ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 916/4704/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Октябрьский"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016у справі№ 916/4704/15 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-АГРО"доВідкритого акціонерного товариства "Октябрьский"простягнення 68 719,07 грн,

за участю представників

від позивача: Чеверда О.В.;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2016 у справі № 916/4704/15 (суддя - Шаратов Ю.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 (головуючий суддя - Разюк Г.П., судді - Петров М.С., Колоколов С.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Октябрьский на користь ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" 3 610,49 грн 3 % річних, 59 829,23 грн суму інфляційних втрат. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Відкрите акціонерне товариство "Октябрьский" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 у справі № 916/4704/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" до ВАТ "Октябрьский" про стягнення нарахувань за порушення грошового зобов'язання.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 179, ч.ч. 2, 3 ст. 180, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України.

14.06.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу в якому ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" просило залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 у справі № 916/4704/15 без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Октябрьский" - без задоволення.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні 2014 року між ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" та ВАТ "Октябрьский" було досягнуто згоди, щодо укладання договору поставки товару в усній формі, зокрема ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" взяв на себе зобов'язання поставити засоби захисту рослин, а ВАТ "Октябрьский" зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар.

На виконанання вказаного договору ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" було поставлено ВАТ "Октябрьский" засоби захисту рослин, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною від 31.07.2014 № 6325 на суму 168 156,00 грн; видатковою накладною від 17.07.2014 № 6157 на суму 75 589,92 грн.

Факт передачі та отримання товару підтверджується печаткою та підписами представників сторін на вказаних накладних, а також відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з банківськими виписками на рахунок ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" з 27.08.2014 по 15.09.2015 в оплату отриманого товару від ВАТ "Октябрьский" надійшло 245 593,92 грн, а саме: 25 000,00 грн - 27.08.2014; 20 000,00 грн - 05.12.2014; 20 000,00 грн - 19.12.2014; 20 000,00 грн - 26.12.2014; 1 0000,00 грн - 02.02.2015; 10 000,00 грн - 19.03.2015; 10 000,00 грн - 25.03.2015; 10 000,00 грн - 10.04.2015; 20 000,00 грн - 05.05.2015; 10 000,00 грн - 21.05.2015; 10 000,00 грн - 03.06.2015; 10 000,00 грн - 22.06.2015; 10 000,00 грн - 09.07.2015; 10 000,00 грн - 27.07.2015; 10 000,00 грн - 05.08.2015; 10 000,00 грн - 19.08.2015; 10 000,00 грн - 01.09.2015; 20 593,92 грн - 15.09.2015.

У зв'язку з тим, що оплата отриманого товару здійснена ВАТ "Октябрьский" в повному обсязі, але не своєчасно, ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ "Октябрьский" про стягнення з останнього на користь ТОВ "ІМПЕРІЯ-АГРО" 68 722,42 грн, з яких 3 610,49 грн - 3 % річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), 65 108,58 грн - інфляційні втрати.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що оплата отриманого товару здійснена ВАТ "Октябрьский" в повному обсязі, але не своєчасно, оскільки відповідно до приписів ст. 692 Цивільного кодексу України обов'язок ВАТ "Октябрьский" зі сплати поставленого товару виник з моменту складення та підписання повноважними сторонами видаткових накладних. При цьому, інфляційні втрати, заявлені до стягнення позивачем, підлягають частковому задоволенню у зв'язку з виключенням нарахувань, здійснених відповідачем за видатковою накладною № 28 від 24.01.2014 у сумі 1 848грн, оскільки вказана накладна хоча і оплачена останнім, але не містить підписів та печаток відповідача, тобто неможливо встановити час отримання товару за цією накладною.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту ч. 1 ст. ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 925/1332/13.

Таким чином, передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов'язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

З урахуванням викладеного, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що обов'язок ВАТ "Октябрьский" зі сплати поставленого йому товару виник з моменту складення та підписання повноважними сторонами видаткових накладних є законними і обгрунтованими.

При цьому, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, видатковою накладною № 28 від 24.01.14 хоча і була оплачена відповідачем, але не містила підписів та печаток останнього, тому неможливо встановити час отримання товару за цією накладною, а відтак інфляційні втрати, заявлені до стягнення позивачем, підлягають частковому задоволенню у зв'язку з виключенням нарахувань, здійснених відповідачем за вказаною накладною на суму 1 848 грн.

Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 59 829,23 грн інфляційних втрат та 3 610,49 грн 3 % річних відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги про досягнення між позивачем і відповідачем усної згоди здійснення оплати поставленого товару на умовах розстрочення платежів не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не було подано доказів на підтвердження вказаних доводів.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки обставин справи судом касаційної інстанції, яким вже було надано оцінку господарськими судами попередніх інстанцій, що з урахуванням приписів до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 у справі № 916/4704/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Октябрьский" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Октябрьский" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 у справі № 916/4704/15 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2014 у справі № 916/4704/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц