ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 914/4448/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Ємельянова А.С., Карабаня В.Я.за участю представників: від позивача: розглянув касаційну скаргу Смакота Н.І. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 рокуу справі№914/4448/15 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго"простягнення 42278,02грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2016 р. (суддя Щигельська О.І.) відмовлено у задоволенні позову про стягнення 42278,02 гривень (з яких: 12306,61 грн. - пеня, 20472,89 грн. - штраф, 4932,45 грн. - 3% річних та 4566,07 грн. - інфляційні втрати).

Рішення суду мотивоване тим, що спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №68 від 17.01.2013 року та №277 від 13.02.2014 року, а також договором №162/30 про організацію взаєморозрахунків від 13.02.2014 року, сторони погодили інший порядок проведення розрахунків за природний газ, поставлений у жовтні-грудні 2012 року на підставі договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, а також визначили відповідальність за порушення його умов, з огляду на що, відсутні підстави для стягнення неустойки відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України. Суд у рішенні зазначив, що для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених протокольними рішеннями та договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до п.15 якого, сторони засвідчили, що після виконання договору не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що МКП "Жидачівтеплокомуненерго" повністю та належним чином виконало зобов'язання із оплати природного газу, отриманого у жовтні-грудні 2012 року, на підставі договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, відтак, підстави для застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання відсутні, оскільки МКП "Жидачівтеплокомуненерго" вжило усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання грошового зобов'язання в частині погашення заборгованості перед позивачем, яка виникла, серед іншого, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та з огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у цій сфері.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. (судді: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2016 р. залишено без зміни.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить постанову та рішення господарського суду скасувати з підстав порушенням норм матеріального (ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 549-552, 625, 631, 638, 615, 654 Цивільного кодексу України) та процесуального (ст. 4-2, 4-5, 43, 83, 84, 11128 Господарського процесуального кодексу України) права, позов задовольнити.

Скаржник вважає, що розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат здійснено станом на дату остаточного розрахунку, тоді як ні договір про організацію взаєморозрахунків, ні спільні протокольні рішення не містить положень про внесення змін до Договору; розповсюдження його дії на відносини сторін, що склалися до його укладання

(тобто не мають зворотної сили), тому нарахування, що здійснені Позивачем, є

правомірними.

Судами не надано належної правової оцінки тій обставині, що сторони спільних протокольних рішень у п. 2.5. розділу 2 "ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВЗАЄМОРОЗРАХУНКІВ" зазначили, що "Сторона 3 (Відповідач по справі) перераховує Стороні останній (Позивач по справі) кошти в сумі... грн., у т.ч. ПДВ ... грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012р. №12/770-ТЕ-21... ". Тобто, зазначена обставина вказує, що Спільні протокольні рішення підписані Сторонами для умов виконання Договору, а не на зміну умов вказаного Договору. Отже, суди зобов'язанні надати оцінку спільним протокольним рішенням в контексті умов Договору та норм законодавства, що регулює зміни умов договору, зокрема ст.ст. 653, 654 ЦК України.

Скаржник не погоджується з мотивами оскаржуваних судових рішень, доводячи, що правовідносини між сторонами, які виникають на підставі договору про організацію проведення сторонами взаєморозрахунків та правовідносини, які пов'язанні з спільними протокольними рішеннями не є подібними, а тому відсутні правові підстави для висновку, що правова позиція Верховного Суду України, яка наведена у постановах від 11.11.2015 р. у справі № 927/1733/14 та від 01.07.2015 р. у справі № 924/1230/14 з приводу застосування ст. 625 ЦК України є обов'язковою для судів та сторін у цій справі.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представника скаржника, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом 02.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в тексті договору - продавець) та Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (в тексті договору - покупець) укладено договір №12/770-ТЕ-21 купівлі - продажу природного газу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ, обсягом до 420 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: в жовтні - 80 тис. куб. м; у листопаді - 140 тис. куб. м, в грудні - 200 тис. куб. м у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ, покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу (п.3.3 Договору).

При цьому, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з п.11.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 вересня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, за період з жовтня по грудень 2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 360729,10 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Також судом встановлено, що 17.01.2013 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (сторона-3) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (остання сторона) підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №68 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.

Відповідно до п.1 наведеного вище Рішення його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 року №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (з наступними змінами).

Згідно з п.2.5 спільного протокольного рішення №68 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі 245307,59 грн, у т. ч. ПДВ 40884,60 грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова Кабінету міністрів України від 11.01.2005 №20, за природний газ 2012 року, договір від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 (дата і номер Спільного протокольного рішення), у т. ч. ПДВ 40884,60 грн.".

На виконання спільного протокольного рішення №68 від 17.01.2013 року відповідач перерахував позивачу 245307,59 грн. за природний газ, спожитий у жовтні, листопаді та частково у грудні 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 25.01.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Поряд з тим, 13 лютого 2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (сторона-3) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (остання сторона) підписано ще одне спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №277 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, відповідно до п.1 якого передбачено, що предметом даного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 року №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (з наступними змінами).

Згідно з п.2.5 спільного протокольного рішення №277 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі 14921,51 грн., у т. ч. ПДВ 2486,92 грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова Кабінету міністрів України від 11.01.2005 №20, за природний газ 2012 року, договір від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21, у т.ч. ПДВ 2486,92 грн.".

Пунктом 2.6 спільного протокольного рішення №277 передбачено, що позивач перераховує кошти в сумі 14921,51 грн. до загального фонду Державного бюджету України у вигляді податків.

На виконання спільного протокольного рішення №277 від 13.02.2014 року відповідач перерахував позивачу 14921,51 грн. за природний газ, спожитий частково у грудні 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №35 від 21.02.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Судом також встановлено, що 13 лютого 2014 року між Територіальним органом Казначейства у Львівській області (сторона перша), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона друга), Фінансовим управлінням Жидачівської райдержадміністрації (сторона третя), Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (сторона четверта) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) підписано Договір №162/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 ЗУ "Про державний бюджет України на 2014 рік").

Відповідно до п.2 вказаного Договору сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору.

Так, згідно п.7 Договору сторона четверта перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 100500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 16750,00 грн., для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 02 вересня 2012 року №12/770-ТЕ-21.

Відповідно до п.п.2 п.10 договору про організацію взаєморозрахунків з метою виконання договору сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, а згідно з п.15 зазначеного Договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Договір про організацію взаєморозрахунків №162/30 від 13.02.2014 року набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (пункти 13, 14 Договору).

02 квітня 2014 року на виконання умов договору №162/30 від 13.02.2014 року, відповідачем сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 100500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №74 від 02 квітня 2014 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи. В графі "призначення платежу" у платіжному дорученні зазначено: "п.24 ст.14 та п.2 ст.16 ЗУ "Про ДБ України на 2014 рік", договір про організацію взаєморозрахунків №162/30 від 13.02.2014 р., погашення заборгованості за спожитий природній газ за 2012 р. згідно договору про газопостачання №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012р. в т.ч. ПДВ 16750,00 грн.".

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" про стягнення 42278,02 гривень (з яких: 12306,61 грн. - пеня, 20472,89 грн. - штраф, 4932,45 грн. - 3% річних та 4566,07 грн. - інфляційні втрати), у зв'язку з невчасною оплатою поставленого природного газу згідно з договором купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Разом з тим, слід зазначити, що 29 січня 2014 року, на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом міністрів України прийнято постанову №30, якою затверджено порядок та умови надання у 2014 році субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Пунктом 4 наведеної вище Постанови визначено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.

Слід зазначити, що Міське комунальне підприємство "Жидачівтеплокомуненерго" за поставлений у листопаді-грудні 2012 року природний газ за договором №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року власними коштами не розраховувалось. Згідно з актами приймання-передачі від 27 листопада 2012 року, 30 листопада 2012 року та 31 грудня 2012 року позивач за вказаним договором поставив відповідачу природний газ на загальну суму 360729,10 грн., при цьому, вказана сума повністю погашена відповідачем на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №68 від 17.01.2013 року та №277 від 13.02.2014 року та договору №162/30 про організацію взаєморозрахунків від 13.02.2014 року. Наведене вище підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Підписавши спільні протокольні рішення та договір про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок та строк проведення розрахунків за поставлений природний газ відповідно до договору купівлі-продажу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року.

При цьому, для застосування в даному випадку санкцій, передбачених п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02 вересня 2012 року та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, у даному випадку необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених у договорі про організацію взаєморозрахунків та у протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків, відповідно до яких сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02 вересня 2012 року, та згідно з пунктом 15 договору про організацію взаєморозрахунків засвідчили, що після його виконання не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Відповідач здійснив розрахунки за природний газ в повному обсязі у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету №68 від 17.01.2013 року та №277 від 13.02.2014 року та договором №162/30 про організацію взаєморозрахунків від 13.02.2014 року. Власними коштами за поставлений у листопаді-грудні 2012 року природний газ на підставі договору №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, Міське комунальне підприємство "Жидачівтеплокомуненерго" не розраховувалось.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність правових підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України та п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, оскільки проведення остаточного розрахунку за поставлений природний газ відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року здійснено відповідачем у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків.

Враховуючи все наведене вище, беручи до уваги підписання сторонами спільних протокольних рішень, а також договору про організацію взаєморозрахунків та їх виконання, колегія суддів визнає висновок про відмову в задоволенні позову правомірним.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, твердження скаржника про порушення норм матеріального і процесуального права відхиляються, оскільки правильності правових висновків господарських судів не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2016 р. у справі №914/4448/15 господарського суду Львівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя Є.Чернов

судді А.Ємельянов

В.Карабань