ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 45/132б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на ухвалугосподарського суду Донецької області від 01.02.2016та постанову у справіДонецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 № 45/132б господарського суду Донецької областіза заявою боржникаЗакритого акціонерного товариства "Славнерудпром"проБанкрутствоза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Тунік Г.В., від Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" - Стуканов Р.В., від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Кобец Р.Ю.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2016 (суддя Чорненька І.К.) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", банк) про відновлення втраченої справи № 45/132б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Славнерудпром" (далі - ЗАТ "Славнерудпром").

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б (головуючий суддя: Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Ушенко Л.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 у справі № 45/132б залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Промінвестбанк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б, а матеріали справи про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром" передати на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції " у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності, вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Відповідно до пп. 7.7. п. 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зі змінами, у розгляді заяви про відновлення справи господарський суд бере до уваги:

а) частину справи, яка збереглася у даному суді (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду і т. ін.);

б) документи, надіслані (видані) господарським судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;

д) дані, вміщені в автоматизованій системі документообігу суду.

При цьому господарський суд може на підставі статті 30 ГПК викликати для дачі пояснень посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій державних та інших органів і/або зобов'язати зазначених осіб подати відповідні пояснення в письмовій формі. За необхідності господарський суд вчиняє також дії, зазначені в пунктах 3 - 7 статті 65 ГПК, або витребовує необхідні документи і матеріали в порядку, передбаченому статтею 38 названого Кодексу.

Розгляд заяви про відновлення справи здійснюється за правилами ГПК з урахуванням особливостей, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі № 45/132б порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 29.07.2009 за заявою ЗАТ "Славнерудпром" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 26.08.2009 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голобородька С.О.

Строк проведення ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався ухвалами суду.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2012 призначено нового ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Вишневську Н.М.

Ухвалою від 04.12.2012 господарським судом призначено нового ліквідатора у справі арбітражного керуючого Скалянського В.В., проте постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 45/132б скасовано ухвалу суду від 04.12.2012, в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Скалянського В.В. та призначено ліквідатором у справі № 45/132б арбітражного керуючого Карпенко А.А.

Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, справа № 45/132б перебувала на стадії ліквідаційної процедури та її розгляд не завершено.

Також судами встановлено, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, справа № 45/132б за заявою боржника ЗАТ "Славнерудпром" втрачена.

У зв'язку з відновленням роботи господарського суду Донецької області з 27.04.2015 відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України № 21р від 24.04.2015 "Про відновлення роботи господарського суду Донецької області", 12.11.2015 до господарського суду Донецької області звернулось ПАТ "Промінвестбанк" з заявою про відновлення втраченої справи № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром", до якої надано копії таких документів: постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідпроцедури від 26.08.2009, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 45/132б, заяви про порушення справи про банкрутство, аудиторський висновок про фінансову звітність ЗАТ "Славнерудпром" станом на 31.03.2009, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей №№ 17-29, баланс ЗАТ "Славнерудпром" станом на 31.03.2009, протоколу загальних зборів кредиторів від 28.02.2013, протоколу № 1 зборів комітету кредиторів від 30.04.2013, звіт ліквідатора за серпень 2015 р. (а.с.9-92 т. 1).

Ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2015 вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено засідання на 07.12.2015, та зобов'язано усіх кредиторів та ліквідатора до 04.12.2015 надати до суду матеріали справи або їх копії у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, до господарського суду Донецької області 23.11.2015 надійшло клопотання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області про долучення до матеріалів справи копій заяв з конкурсними та поточними вимогами, а також листи ліквідатора про їх визнання (а.с.114-118 т.1).

07.12.2015 до суду першої інстанції надійшли документи від Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Слов'янськтепломережа", а саме: копії процесуальних документів у справі № 45/132б; копія заяви з кредиторськими вимогами та лист ліквідатора про їх визнання (а.с.1-48 т.2).

07.12.2015 від ПАТ "Укрсоцбанк" супровідним листом від 04.12.2015 № 08.42-186/85-4898 до господарського суду надійшли документи у справі № 45/132б, а саме: постанова про визнання боржника банкрутом, публікація в газеті про визнання ЗАТ "Славнерудпром" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; копії заяви з кредиторськими вимогами з додатками, які підтверджують завалення цих вимог (кредитні договори, зміни до них, договори забезпечення зі змінами); докази визнання цих вимог ліквідатором; процесуальні документи у цій справі; копії протоколу загальних зборів кредиторів від 28.02.2013, копія протоколу № 1 зборів комітету кредиторів від 30.04.2013 (а.с.62-232 т. 2; а.с.1-105 т. 3).

Ухвалою господарського суду від 07.12.2015 розгляд заяви банку відкладено на 01.02.2016 у зв'язку з неявкою у судове засіданні ліквідатора та кредиторів (окрім заявника) та невиконання вимог ухвали суду від 20.11.2015, та зобов'язано усіх кредиторів (окрім ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Слов'янськтепломережа") та ліквідатора до 28.01.2016 надати до суду матеріали справи або їх копії у повному обсязі.

08.12.2015 від Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецької області супровідним листом від 03.12.2015 надало копії заяв з кредиторськими вимогами та копії листів ліквідатора про визнання цих вимог (а.с.110-122 т. 3).

08.12.2015 від Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" супровідним листом віл 01.12.2015 надано копію заяви з кредиторськими вимогами; процесуальні документи по справі та копію протоколу загальних зборів кредиторів від 28.02.2013 (а.с.123-149 т. 3).

01.02.2016 ПАТ "Родовід Банк" надало господарському суду копію заяви з кредиторськими вимогами, докази якими вона обґрунтована (копії договорів кредиту, іпотеки) (а.с.156-200 т. 3).

Розглянувши заяву банку про відновлення втраченої справи та наявні матеріали справи, в ухвалі від 01.02.2016, господарський суд Донецької області встановив, що з 18 кредиторів у цій справі свої заяви подало лише 5 (ВВД ФСС від НВ та ПЗ України у м. Слов'янську Донецької області, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" Виробничої одиниці "Слов'янськтепломережа", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції, Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго");

в матеріалах справи відсутній реєстр вимог кредиторів з визначеним розміром кредиторських вимог, черговістю їх погашення, їх місцезнаходженням та засобами зв'язку;

матеріали справи не містять жодного звіту ліквідаторів за час проведення ліквідаційної процедури, починаючи з 2009 року (ліквідатори тричі змінювались);

в матеріалах справи відсутні відомості щодо оцінки, реалізації майна боржника, та розпорядження грошовими коштами, отриманими внаслідок реалізації майнових активів боржника (при їх наявності).

Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ "Промінвестбанк" про відновлення втраченої справи № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром", суд першої інстанції послався на недостатність зібраних матеріалів справи № 45/132б на стадії ліквідаційної процедури, оскільки, за відсутністю вищевказаних документів, витребуваних від заявника, ліквідатора та інших кредиторів, та необхідних для відновлення даної справи, господарський суд позбавлений можливості з'ясувати коло кредиторів, які є учасниками провадження у справі, наявний матеріальний стан боржника, склад його майнових активів, тобто вирішити питання задоволення вимог кредиторів за рахунок майнових активів боржника.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що відсутність зазначених документів унеможливлює встановлення кількості кредиторів у справі № 45/132б про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром", а нез'ясований матеріальний стан банкрута ускладнює подальший розгляд справи. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що з 20.11.2015 по 01.02.2016 (протягом 2,5 місяців) у сторін було достатньо часу для надання витребуваних господарським судом документів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суддів попередніх інстанцій, оскільки, вказавши на дослідження наданих заявником та кредиторами документів (їх копій) для відновлення втраченої справи, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 43,84 ГПК України, в оскаржуваній ухвалі не описав зміст наданих сторонами документів, правового аналізу та оцінки змісту вказаних документів (їх копіям) на предмет їх достатності для відновлення втраченої справи не надав.

Висновки місцевого господарського суду, з якими в оскаржуваній постанові погодився суд апеляційної інстанції, про недостатність зібраних матеріалів для відновлення справи № 45/132б на стадії ліквідаційної процедури належним чином не обґрунтовані, зроблені без посилань на докази, які досліджувалися судом, чи процесуальні дії, які ним вчинялися (окрім зобов'язання кредиторів і ліквідатора їх надати) з метою відновлення втраченої справи та, насамперед, захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи про банкрутство ЗАТ "Славнерудпром".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не вжив вичерпних заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством, з метою отримання максимальної кількості втрачених документів, обмежившись виключно зобов'язанням учасників справи надати необхідні документи. Господарський суд в даному випадку не скористався процесуальною можливістю щодо самостійного витребування документів та матеріалів щодо боржника з метою, зокрема, отримання відомостей з Державних реєстрів майнових прав, Державних реєстрів застав, іпотек, інформації від відповідних реєструючих та контролюючих органів тощо.

Місцевим господарським судом також не було вмотивовано, чому відновлення втраченої справи він пов'язує лише з наявністю саме вищезазначених документів, а всі інші до уваги не приймає та вважає їх недостатніми.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, провадження у справі № 45/132б порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 29.07.2009 за заявою ЗАТ "Славнерудпром" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 26.08.2009 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голобородька С.О.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2012 призначено нового ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Вишневську Н.М.

Ухвалою від 04.12.2012 господарським судом призначено нового ліквідатора у справі арбітражного керуючого Скалянського В.В., проте постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 у справі № 45/132б скасовано ухвалу суду від 04.12.2012 в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Скалянського В.В. та призначено ліквідатором у справі № 45/132б арбітражного керуючого Карпенко А.А.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що була чинною до 19.01.2013, передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрутом; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості тощо.

Тобто, саме в ході ліквідаційної процедури, можливість проведення якої у встановленому законом порядку, в даному випадку не втрачена, ліквідатор повинен вжити заходи щодо виявлення, пошуку, повернення майна, здійснити оцінку та реалізацію майнових активів боржника, надати господарському суду звіти з обгрунтовуючими документами тощо.

Отже, посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи звіту ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури та документів щодо проведення заходів ліквідаційної процедури (а саме, відомостей щодо оцінки, реалізації майна боржника та розпорядження грошовими коштами, отриманими внаслідок реалізації майнових активів боржника (при їх наявності), як на підставу неможливості відновлення втраченої справи на стадії ліквідаційної процедури є безпідставними.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій не дотримано вимог положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимог Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", а в порушення ст. 43 ГПК України не вжито всіх необхідних заходів з відновлення матеріалів втраченої справи.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 30.03.2016 не можна визнати законними та обґрунтованими.

У зв'язку із зазначеним та керуючись повноваженнями, передбаченими ч. 3 ст. 1119 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне оскаржувані ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 30.03.2016 у справі № 45/132б - скасувати, а справу № 45/132б передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у справі № 45/132б скасувати.

Справу № 45/132б передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

Л.В. Жукова