ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 923/2054/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Борденюк Є.М., Кривда Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 та рішення господарського суду Херсонської області від 25.02.2016 у справі № 923/2054/15 господарського суду Херсонської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"доміського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"простягнення заборгованості в сумі 783 187, 24 грн. за договором про постачання електричної енергії,за участю представників

позивача: Литовського І.С.,

відповідача: Глоби К.М., Боднаря О.Г.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про стягнення 783 187, 24 грн. заборгованості з надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.02.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 783 187, 24 грн. заборгованості з надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго") (постачальником) та міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (споживачем) 14.05.2003 укладено договір про постачання електричної енергії № 591.

Відповідно до п. 2.2.2 договору постачальник, зокрема, зобов'язаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару.

За умовами п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 1 додатку № 2 до договору встановлено розрахунковий період тривалістю місяць. При цьому зазначено, що споживач знімає показання електролічильника о 00:00 год. 22 числа у місяці з 31 днем, 21 числа - у місяці з 30 днями, 20 числа - з 29 днями та 19 числа - з 28 днями. Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до електропостачальної організації за встановленою додатком № 2а до договору формою.

Пунктом 2 додатку № 9 до договору визначено, що розрахунок плати за надання послуг з компенсації реактивної електричної енергії здійснюється для кожної відокремленої площадки споживача за режимами обліку, що зазначені у додатку № 10 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної енергії".

Діючий додаток № 10 затверджено сторонами у редакції додаткової угоди від 15.03.2013.

Згідно з п. 12 додатку № 9 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок електропостачальника протягом 5 днів від дати, вказаної на рахунку.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього, позивач за період з січня по листопад 2015 року надав відповідачу послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на суму 783 187, 24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про обсяги спожитої електричної енергії, а також виставленими рахунками з відмітками про їх отримання представником відповідача.

Проте відповідач вищевказані послуги не оплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що хоча обчислення ЕЕРП виконуються електропередавальною організацією один раз на два роки і це значення ЕЕРП зазначається в договорі, однак з урахуванням того, що триває судовий розгляд щодо визначення показника ЕЕРП на 2015-2016 роки, і що між сторонами узгоджено значення ЕЕРП на 2013-2014 роки, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки діючим договором та чинним законодавством не передбачено безоплатне надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 19, вона обов'язкова для виконання відповідним персоналом Національної енергетичної компанії "Укренерго" та її регіональних підрозділів, енергогенерувальних, енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю. Згідно із цим же пунктом у взаємодії із чинними методиками формування тарифів на активну електроенергію плата за перетікання реактивної електроенергії є адресним економічним стимулом для зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних споживачів на втрати активної електроенергії в основній і в розподільчій електромережах та на якість напруги у відповідному енергорайоні.

Виходячи з розділу 2 Методики для розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії використовують вхідні величини та додаткові величини.

Зокрема, додатковою величиною є коефіцієнт економічних еквівалентів реактивної потужності (ЕЕРП).

Пунктом 3.6. Методики передбачено, що обчислення ЕЕРП виконуються електропередавальною організацією один раз на два роки, і це значення зазначається у договорі зі споживачем.

Таким чином, позивач зобов'язаний обчислювати ЕЕРП для споживачів один раз на два роки та ініціювати внесення відповідних змін до договорів постачання електроенергії. Зазначеному обов'язку позивача кореспондується обов'язок відповідача погоджувати внесення таких змін, у даному випадку шляхом підписання нової редакції додатку з новими значеннями коефіцієнтів ЕЕРП.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що значення коефіцієнту ЕЕРП у кожному дворічному циклі різне і повинно застосовуватись саме для того циклу, для якого воно розраховане.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами узгоджено значення ЕЕРП на 2013-2014 роки, однак триває судовий розгляд щодо визначення показника ЕЕРП на 2015-2016 роки, за які і виникла заборгованість у відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 N 910), споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідно до п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що укладеним між сторонами договором та цивільним законодавством не передбачено безоплатне надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, навіть за умови існування судового розгляду щодо визначення показника ЕЕРП на 2015-2016 роки, оскільки обов'язку позивача за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії кореспондує обов'язок відповідача оплачувати зазначені послуги.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 783 187, 24 грн. є обґрунтованою, у зв'язку з чим правомірно задовольнити позов.

Доводи відповідача щодо відсутності у останнього зобов'язання з оплати послуг з компенсації перетікань реактивної енергії, у зв'язку з відсутністю ЕЕРП на 2015-2016 роки в договорі з посиланням на лист Держенергонагляду №28/15-31-92 від 17.02.2016 та лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32-01/01-249 від 28.01.2015 обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки вищевказані листи не є актами нормативно-правового характеру, які регулюють порядок оплати за перетікання реактивної енергії, а носять лише інформативний характер.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Борденюк Є.М.

Кривда Д.С.