ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 917/1121/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівБожок В.С., Гоголь Т.Г.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.04.16у справі№917/1121/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомГромадської організації "Водний клуб "Енергія"доКременчуцької міської ради Полтавської областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області 2.Публічне акціонерне товариство " Полтаваобленерго"провизнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.07.16, ухваленою у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Божок В.С., Костенко Т.Ф., розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" призначено на 14.07.16. Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.07.16 №08.03-04/2603 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Костенко Т.Ф. призначено автоматичну зміну складу суддів, за наслідками якої визначено склад колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Божок В.С., Гоголь Т.Г.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Вінніков І.М. - голова правління наказ від 19.01.16;

Потреба С.М. - за дов. від 01.06.16.

від третьої особи -2: Червона О.В. - за дов. від 22.02.16;

Ковтун Ю.І. - за дов. від 22.02.16.

Представники від інших сторін у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" у червні 2014 року заявлений позов до Кременчуцької міської ради про:1) визнання недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.14, яким Громадській організації "Водний клуб "Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.04, зареєстрованого у Полтавській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що 21.10.04 у Державному реєстрі земель вчинено запис за №020454800191; запропоновано Громадській організації "Водний клуб "Енергія" звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у пункті 1 цього рішення, для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства; 2) зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути клопотання Громадської організації "Водний клуб "Енергія" про поновлення договору оренди землі від 30.07.04 на новий строк. Позивач вважав хибним покладені в основу оскаржуваного рішення Ради висновки на наявність на спірній земельній ділянці окрім об'єкта незавершеного будівництва ще й будівлі човнової станції. Позов мотивовано приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 79 Земельного кодексу України, статті51 Водного кодексу України.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.10.14, ухваленим суддею Солодюк О.В., позовні вимоги Громадської організації "Водний клуб "Енергія" задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.15, винесеною у складі колегії суддів: Бондаренко В.П. - головуючий, судді: Івакіна В.О.,Тихий П.В., рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.15, винесеною у складі колегії суддів: головуючого судді - Коробенка Г.П., суддів: Прокопанич Г.К., Шаргала В.І., рішення та постанову у справі скасовано; справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. Вищий господарський суд України визнав, що судами попередніх інстанцій не досліджено, чи перебувають на спірній земельній ділянці ще якісь будівлі з урахуванням рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.04 у іншій справі №5/149 та пунктів 1, 14 договору оренди землі від 30.07.04, де зазначено, що вказана земельна ділянка надавалась саме для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу в м. Кременчуці, а не для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді; судами передчасно зроблено висновки про безпідставність посилання Кременчуцької міської ради у рішенні від 25.03.14 на статтю 51 Водного кодексу України, оскільки згідно пункту 15 договору оренди землі від 30.07.04 цільове призначення земельної ділянки - землі внутрішнього водного транспорту; Також касаційна інстанція визнала, що суди не установили належним чином те, що Громадська організація "Водний клуб "Енергія" у позовній заяві посилалась на частини 1, 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як для застосування вказаної норми потрібно наявність інших осіб, перед якими орендар має переважне право; суди не з'ясували, чи є лист позивача від 10.02.14 №4814 належним повідомленням про поновлення договору оренди землі, зокрема чи можливий розгляд такого клопотання без проекту додаткової угоди.

Здійснивши новий розгляд справи Господарський суд Полтавської області рішенням від 04.09.15 ухваленим суддею Погрібна С.В., позов задоволено частково; визнано недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.14, яким Громадській організації "Водний клуб "Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.04; в іншій частині позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що в договорі оренди землі від 30.07.04 відсутні дані про наявність на земельній ділянці об'єкту нерухомого майна державної власності - будівлі човнової станції; будівля човнової станції відповідно до договору оренди землі від 12.09.05, укладеного між Кременчуцькою міською радою та ВАТ "Полтаваобленерго" знаходиться на земельній ділянці площею 0, 4184га, яка була надана в оренду ВАТ "Полтаваобленерго" до 01.07.10; посилання Кременчуцької міської ради на статтю 79 Земельного кодексу України та статтю 51 Водного кодексу України є безпідставними, оскільки позивач звертався до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 30.07.04, згідно з умовами якого позивач орендує земельну ділянку, а не водний об'єкт. Вимога позивача про зобов'язання Кременчуцької міської ради повторно розглянути клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.04 відхилена судом, оскільки за даною позовною вимогою позивачем обрано неналежний спосіб захисту права. Суд керувався приписами статті 122 Земельного кодексу України , статей 1, 2, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 16, 21 Цивільного кодексу України, статей 33-35 Господарського процесуального кодексу Україн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2015р. у справі №917/1121/14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про призначення у справі судової експертизи задоволено. Призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.16р. поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду надійшов висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи(вх.№3322) від 18.03.16 №12682, в якому встановлено, що в термін більше 45 днів необхідні додаткові матеріали в повному обсязі до інституту не надійшли, надані на дослідження матеріали недостатні для вирішення поставлених питань, в зв'язку з тим, що об'єкт дослідження відображений в них неоднозначно, а відповідно до акту перевірки від 18.09.13 об'єкт дослідження - будівля човнової станції інв.№0100361 в натурі відсутня (зруйнова або демонтована) та повідомлено про неможливість надання висновку.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.,, постановою від 11.04.16, перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - без задоволення.

Публічне акціонерне товариством "Полтаваобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 04.09.15 і постанову від 11.04.16 у справі скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що на даний час на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції та будівля човнової станції державної власності, тому права на розпорядження вказаною земельною ділянкою у Кременчуцької міської ради не має. Відтак скаржник вважає, що поновлення договору оренди спірної земельної ділянки суперечить приписам статей 117, 120, 122, 141 Земельного кодексу України. Даний спір на думку скаржника має розглядатись в порядку статті 123 Земельного кодексу України і статей 50, 51 Закону України "Про землеустрій", а саме з оформленням проекту землеустрою щодо відведення, оскілки змінюється цільове призначення останньої.

Від Громадської організації "Водний клуб "Енергія" судом отримано відзив на касаційну скаргу, у якому Організація просить у задоволенні касаційної скарги відмовити з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові акти залишити без змін.

Від Кременчуцької міської ради Полтавської області отримано додаткові пояснення на касаційну скаргу у яких Рада підтримує доводи касаційної скарги і просить її задовольнити.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників скаржника і заперечення на касаційну скаргу представників позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом приписів чинного законодавства, відзначає таке.

При розгляді даного спору по суті судами установлено, що пунктом 4 рішення XXIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області IV скликання від 29.07.04 "Про передачу в оренду земельних ділянок фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці" було надано Громадській організації "Водний клуб "Енергія" в оренду до 01.05.2014р. земельну ділянку площею 2 561, 0кв.м (0, 2561га) з них 148кв.м - під'їзна дорога спільного користування для експлуатації і обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу. Між Кременчуцькою міською радою - орендодавцем та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" - орендарем 30.07.04 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2561 га (кадастровий №5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий №5310436500:08:006:0003 - під'їздна дорога) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу. Умовами договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 2561га; на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна: незакінчена будівництвом двоповерхова споруда БМЗ та об'єкти інфраструктури відсутні; інших особливостей, які можуть вплинути на орендні відносини, об'єкт оренди не має. Договір укладено до 01.05.14 Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Пунктами 14, 15 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу. Цільове призначення земельної ділянки - землі внутрішнього водного транспорту, код 1.14.5. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстровано у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель 21.10.04 вчинено запис №020454800191. За актом приймання-передачі об'єкта оренди - земельної ділянки в районі 1-го Занасипу від 30.07.04, вказана земельна ділянка була передана Громадській організації "Водний клуб "Енергія". До Договору позивачем також додано План земельної ділянки Громадської організації "Водний клуб "Енергія" (човнова станція в районі 1-го Занасипу) (кадастровий №5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий №5310436500:08:006:0003 - під'їздна дорога).

Судами також установлено, що до закінчення дії Договору позивач листом від 10.02.14 №4814 повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договору оренди. Листом від 19.02.14 №01-19/763 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надав відповідь позивачу, що за інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, на території землекористування позивача знаходиться об'єкт нерухомого майна державної власності, який перебуває в оренді ПАТ "Полтаваобленерго" на підставі договору оренди окремого індивідуально-визначеного майна (групи інвентарних об'єктів); повноваження щодо передачі в користування земельних ділянок державної власності у межах міст обласного значення належать до повноважень обласних державних адміністрацій. Також рада запропонувала звернутись до Полтавської обласної державної адміністрації, що є законодавчо визначеним розпорядником таких земель. Листом від 19.03.14 №01-19/763 виконавчий комітет Кременчуцької міської ради зазначив, що на підставі договору оренди державного майна ПАТ "Полтаваобленерго" була відведена земельна ділянка в оренду площею 6 055кв.м для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу згідно з договором тимчасового користування землею №94 від 08.06.98; земельна ділянка, що перебувала в оренді у позивача з 2002 року була надана за рахунок земель вище означеної земельної ділянки, при цьому будівля човнової станції залишилися на території, яка відійшла до Громадської організації "Водний клуб "Енергія". Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області ХLV сесії міської ради VI скликання від 25.03.14 "Про відмову в поновленні договору оренди землі в м. Кременчуці" відмовлено в поновленні договору оренди землі, укладеного між Кременчуцькою міською радою та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія", зареєстрованого 21.10.04 за №020454800191, на підставі якого у користуванні перебуває земельна ділянка площею 2 561кв.м. для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу, у зв'язку з наявністю на земельній ділянці, крім об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності. У відповідності до пункту 2 статей 117, 122 Земельного кодексу України Кременчуцька міська рада не є розпорядником земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна державної власності. Крім того, стаття 79 Земельного кодексу України та стаття 51 Водного кодексу України виключають можливість поновлення договору оренди земельної ділянки з частиною акваторії водосховища комплексного призначення. Крім того, пунктом 2 даного рішення запропоновано Громадській організації "Водний клуб "Енергія" звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у пункті 1 цього рішення, для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства. Відмова Кременчуцької міської ради Полтавської області у поновленні договору оренди землі від 30.07.04 стала підставою для звернення Громадської організації "Водний клуб "Енергія" з позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.14, яким Громадській організації "Водний клуб "Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.04, суди обох інстанцій не звернули уваги на ту обставину, що вирішуючи спір про визнання актів індивідуальної дії органів місцевого самоврядування суд має установити: чи прийнято Радою оскаржуване рішення з перевищенням її повноважень; чи суперечить зміст рішення законодавству; чи порушено рішенням права або законні інтереси особи, котра з ним не згодна. При цьому обов'язок доведення порушених прав і інтересів покладається саме на позивача. В свою чергу Рада має довести законність рішення. В даному випадку судами не установлено якім нормам права не відповідає оскаржуване рішення та чи прийнято воно в межах або з перевищенням повноважень, як на це вказував позивач. Окрім того, залишилось поза увагою суддів попередніх інстанцій і те, що стаття 6 Водного кодексу України визначає, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. За приписами статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Згідно зі статтями 4, 89 Водного кодексу України, статтями 58, 61 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. При цьому прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності й у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства. Однак, рішення та постанова у справі цим вимогам не відповідають. Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Наведене свідчить про те, що господарськими судами не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому рішення визнаються такими, що прийняті за не з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження. Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для установлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору. При новому розгляді справи суду необхідно оцінити, в сукупності, усі допустимі та належні докази у справі, врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від з'ясованого установити наявність чи відсутність підстав для задоволення даного позову.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.16 у справі №917/1121/14 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.09.15 скасувати в частині задоволення позову.

Справу скерувати для нового розгляду до Господарського суду Полтавської області в частині позову про визнання недійсним рішення Кременчуцької міської ради від 25.03.14.

Решту рішення та постанови залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Божок