ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 914/1901/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Васищака І.М., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.02.16у справі№914/1901/15господарського судуЛьвівської областіза позовомЛьвівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"третя особаОСОБА_4прозобов'язання виконати рішення та стягнення сумиза участю представників від:позивачаНовицького М.З. (дов. від 05.04.16),відповідачаРібуна Р. В. (дов. від 22.04.16),3-ї особине з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.14 №96 р/к про стягнення 60 000 грн. штрафу та 59 400 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пазичев В.М., судді Іванчук С.В., Коссак С.М.) позов задоволено, з підстав відсутності судових повноважень щодо здійснення перевірки правомірності рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, зважаючи на процесуальну можливість відповідача оскаржити рішення АМКУ до суду у передбачений ЗУ "Про захист економічної конкуренції" 2-місячний строк.

За результатом апеляційного перегляду, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Кузь В.Л., Орищин Г.В.), судовий акт місцевого суду скасований, у позові відмовлено повністю. Свою позицію апеляційний суд мотивував преюдиційним рішенням у цивільній справі №462/4859/14-ц, обставини, встановлені у якому, спростовують вимоги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по даній справі.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свої доводи скаржник обґрунтовує порушенням апеляційною інстанцією ч.2 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та ч.2 ст.22 ЗУ "Про антимонопольний комітет України", через що залишене поза увагою обо'язкове чинне рішення позивача від 23.12.14 №96 р/к.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.14 №96р/к визнано, що Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ч.1 ст.13 та п.2 ст.50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання електроенергії за регульованим тарифом у вигляді дії (необґрунтоване донарахування вартості та обсягу електроенергії споживачу), що може призвести до ущемлення інтересів споживача (ОСОБА_4), яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з постачання електроенергії за регульованим тарифом (п.2 резолютивної частини рішення). Цим рішенням на відповідача накладено штраф на суму 60 000 грн.; зобов'язано протягом 2-х місяців з дня отримання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом приведення взаємовідносин зі споживачем ОСОБА_4 у відповідність до ПКЕЕ для населення, що затверджені Постановою КМУ від 26.07.99 №1357 і Методиці визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, що затверджена Постановою Нацкомісії регулювання електроенергетики України від 04.05.06 №562. Дане рішення отримане відповідачем 26.01.15, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.16 т.1.).

Відповідачу надано можливість добровільного виконання зазначеного рішення або оскарження його до господарського суду протягом періоду з 27.01.15 по 27.03.15, згідно законодавства (а.с.15 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у вищевказані строки не виконав рішення, не сплатив штраф та не надіслав документи, що підтверджують сплату штрафу, не оскаржив до господарського суду зазначене рішення, а отже рішення ЛОТВ АМК України є чинним і обов'язковим до виконання відповідачем й тому на підставі ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" позивачем нараховано пеню за період з 28.03.15 по 01.06.15 на суму 59 400,00 грн.

Предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.14 №96 р/к і стягнення штрафу та пені за його невиконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що диспозитивність норми ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачає можливість особи оскаржити до суду рішення адмінколегії АМКУ про сплату штрафу за порушення антимонопольного законодавства у передбачений 2-місячний строк та у процесі розгляду справи навести свої доводи і заперечення щодо цього рішення, а за умов набрання цим рішенням законної сили, господарський суд позбавлений повноважень для його перегляду.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд заявив, що за умов існування преюдиційного рішення у цивільній справі №462/4859/14-ц за позовом ПАТ "Львівобленерго" до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про відшкодування збитків, завданих порушенням Правил користування електричною енергією для населення, яким встановлена вина відповідачів у порушенні ПКЕЕ для населення, підстав для виконання рішення адмінколегії АМКУ від 23.12.14 №96 р/к, яким визнано необґрунтованим донарахування вартості та обсягу електроенергії споживачу - ОСОБА_4 і послідуючі вимоги про стягнення з ПАТ "Львівобленерго" з цього приводу штрафу і пені - є необґрунтованим.

Імперативністю норми ст.56 "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів АМКУ є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у 2-місячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду; у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи АМКУ стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Частиною 1 ст.60 зазначеного закону передбачене право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у 2-місячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до п.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.11 №15 господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи у розумінні ст.39 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу АМКУ.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 26.10.15 підлягає залишенню без змін, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16 - скасуванню.

Судовий збір у порядку ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16 скасувати. Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.15 у справі №914/1901/15 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, Львівська область, м. Львів, вул. Івана Франка,буд. 61, код ЄДРПОУ 20812013) судовий збір на суму 4 327,20 грн. (чотири тисячі триста двадцять сім грн. 20 коп.) за розгляд касаційної скарги, 3 966,60 грн. (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість грн. 60 коп.) за розгляд апеляційної скарги та 3 606,00 грн. (три тисячі шістсот шість грн.) за розгляд справи у суді першої інстанції.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. М. Васищак

В. І. Студенець