.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 у справі № 910/1583/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець О.В. Попікова