ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 910/28800/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, К. Круглікової, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановувід 11.04.2016Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/28800/15за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провиселення з орендованого майна та стягнення 246564,93 грн у судове засідання прибув представникпозивачаОСОБА_5 (дов. від 25.12.2015 № 167),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про виселення з орендованого майна та стягнення 246564,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 (суддя Л. Пукшин), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 (колегія суддів: Б. Ткаченко, О. Синиця, В. Зеленін), позов задоволений частково:

виселено відповідача з нерухомого майна (частини вестибюлю (переходу), згідно з викопіюванням зі Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро "Палац України", загальною площею 43,8 м кв.;

зобов'язано відповідача у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск), що належать відповідачу, які знаходиться за адресою: станція метро "Палац України", загальною площею 43,8 м кв.;

присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 213 178,62 грн, 3 % річних у розмірі 1 728,54 грн.

У решті (в частині заявленої пені у розмірі 31 657,77 грн) у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

15.10.2011 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладений Договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 224-У (Ор)-11 та додаткову угоду № 1, якою внесені доповнення до Договору (далі - Договір оренди).

За умовами Договору оренди орендодавець на підставі рішення Київради від 08.07.2010 № 1016/4454 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю, визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря), загальною площею 43,8 кв.м., за адресою: станція метро "Палац України", для торгівлі непродовольчими товарами, реалізації друкованих видань, торгівлі квітами, банківської установи.

У п. 2.4 Договору оренди визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Пунктом 3.1 Договору оренди сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 08.07.2010 № 1016/4454 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання договору місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 338,38 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на серпень 2011 року складає 314 820,96 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.5 Договору оренди оплата по ньому проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Як передбачено п. 9.1 Договору оренди, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 08.07.2010 № 1016/4454 діє з 15.10.2011 до 13.10.2014.

01.11.2011 актом прийому-передачі майна в оренду позивачем передана відповідачу в оренду частина вестибюлю на станції метро "Палац України", загальною площею 43,8 кв.м.

17.10.2014 позивач листом № 25 направив на адресу відповідача повідомлення про закінчення терміну дії Договору оренди 13.10.2014 та відмову від його продовження, а також вимагав у строк до 12.11.2014 звільнити об'єкт оренди від огороджуючих конструкцій та повернути його орендарю за актом приймання-передачі.

Позивач стверджує, що відповідачем об'єкт оренди, у строки передбачені п. 9.1 Договору оренди та листом-повідомленням № 25 від 17.10.2014, не повернуто.

Зазначене стало підставою для звернення позивачем до суду із позовом про виселення відповідача з орендованого приміщення та приведення його у належний стан та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 213 178,62 грн за період з 10.04.2015 по 10.10.2015.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним, як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Матеріалами справи підтверджується, що КП "Київський метрополітен" своєчасно повідомлено відповідача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження Договору.

Крім того, положення п. 9.3 Договору оренди містять умови, що ставлять процедуру продовження дії цього договору в залежність від наявності прийнятого Київською міською радою рішення, тобто, виключають його автоматичну пролонгацію.

З огляду на вказане вище, правові підстави використання відповідачем об'єкту оренди відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Положеннями п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 7.5 Договору у разі закінчення строку його дії або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Пунктом 8.5.6 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.10.2011 року, передбачено, що у разі припинення дії цього Договору Орендар звільняє орендовану частину вестибюлю станції метро "Палац України" в термін, визначений п. 4.14 цього Договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні Орендарем зазначених в цьому пункті Договору умов, орендодавець, самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).

Доказів повернення орендованого майна по акту приймання-передачі орендодавцю, як і доказів того, що у відповідності до п. 8.5.6 Договору відповідачем звільнено частину вестибюлю станції метро "Палац України" в термін, визначений п. 4.14 цього Договору, від своїх огороджуючих конструкцій відповідачем не надано, з огляду на що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого приміщення (частини вестибюлю) та зобов'язання відповідача демонтувати огороджуючі конструкції (кіоску) в десятиденний строк.

Водночас, пункт 3.5 Договору оренди фактично погоджує стягнення орендної плати, у випадку неповернення об'єкту оренди орендодавцеві, понад строк дії самого Договору оренди.

Враховуючи зазначене, а також те, що об'єкт оренди не повертався орендодавцеві та відповідно акт приймання-передачі про повернення об'єкта не підписувався між сторонами, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі за період користування майном з квітня 2015 року по жовтень 2015 року у сумі 213 178,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення також 1 728,54 грн 3 % річних, розрахунок яких є правильним.

Разом з тим, заявлено до стягнення сума пені нарахована позивачем за період з 11.04.2015 по 20.10.2015, тобто після закінчення терміну дії Договору оренди.

З огляду на зазначене, у задоволені позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки пеня (як неустойка) є забезпеченням основного зобов'язання, яке припинилося, у зв'язку з закінченням терміну дії Договору оренди 13.10.2014.

Доводи скаржника про відсутність у позивача підстав для відмови у внесенні змін до істотних умов договору щодо строку його дії, без відповідного погодження Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як належного орендодавця, відсутність нормативного обґрунтування необхідності прийняття рішення Київської міської ради для продовження строку дії договору оренди, не спростовують висновку про те, що після припинення строку дії Договору оренди у відповідача немає правової підстави використовувати майно, передане йому в оренду саме за цим договором, до якого зміни ані щодо строку дії, ані щодо орендодавця не вносились, натомість виник обов'язок повернення майна в порядку, визначеному умовами Договору, який так і не було виконано відповідачем.

Твердження відповідача про його пріоритетне право на подовження строку дії Договору оренди є безпідставним, оскільки за доводами позивача, вказаний об'єкт оренди буде використовуватися за цільовим призначенням (для проходу пасажирів метрополітену), а не з метою передачі в оренду іншим особам. Доказів іншого суду не надано.

З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судові рішення про виселення відповідача з орендованого приміщення прийняті з посиланням на належне повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення строку дії Договору оренди, а також на те, що продовження строку дії Договору можливе за наявності відповідного рішення Київради (п. 9.3 Договору), яке не прийняте.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій, оскільки, враховуючи обґрунтоване встановлення судами попередніх інстанцій факту закінчення строку дії Договору, згідно зі ст. 785 ЦК України та п. 7.5 Договору, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Комунальному підприємству "Київський метрополітен", яке відповідно до п. 2.4 Договору є балансоутримувачем орендованого майна. Водночас, орендодавець зобов'язаний звільнити орендовану частину вестибюлю станції метро "Палац України" від своїх огороджуючих конструкцій (пункт 8.5.6 Договору).

Відповідачем не доведене виконання ним обов'язку щодо передачі позивачу орендованого майна, як і не доведене виконання ним обов'язку зі звільнення об'єкта оренди від огороджувальних конструкцій, з огляду на що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованого майна та зобов'язання останнього демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск) є правомірним.

Обґрунтованим є і висновок судів попередніх інстанцій про присудження до стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 213 178,62 грн та 3 % річних у розмірі 1 728,54 грн за період фактичного користування об'єктом оренди після закінчення строку дії Договору, оскільки пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем до дати підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди. При цьому, посилання заявника касаційної скарги на те, що останній звільняється від сплати орендної плати відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки після закінчення строку дії Договору, у період нарахування заявленої позивачем суми, відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди, однак вказаний обов'язок не виконав.

За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/28800/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

К. Круглікова

С. Могил