ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Справа № 910/29482/14-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Васищака І.М., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.02.16у справі№910/29482/14-ггосподарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"доПриватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер"прозобов'язання вчинити діїза участю представників від:позивачаІщенко В.В. (дов. від 08.12.15)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телеканал "Інтер", в якому просило:

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Телеканал "ІНТЕР" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, безкоштовно надати Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" право на відповідь під час вечірньої програми "Подробиці Інтер" у формі аудіовізуального поширення коментаря Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 24.10.14 щодо змісту сюжету про діяльність Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 20.10.14 наступними словами: "20.10.14 на телеканалі "Інтер" транслювалася інформаційна передача "Подробности", один із сюжетів якої був присвячений діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта". ПАТ "Укрнафта" заявляє, що телеканал "Інтер" поширив стосовно Товариства відомості, які не відповідають дійсності.

Інформація про Товариство була подана у спотвореному вигляді, з перекручуванням фактів та обставин, що негативно відображається на його діловій репутації. У зв'язку з цим ПАТ "Укрнафта", діючи в інтересах трудового колективу та акціонерів, керуючись ст. 65 Закону України "Про телебачення та радіомовлення", вважає за необхідне скористатися правом на коментар та повідомити наступне.

Товариство здійснює свою господарську діяльність у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Господарська діяльність ПАТ "Укрнафта" перебуває під наглядом державних контролюючих органів, які в межах наданих повноважень, з встановленою законодавством періодичністю, проводять планові та позапланові перевірки Товариства.

Поширена у сюжеті інформація про порушення Товариством правил здійснення господарської діяльності, неефективного управління менеджментом господарськими процесами, внаслідок чого держава начебто недоотримала прибуток, є лише припущеннями його автора, що ґрунтуються на інформаційних матеріалах та коментарях з сумнівних або заангажованих джерел інформації.

Вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що у процесі підготовки сюжету представники телеканалу "Інтер" не зверталися до Товариства із запитами чи пропозиціями надати відповідні коментарі з приводу зазначених у сюжеті обставин, що, на наш погляд, у результаті й призвело до спотворення відомостей про Товариство.

ПАТ "Укрнафта" закликає телеканал "Інтер" та його журналістів у подальшому дотримуватися основних засад журналістської етики і принципів роботи з інформацією, поважати право глядачів на об'єктивну та правдиву інформацію та не порушувати права та законні інтереси Товариства" (з урахуванням поданого позивачем клопотання від 18.02.15);

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Телеканал "ІНТЕР" протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, розмістити запис оприлюднення коментаря Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 24.10.14 для необмеженого доступу глядачів на офіційному веб-сайті ресурсу "Подробиці "ІНТЕР".

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.16 (суддя

Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Калатай Н.Ф., суддів: Рябухи В.І., Ропій Л.М.), в позові відмовлено. Судові акти обґрунтовані тим, що з матеріалів справи слідує, що текст, який позивач просить оголосити в ефірі, жодним чином не стосується висловлювань, про бажання прокоментувати які заявлено у позові, такі висловлювання позивач не визнає правдивими та не коментує їх, не вказує, якими дані факти є насправді, та у системному взаємозв'язку із чим вони мають розглядатися, або як тлумачитися, а відтак, за своїм змістом даний текст є не коментарем, а спростуванням інформації шляхом простого неаргументованого її заперечення, хоча формально позивач заявляє про те, що не просить спростувати поширену відповідачем інформацію на підставі ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скарга обґрунтована тим, що висновок судів про те, що текст коментаря, доданий до заяви позивача від 24.10.2014 № 10/2151, не стосується інформації, стосовно якої у позивача, як він сам зазначає, виникло право на відповідь, не відповідає обставинам справи. Кваліфікація судом тексту коментаря за змістом як спростування інформації в розумінні Закону України "Про телебачення та радіомовлення" всупереч його буквальним вимогам є по суті позбавленням права позивача обирати спосіб захисту особистого немайнового права самостійно та незалежно, що, у свою чергу, є порушенням норм ст. 275 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 20.10.14 о 20:00 в ефірі телеканалу "ІНТЕР" відбулась трансляція передачі "Подробиці ІНТЕР", в якій було поширено аудіовізуальну інформацію, що стосується діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

В позовній заяві позивач стверджує, що оціночні судження, поширені Приватним акціонерним товариством "Телеканал "ІНТЕР" щодо Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у вказаній передачі є однобокими, неконкретними, такими, що формують у громадськості негативну думку про товариство.

Як свідчать матеріали справи, 27.10.14 з метою реалізації права на відповідь, без вимоги про спростування інформації щодо якої надається відповідь, ПАТ "Укрнафта" звернулось до ПрАТ "Телеканал "Інтер", повідомивши Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, з письмовою заявою від 24.10.14 №10/2151. До заяви було додано коментар, який позивач просив оприлюднити з метою обґрунтування безпідставності поширених відомостей, надавши їм власну оцінку.

27.10.14 позивач звернувся до ПрАТ "Телеканал "Інтер" із запитом від 27.10.14 №10/2156 про надання копії запису вказаної передачі.

Відповідач на вищезгадані звернення позивача надіслав лист від 30.10.14 №905/I, в якому вказав про відхилення заяви ПАТ "Укрнафта", оскільки коментар ПАТ "Укрнафта", доданий до заяви від 24.10.14 №10/2151 не відповідає загальноприйнятому порядку реалізації права на відповідь, визначеного ч.1 ст.65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Відповідач зазначив, що за змістом коментар, доданий до заяви від 24.10.14 №10/2151 свідчить про бажання спростувати інформацію, поширену 20.10.14 ПАТ "Телеканал "Інтер", зокрема, реалізувати право, визначене ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", що не відповідає вимогам самої заяви від 24.10.14.

Відповідачем не збережено та не надано суду копії запису передачі, в якій поширено інформацію про ПАТ "Укрнафта".

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що текст, який позивач просить оголосити в ефірі, жодним чином не стосується висловлювань, про бажання прокоментувати які заявлено у позові, такі висловлювання позивач не визнає правдивими та не коментує їх, не вказує, якими дані факти є насправді, та у системному взаємозв'язку із чим вони мають розглядатися, або як тлумачитися, а відтак, за своїм змістом даний текст є не коментарем, а спростуванням інформації шляхом простого неаргументованого її заперечення, хоча формально позивач заявляє про те, що не просить спростувати поширену відповідачем інформацію на підставі ст. 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому, відповідно до ч.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.09 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації (а не щодо будь-якої інформації з приводу тієї ж особи та з приводу діяльності журналістів, як це має місце в даному випадку) та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Тобто основна різниця між реалізацією права на відповідь (коментар) та спростуванням інформації полягає в тому, що в першому випадку оприлюднені обставини та факти визнаються правдивими (а не спотвореними, перекрученими, заангажованими, недоведеними та такими, що є лише припущенням, як про це вказує позивач у даному випадку), але коментуються з іншої точки зору, а у другому випадку - такі факти (які позивач вважає спотвореними, перекрученими, заангажованими, недоведеними та такими, що є лише припущенням) визнаються недостовірними та спростовуються.

В даному випадку текст, який має бути оголошений в ефірі, абсолютно (по жодному пункту) не стосується висловлювань, про бажання прокоментувати які заявляв позивач у своїй позовній заяві. Він не визнає їх правдивими та не коментує їх, не вказує, якими дані факти є насправді, та у системному взаємозв'язку із чим вони мають розглядатися, або як тлумачитися.

Більше того, за своїм змістом даний текст не є коментарем взагалі, а є спростуванням інформації шляхом простого неаргументованого її заперечення, хоча формально позивач заявляє про те, що не просить спростувати поширену відповідачем інформацію на підставі ст.64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Доводи скаржника про те, що суди фактично позбавили його права обирати спосіб захисту особистого немайнового права самостійно та незалежно, що, у свою чергу, є порушенням норм ст. 275 ЦК України, не відповідають дійсності. В даному випадку позивачу відмовили у бажанні (та вимозі) порушувати права відповідача (на здійснення журналістської діяльності та розпорядження власним ефіром), як він того прагнув, а це відноситься до функцій судів відповідно до ст. 55 Конституції України. Позивач вільно обрав спосіб захисту, заявляючи про бажання саме коментувати інформацію (суд його не обмежував у реалізації такого права), а тому його коментар мав відповідати вимогам щодо незаперечення коментованих фактів, а виключно коментування їх з іншої точки зору. Якби позивач скористався своїм правом на спростування фактів (суд не позбавляв позивача і цього права, він не був обмежений у праві змінити позовні вимог), то мав би їх заперечувати та спростовувати, посилаючись на відповідні докази, які спростовують факти, оприлюднені відповідачем. Заявляючи про те, що бажає коментувати висловлювання, а насправді просто бездоказово заперечуючи та спростовуючи факти, при цьому вимагаючи від відповідача його власний ефір для таких дій (тобто, прагнучи це зробити коштом відповідача), позивач просить суд порушити права відповідача на висвітлення інформації, він прагне виключно спростування оприлюднених фактів, але не має для цього доказів (принаймні не навів їх суду). За таких обставин суди правомірно відмовили в позові.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.16 у справі №910/29482/14-г залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І.М. Васищак

Д. С. Кривда