ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Справа № 905/3147/14-908/4637/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Черея О.В., Глухенької Я.В.,

ПАТ "Азовелектросталь" - не з'яв.,

ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" - не з'яв.,

ПАТ "Полтавхіммаш" - Симончука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015

у справі № 905/3147/14-908/4637/14 господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь";

2) Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування";

3) Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш";

про стягнення солідарно з відповідачів 1 580 490,41 грн. та 12 045 830,71 дол. США

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" про стягнення солідарно з відповідачів 1 580 490,41 грн. та 12 045 830,71 дол. США за договором про відкриття кредитної лінії № 313-МВ/07 від 06.09.2007.

Також, позивачем було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 (суддя Колодій Н.А.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачам, що буде виявлено в ході виконання ухвали господарського суду - на суму заявлених позовних вимог, а саме - 12 045 830,71 дол. США та 1 580 490,41 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (колегія суддів у складі: суддя Бондаренко В.П. - головуючий, судді Россолов В.В., Тихий П.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 скасовано. В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 04.12.2014 залишити в силі. Скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Полтавхіммаш" просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від ПАТ "Азовелектросталь" надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність свого представника в судовому засіданні, призначеному у даній справі на 14.09.2015 через те, що представник ОСОБА_5 перебуває на лікарняному. При цьому, доказів того, що вказаний представник перебуває на лікарняному до клопотання не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Вищий господарський суд України вважає клопотання про відкладення розгляду справи таким, що не підлягає задоволенню виходячи з того, що: ст.ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в ухвалах суду касаційної інстанції від 17.08.2015 та від 02.09.2015 сторони попереджалися про те, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи; ухвалою Вищого господарського суду України від 02.09.2015 вже відкладався розгляд справи за клопотанням ПАТ "Азовелектросталь" у зв'язку тим, що представник даного підприємства перебував у відпустці; учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що майновий стан відповідачів багаторазово перевищує суму заявлених позовних вимог та, відповідно, виключає будь-яку можливість ухилення від реального виконання судового рішення, в той же час доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчих дій до його реалізації, позивачем не подано. Також, господарський суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що господарський суд першої інстанції накладаючи арешт на рухоме та нерухоме майно відповідачів не встановив обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду про задоволення позову про стягнення грошових коштів, тобто вжиті господарським судом першої інстанції заходи до забезпечення позову не відповідають суті пред'явлених позовних вимог. До того ж господарський суд апеляційної інстанції зазначив про те, що виконання зобов'язань ПАТ "Азовелектросталь" за договором про відкриття кредитної лінії № 313-МВ/07 від 06.09.2007 також забезпечено договором іпотеки № 123/08 від 21.02.2008.

Вищий господарський суд не погоджується висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для будь-яких заходів до забезпечення позову в даній справі з огляду на наступне:

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач послався на негативні фінансові результати діяльності відповідачів, що відображені в їх фінансових звітах, подання відповідачами позовів про припинення, недійсність договорів та численні кредити групи компаній "АЗОВМАШ" (до складу якої входять відповідачі) в інших банках на суму, що складає майже 9 млрд. грн. Крім того, позивач у своїй заяві зазначив про те, що після подання позову у даній справі, відповідачами створюються штучні умови для затягування розгляду даної справи, зокрема шляхом подання зустрічного позову у даній справі з порушенням вимог ГПК України, який повернуто ухвалою господарського суду першої інстанції без розгляду. У зв'язку з оскарженням даної ухвали господарського суду першої інстанції до господарського суду апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2014 зупинено провадження на тривалий час. Після винесення ухвали Донецьким апеляційним господарським судом від 23.06.2014, відповідачем оскаржено її до суду касаційної інстанції, наслідком чого було витребування матеріалів справи та зупинення її розгляду.

У зв'язку з викладеним, позивач на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ПАТ товариству "Азовелектросталь", ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", ПАТ "Полтавхіммаш" на суму заявлених позовних вимог, а саме - 12 045 830,71 дол. США та 1 580 490,41 грн.

Вказаним обставинам справи, зокрема щодо затягування розгляду справи, господарський суд дав відповідну оцінку і правомірно зазначив про те, що матеріали справи свідчать про незгоду відповідачів з необхідністю виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеними з позивачем договорами поруки.

Отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову такими, що заслуговують на увагу.

Доводи, наведені в оскарженій постанові господарського суду апеляційної інстанції про те, що виконання зобов'язань ПАТ "Азовелектросталь" за договором про відкриття кредитної лінії № 313-МВ/07 від 06.09.2007, окрім договорів поруки, забезпечено також договором іпотеки № 123/08 від 21.02.2008, укладеного позивачем та ПАТ "Азовелектросталь", Вищий господарський суд України вважає помилковими, оскільки стягнення заборгованості за основним зобов'язанням та звернення стягнення на майно за іпотечним договором є альтернативними способами захисту прав кредитора, а тому наявність іпотечного договору в даному випадку, з урахуванням предмету позову, не може слугувати правовою підставою для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Водночас не можна погодитися з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для накладення арешту на будь-яке майно відповідачів, оскілки позивачем не було надано на розгляд господарських судів ніяких доказів того, що накладення арешту на відповідні грошові кошти відповідачів є недостатньою мірою для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Місцевий господарський суд вказані обставини не встановив, а відтак відповідна ухвала господарського суду першої інстанції про застосування ходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачів є необґрунтованою і підлягає відповідній зміні.

Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства та обставини справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про зміну ухвали господарського суду першої інстанції від 04.12.2014 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках відповідачів в банківських або інших кредитно-фінансових установах в межах заявлених позовних вимог для додержання адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у справі № 905/3147/14-908/4637/14 скасувати.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Заяву Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити частково.

Вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; код ЄДРПОУ 25605170, поточний рахунок № 26001101082001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; код ЄДРПОУ 20355550, поточний рахунок № 26008100801004 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85; код ЄДРПОУ 00217449, поточний рахунок № 26007962503546 в ПАТ "ПУБМ", МФО 3348511) в банківських або інших кредитно-фінансових установах, які буде виявлено під час виконання ухвали суду - на суму заявлених позовних вимог - 1 580 490,41 грн. та 12 045 830,71 дол. США.

Стягувачем є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714, рахунок № 37395003 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), а боржниками Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; код ЄДРПОУ 25605170, поточний рахунок № 26001101082001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), Приватне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; код ЄДРПОУ 20355550, поточний рахунок № 26008100801004 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346), Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85; код ЄДРПОУ 00217449, поточний рахунок № 26007962503546 в ПАТ "ПУБМ", МФО 3348511)".

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере