ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Справа № 904/4592/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувши касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу",на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року,у справі№ 904/4592/15 Господарського суду Дніпропетровської області,за заявоюПублічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (Києво-Святошинський район, Київська область),доПублічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (м.Дніпропетровськ),провизнання банкрутом,- за участю представників:від Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу": Бєлах С.С. - представник (довіреність №37/2015 від 09.12.2015 року), Ткаченко С.В. - представник (довіреність №61/2015 від 09.12.2015 року);від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль": Грищенко Д.С. - представник (довіреність №685/12-Н від 18.12.2012 року); від ПАТ "Дніпрогаз": Волощук П.Ю. - представник (довіреність №41 юр від 06.04.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року, за заявою Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі за текстом - ПАТ "Радикал Банк"), порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (далі за текстом - ПАТ Дніпропетровський трубний завод"); визнано грошові вимоги ПАТ "Радикал Банк" у розмірі 10 446 428 грн. 18 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено Ткаченка Дениса Володимировича, інше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року у справі № 904/4592/15 (суддя - Примак С.А.) затверджено Реєстр вимог кредиторів, у тому числі, вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) та у розмірі 468 283 грн. 39 коп. (4 черга), інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 904/4592/15 (головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.) апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року скасовано в частині відмови у визнанні та включенні до Реєстру вимог кредиторів божника грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 939 184 грн. 02 коп.; прийнято нове судове рішення, яким визнано грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ПАТ Дніпропетровський трубний завод" у розмірі 1 408 685 грн. 40 коп., з яких 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) і 1 407 467 грн. 40 коп. (4 черга); в інших частинах ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року залишено без змін; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. включити грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 408 685 грн. 40 коп., з яких 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) і 1 407 467 грн. 40 коп. (4 черга) до Реєстру вимог кредиторів ПАТ Дніпропетровський трубний завод". При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими частково.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 904/4592/15 та передати справу на новий розгляд. При цьому, скаржник посилався на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Одночасно, до касаційної скарги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" додана Заява про забезпечення позову, в якій скаржник посилається, зокрема, на ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження. Водночас, відмовлено Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у задоволенні Заяви про забезпечення позову.

13.04.2016 року до Вищого господарського суду України від Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" надійшли Уточнення (вих. №337/2 від 13.04.2016 року) до касаційної скарги, відповідно до яких скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/4592/15, справу № 904/4592/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Крім того, 13.04.2016 року від Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до суду касаційної інстанції надійшли Пояснення (вих. №337/1 від 13.04.2016 року) до касаційної скарги.

Представники Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", в судовому засіданні, підтримали подану касаційну скаргу, з урахуванням заявлених Уточнень та Пояснень, просили касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" задовольнити; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/4592/15, справу № 904/4592/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Представник ПАТ "Дніпрогаз" в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечував, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу".

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні заперечував проти вимог та доводів Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" заявлених у касаційній скарзі, з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/4592/15 залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга (з урахуванням податних Уточнень) підлягає задоволенню частково, за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі № 904/4592/15 прийнято до розгляду Заяву ПАТ "Радикал Банк" про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року, за Заявою ПАТ "Радикал Банк", порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів (до 04.10.2015 року); розпорядником майна призначено Ткаченка Дениса Володимировича.

15.06.2015 року, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, в мережі Інтернет, Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення публікації (№19078) про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".

17.07.2015 року, після публікації вказаного оголошення, Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з Заявою (вих.№337/22-с від 13.07.2015 року) про визнання та внесення до Реєстру вимог кредиторів грошових вимог ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" в розмірі 1 643 816 720 грн. 91 коп., які виникли з підстав невиконання ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року; Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Договору поставки №2009-029 пст від 01.08.2009 року; Договору №2011-025 усл від 09.06.2011 року.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядником майна ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" - арбітражним керуючим Ткаченком Д.В., грошові вимоги Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" визнані та включені до Реєстру вимог кредиторів боржника у такому порядку: 1 218 грн. 00 коп. - 1 черга задоволення; 1 643 770 988 грн. 96 коп. - 4 черга задоволення; 45 731 грн. 95 коп. - 6 черга задоволення. При цьому, розпорядником майна ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" окремо внесені до Реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 78 796 548 грн. 39 коп., як такі що забезпечені заставою.

Поміж іншим, розглядаючи Заяву Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" з грошовими вимогами до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 643 816 720 грн. 91 коп. ґрунтуються на наступних договорах: Договір купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року; Договір поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Договір поставки №2009-029 пст від 01.08.2009 року; Договір №2011-025 усл від 09.06.2011 року. При цьому, на підставі матеріалів справи, господарськими судами встановлено, що, на підтвердження грошових вимог за Договорами №241/5 від 05.05.2003 року та №24-12/2013 від 13.12.2013 року, Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" надано лише копії документів.

Враховуючи подані ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Заперечення з приводу факту існування правочинів, саме на яких ґрунтуються грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", місцевий господарський суд неодноразово (ухвали від 21.10.2015 року, 28.10.2015 року, 05.11.2015 року, 17.11.2015 року, 24.11.2015 року, 26.11.2015 року, 01.12.2015 року) зобов'язував ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" (боржника) та Корпорацію "Індустріальна спілка Донбасу" представити суду оригінали: Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та додаткових Угод до нього від 24.03.2011 року, від 01.10.2013 року та від 29.12.2003 року; Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Договору №2009-029пст від 01.08.2009 року та додаткових Угод до нього від 04.09.2012 року та від 01.10.2013 року про продовження строку позовної давності; Договору №2011-025усл від 09.06.2011 року; Актів прийому-передачі; Специфікацій та залізничних накладних до вказаних правочинів.

Проте, станом на 03.12.2015 року (прийняття спірної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4592/15 про затвердження Реєстру вимог кредиторів), ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" оригіналів Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та додаткових Угод до нього від 24.03.2011 року, 01.10.2013 року та від 29.12.2003 року; Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Специфікацій до Договорів №241/5 від 05.05.2003 року та №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Актів прийому-передачі за вказаними Договорами, - надано не було.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року у справі № 904/4592/15 затверджено Реєстр вимог кредиторів, зокрема вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) та у розмірі 468 283 грн. 39 коп. (4 черга); в іншій частині заявлених Корпорацією вимог відмовлено. Приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що, за відсутності оригіналів Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та додаткових Угод до нього від 24.03.2011 року, 01.10.2013 року та від 29.12.2003 року; Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Специфікацій до Договорів №241/5 від 05.05.2003 року та №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Актів прийому-передачі за вказаними Договорами, представлені суду Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" дублікати рахунків-фактур до Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року, не можуть бути підтвердженням факту існування між сторонами правовідносин за цими Договорами та, відповідно, підтвердженням факту здійснення Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" поставки боржникові металопродукції.

Визнаючи грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 468 283 грн. 39 коп., місцевий господарський суд виходив з доведеності вказаної заборгованості, яка виникла з Договору №2011-025 усл від 09.06.2011 року укладеного між ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу".

Щодо грошових вимог Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» в розмірі 939 184 грн. 02 коп., заявлених на підставі Договору поставки №2009-029пст від 01.08.2009 року, Господарським судом Дніпропетровської області, за Заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 26.11.2015 року, було застосовано позовну давність, в порядку ст.267 ЦК України, та відмовлено у визнанні вищезгаданих грошових вимог та їх включення до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 904/4592/15, апеляційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року скасовано в частині відмови у визнанні та включенні до Реєстру вимог кредиторів божника грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 939 184 грн. 02 коп. (за Договором поставки №2009-029пст від 01.08.2009 року); прийнято нове судове рішення, яким визнано грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ПАТ Дніпропетровський трубний завод" у розмірі 1 408 685 грн. 40 коп., з яких 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) і 1 407 467 грн. 40 коп. (4 черга); в інших частинах ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року залишено без змін; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. включити грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 408 685 грн. 40 коп., з яких 1 218 грн. 00 коп. (1 черга) і 1 407 467 грн. 40 коп. (4 черга) до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод". При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими частково. Скасовуючи спірну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року, в частині відмови у визнанні та включенні до Реєстру вимог кредиторів божника грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 939 184 грн. 02 коп., які виникли на підставі Договору поставки №2009-029пст від 01.08.2009 року, апеляційний господарський суд вказав на те, що застосування господарським судом першої інстанції строку позовної давності до грошових вимог Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", заявлених на підставі Договору поставки №2009-029пст від 01.08.2009 року, відбулось без встановлення факту порушення права або охоронюваного законом інтересу особи, без надання належної правової оцінки поданим первинним документам за вказаним Договором. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на незаконне застосування місцевим господарським судом строку позовної давності, до правовідносин за Договором поставки №2009-029пст від 01.08.2009 року, оскільки Заява про сплив позовної давності заявлена ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке не є стороною вказаного правочину.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 904/4592/15 та передати справу на новий розгляд. При цьому, скаржник посилається на те, що відмовляючи у визнанні та включенні до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 397 335 929 грн. 08 коп. за Договором №241/5 від 05.05.2003 року та у розмірі 245 073 324грн. 42 коп. за Договором №24-12/213 від 13.12.2013 року, господарські суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме:ч.1 ст.181, ч.1 ст. 265 ГК України, ч.1 ст.207, ч.2 ст.638, ч.1 ст.640, ч.2 ст.642, ст.655 ЦК України, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.6 Статуту залізниць України. Крім того, скаржник вказує на порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів ст.35 ГПК України, а саме щодо не прийняття до уваги, встановленого в адміністративній справі №804/1750/14, факту існування між ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" правовідносин за Договором №241/5 від 05.05.2003 року.

Згідно Уточнень (вих. №337/2 від 13.04.2016 року) до касаційної скарги, поданих Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" 13.04.2016 року до Вищого господарського суду України, скаржник просить господарський суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/4592/15, а справу № 904/4592/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Крім того, Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" надані Пояснення (вих. №337/1 від 13.04.2016 року) до касаційної скарги, в яких скаржник вказує на те, що Поясненнями №337/39-с від 25.11.2015 року Корпорація повідомила Господарський суд Дніпропетровської області про неможливість надання оригіналів Договору №241/5 від 05.05.2003 року, Договору №24-12/2013 від 13.12.2013 року та доданих до них документів, у зв'язку тим, що вони залишились на території м.Донецка, тобто на території де здійснюється антитерористична операція. При цьому, Поясненнями №337/42-с від 26.11.2015 року, місцевий господарський суд було повідомлено, яким чином були виготовлені засвідчені копії Договорів, оригінали яких відсутні.

Задовольняючи, подану Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу", касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

З аналізу змісту поданих Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" Касаційної скарги, Уточнень до касаційної скарги, Пояснень до касаційної скарги, а також пояснень повноважних представників Корпорації, що були надана в судовому засіданні, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що єдиною підставою оскарження судових актів, Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" визначено невизнання господарськими судами попередніх інстанцій грошових вимог Корпорації, що виникли з Договору №241/5 від 05.05.2003 року та Договору №24-12/2013 від 13.12.2013 року.

Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Ухвала прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Таким чином, враховуючи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини, в частині розгляду грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 468 283 грн. 39 коп., що виникли за Договором № 2011-025 усл. від 09.06.2011 року (укладений між ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу"), норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо доведеності та обґрунтованості Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" цих грошових вимог до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", та вважає законним рішення вказаних судів про включення їх до Реєстру вимог кредиторів, у визначеній черговості.

При цьому, враховуючи норми чинного законодавства, зокрема ті якими врегульовано перебіг строку позовної давності та його застосування під час розгляду господарських справ, та встановлені під час апеляційного провадження обставини, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з рішенням апеляційного господарського суду про визнання та включення до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 939 184 грн. 02 коп., що виникли за Договором №2009-029пст від 01.08.2009 року (укладений між ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу").

За таких обставин, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі № 904/4592/15, у вказаних частинах, мають бути залишені без змін.

Щодо грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", які виникли на підставі Договорів №241/5 від 05.05.2003 року та №24-12/213 від 13.12.2013 року, та визначені Корпорацією як підстава касаційного оскарження, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Відмовляючи у включенні до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" грошові вимоги Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 397 335 929 грн. 08 коп. за Договором №241/5 від 05.05.2003 року та у розмірі 245 073 324 грн. 42 коп. за Договором №24-12/213 від 13.12.2013 року, місцевий господарський суд (з яким в подальшому (у постанові від 15.02.2016 року) погодився Дніпропетровський апеляційний господарський су) дійшов висновку, що за відсутності оригіналів: Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та додаткових Угод до нього від 24.03.2011 року, 01.10.2013 року та від 29.12.2003 року; Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Специфікацій до Договорів №241/5 від 05.05.2003 року та №24-12/2013 від 13.12.2013 року; Актів прийому-передачі за вказаними Договорами, не можливо встановити, за якими саме правочинами проводилась поставка товару, а також, не можливо встановити факту відповідності змісту оригіналів Договорів наданим Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" копіям цих правочинів. Як наслідок, господарські суди попередніх інстанцій вказали на неможливість встановлення факту правомірності та обґрунтованості грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" за даними договорами. При цьому, господарські суди першої та апеляційної інстанції вказали на те, що представлені місцевому господарському суду Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" дублікати рахунків-фактур до Договору купівлі-продажу №241/5 від 05.05.2003 року та Договору поставки №24-12/2013 від 13.12.2013 року, не можуть бути підтвердженням факту існування між сторонами правовідносин за цими Договорами та, відповідно, підтвердженням факту здійснення Корпорацією "Індустріальна спілка Донбасу" поставки боржникові металопродукції.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним, та вважає за необхідне вказати на те, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Також, слід зазначити, що в межах провадження справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проте, господарські суди першої та апеляційної інстанцій вищенаведеного не врахували, не дослідили та не надали належної правової оцінки доводам Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу", наведеним у Заяві про визнання грошових вимог, численних Поясненнях, зокрема щодо неможливості надання оригіналів, витребуваних місцевим господарським судом, Договорів та поданим, у підтвердження заявлених грошових вимог, документам. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним зауважити на тому, що чинне законодавство передбачає певні права та дії суду, у разі виникнення сумнівів щодо фактичного існування та виконання правочинів, зокрема призначення відповідної експертизи, залучення фахівців та третіх осіб. Однак, господарські суди наданим правом не скористались та зробили висновки лише з підстав відсутності оригіналів документів, при цьому, судами попередніх інстанцій не досліджувалися підстави відсутності оригіналів таких документів та неможливість їх подання.

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, прийняті Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанова від 15.02.2016 року та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2015 року підлягають скасуванню, в частині розгляду грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" у розмірі 1 397 335 929 грн. 08 коп. за Договором №241/5 від 05.05.2003 року та у розмірі 245 073 324 грн. 42 коп. за Договором №24-12/213 від 13.12.2013 року, а справа (у скасованій частині) - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду, з урахуванням положень ст.43 ГПК України, необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 904/4592/15 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року (в частині розгляду грошових вимог Корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" до ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" у розмірі 1 397 335 929 грн. 08 коп. (за Договором №241/5 від 05.05.2003 року) та у розмірі 245 073 324 грн. 42 коп. (за Договором №24-12/2013 від 13.12.2013 року) - скасувати.

3. Справу № 922/6378/15, у скасованій частині, передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап О.С. Удовиченко