ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Справа № 910/22188/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Васищака І.М., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.01.16у справі№910/22188/15господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА-страхування"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"провідшкодування шкодиза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомленівідповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА-страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" страхового відшкодування у розмірі 12216,30 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.15 (суддя

Андреїшина І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Алданової С.О., суддів: Коршун Н.М., Сотнікова С.В.), позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості та доведеності.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення (яке, не вказано). Скарга обґрунтована тим, що регресне відшкодування має здійснюватися з врахуванням фізичного зносу автомобіля.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 04.12.14 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник, вигодонабувальник) був укладений договір № 65500в4к5 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого застраховано ризики, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу: автомобіля марки "Ford", державний номер НОМЕР_1. За вказаним договором страхова сума становить 152000,00 грн. (а.с. 41-43).

03.02.15 в м. Києві на вулиці Сосницькій, о 10 год. 55 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки "Ford", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, та марки "Ford", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, що належить ОСОБА_5, що підтверджується довідкою № 57182742 УДАІ ГУ МВС України. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль марки "Ford", державний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень. Згідно довідки № 57182742 УДАІ ГУ МВС України, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_6, і його вина встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.15 у справі № 755/3170/15-п.

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ "Автосиметрія" № АС-00000318 від 06.02.15 та ремонтної калькуляції за системою Audatex, пошкоджений автомобіль страхувальника потребував виконання відновлювально-ремонтних робіт на загальну суму 19900,09 грн. 13.02.12 позивачем складено страховий акт № 1.003.15.01484/VESKO3488, згідно якого сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 19140,09 грн. На підтвердження понесених витрат позивач надав акт виконаних робіт № АС-0000106 від 05.03.15, яким підтверджується виконання ТОВ "Автосиметрія" відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля ОСОБА_5, внаслідок ДТП, що сталася 03.02.15 на суму 19900,09 грн. На виконання умов договору страхування, позивачем виплачено страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_5 в сумі 19140,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 157 481 від 16.02.15.

Згідно полісу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" № АІ/631298 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки "Ford", державний номер НОМЕР_2.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з даним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 12216,30 грн. (19140,09 грн. страхове відшкодування, сплачене позивачем страхувальнику - 6413,79 грн. сума виплаченого страхового відшкодування ТДВ "СК "Альфа-Гарант" - 510,00 грн. сума франшизи = 12216,30 грн.) матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем страхувальнику.

За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач не заперечує свій обов'язок відшкодувати позивачу виплачене страхове відшкодування, втім, вважає, що його розмір має визначатися із врахуванням фізичного зносу автомобіля. Також відповідач посилається на сплату страхового відшкодування в розмірі 6413,79 грн. 31.07.15, втім судом встановлено, що дана оплата врахована позивачем при розрахунку суму позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що незалежно від джерела виникнення права, позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу "Ford", державний номер НОМЕР_2, зокрема, до відповідача у даній справі - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант". При цьому доводи відповідача про необхідність врахування фізичного зносу автомобіля (вказаний у звіті про оцінку) при визначенні суми відшкодування, відхилені судами з посиланням на те, що чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію з огляду на наступне.

Згідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон).За правилами ст. 22 Закону, обов'язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що даному випадку, коли для здійснення відновлювального ремонту були використані нові деталі, у відповідача, як страховика цивільної відповідальності, виник обов'язок відшкодування страхового платежу, виплаченого позивачем у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля без урахування зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку вказані збитки є меншими від ліміту відповідальності.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування судових актів попередніх інстанцій у справі, а тому їх слід залишити без змін, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.16 по справі №910/22188/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. М. Васищак

В.І. Студенець