ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року Справа № 902/897/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія"Nemiroff"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2016

у справі№ 902/897/15 господарського суду Вінницької області за позовом доОСОБА_4 Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія"Nemiroff"простягнення 46789,87 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати за частину березня та квітень 2014 в судовому засіданні взяли участь представники :

ДП "Українська горілчана компанія"Nemiroff"ОСОБА_5, ОСОБА_6ОСОБА_4 В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія"Nemiroff", в якій просив стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія"Nemiroff" заборгованість по заробітній платі за частину березня та квітень 2014 в сумі 46789,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він працював директором юридичного департаменту ДП "Українська горілчана компанія"Nemiroff" з 03.03.2014 по 30.04.2014, був звільнений з посади 30.04.2014 на підставі ст.38 КЗпП, однак, роботодавцем - ДП "Українська горілчана компанія"Nemiroff" не сплачено заборгованість по заробітній платі за другу половину березня, квітень 2014 року в сумі 46789,87 грн. (15589,87 грн. заробітна плата за другу половину березня 2014, 31200,00 грн. - за квітень 2014). На підтвердження позовних вимог позивачем надано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.07.2014 у справі №753/11485/14-ц, яким стягнено з ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 103 423, 94 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 78 330,00 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.2015 (колегія суддів: Стефанів Т.В., Банасько О.О., Яремчук Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки ґрунтуються на підставі тих документів, які видано неуповноваженою на те особою, оскільки запис про звільнення з посади директора юридичного департаменту ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" 30.04.2014 за власним бажанням вчинено заступником генерального директора ОСОБА_7, натомість наказ про звільнення позивача від 29.08.2014, наданий відповідачем, підписаний уповноваженою особою, є чинним, не скасований і саме він є підставою для розрахунків з позивачем. Факт перерахування відповідачем грошових коштів позивачу в сумі 79717,43 грн. за період з 01.03.2014 по 18.06.2015 підтверджується копіями платіжних доручень.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (колегія суддів: Дужич С.П., Савченко Г.І., Саврій В.А.) рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ДП "Українська Горілчана Компанія "Nemiroff" на користь ОСОБА_4 46789,87 грн. - заборгованості по виплаті заробітної плати за частину березня та квітень 2014 року; стягнуто з ДП "Українська Горілчана Компанія "Nemiroff" до Державного бюджету України 1218 (одну тис. двісті вісімнадцять) грн. - судового збору за подачу позовної заяви та 1339,8 (одну тис. триста тридцять дев'ять грн. 80 коп.) - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції послався на приписи ст.35 ГПК України, ст.ст. 94, 115, 233 КЗпП України та, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими. Зокрема, суд дійшов висновку, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24.07.2014 у справі №753/11485/14-ц має преюдиційне значення, оскільки судом встановлено обставини звільнення позивача з посади директора юридичного департаменту 30.04.2014 на підставі ст.38 КЗпП України та зобов'язано підприємство провести з позивачем повний розрахунок.

ДП "Українська Горілчана Компанія "Nemiroff" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скарго, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2016, рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2015 залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.94 КЗпП України, 32 33 42 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2007 ОСОБА_4 прийнятий на посаду головного юрисконсульта із супроводу господарсько-договірної діяльності та оподаткування на ДП "УГК "Nemiroff" (підстава - наказ №864 від 01 серпня 2007 року). (т.1 а.с.67, т.3 а.с.17, 60-63)

На підставі наказу №1527-нк від 03.10.2011 ОСОБА_4 переведений на посаду заступника директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" (т.1 а.с.67, т.3 а.с.17, 56, 63)

Згідно запису у трудовій книжці, копія якої наявна в матеріалах справи, 03.03.2014, ОСОБА_4 переведений на посаду директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" (підстава - наказ №159/1-НК від 03.03.2014) та, 30.04.2014 звільнений з посади директора юридичного департаменту за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (підстава - наказ №815/К від 29.04.2014).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що накази по переводу та звільненню ОСОБА_4 підписано заступником генерального директора ОСОБА_7 (т.3 а.с.63, 66)

Згідно довідки від 11.03.2014, виданої позивачу заступником генерального директора ДП "УГК "Nemiroff" ОСОБА_8, місячний оклад директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" становить 31 200,00 грн. (т.3 а.с.65березня 2014 року і його місячний оклад складає 31200,00 грн. посаді департаменту )

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2014 ДП "УГК "Nemiroff" листом №78-15/040 повідомило ОСОБА_4 про необхідність прибути на підприємство з метою належного оформлення всіх документів та недопущення порушення трудових прав, про відсутність повноважень у ОСОБА_7 на видачу та підписання наказу №815/К від 29.04.2014 про звільнення, про відсутність на підприємстві трудової книжки, заяви про звільнення, оформленої належним чином.

В червні 2014 року, ОСОБА_4 направив до ДП "УГК "Nemiroff" вимогу про сплату йому заробітної плати у розмірі 42 931,81 грн. за частину березня та квітень 2014 року, виходячи з того, що з 03.03.2014 по 29.04.2014 він займав посаду директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" з посадовим окладом у розмірі 31200,00 грн. (т.2 а.с.21-22)

ОСОБА_4 20.06.2014 звернувся з позовом до ДП "УГК "Nemiroff" про стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористану відпустку в розмірі 85766,44 та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду цивільної справи № 753/11485/14-ц позов ОСОБА_4 до ДП "УГК "Nemiroff" про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.07.2014 стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 103 423 грн. 94 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 78 330 грн., а всього 181 753 гривні 94 копійки.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва встановлено, що наказом № 815/К від 29.04.2014 директора юридичного департаменту - позивача звільнено із займаної посади 30.04.2014 на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням. Зазначеним наказом бухгалтерію підприємства зобов'язано провести з позивачем повний розрахунок, в тому числі нарахувати компенсацію за невикористані відпустки. Рішення набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №323-НК від 29.08.2014 генерального директора ДП "УГК "Nemiroff" ОСОБА_9 ОСОБА_4 звільнений з посади заступника директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" за прогул, в порядку п.4 ст. 40 КЗпП України. (т.2 а.с.86-87)

ДП "УГК "Nemiroff" направило 01.09.2014 ОСОБА_4 копію наказу №323-НК та повідомило, що розрахунок у розмірі 79717,43 грн. перераховано на його ім'я в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" по системі Аваль-Експрес. (т.1 а.с.112)

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.07.2014 у справі №902/798/14 за заявою Компанії "Nemiroff Holding Limited" порушено провадження про банкрутство ДП "УГК "Nemiroff", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого.

Після офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі №902/798/14 про банкрутство ДП "УГК "Nemiroff" позивач звернувся з заявою про визнання грошових вимог до ДП "УГК "Nemiroff" із заробітної плати у розмірі 42 931,81 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що майнові спори з вимогами до боржника про стягнення заробітної плати мають бути розглянуті в окремому позовному провадженні.

ОСОБА_4 на виконання вказівок суду касаційної інстанції заявив позов про стягнення заборгованості з відповідача по заробітній платі за березень 2014 року у сумі 15 589,87 грн. та квітень 2014 у сумі 31200,00 грн. в окремому провадженні.

Обставинами, які мають бути встановлені судами при розгляді цього позову про стягнення заборгованості по заробітній платі є наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем, фактичне та належне виконання працівником своїх обов'язків, передбачених, в даному випадку, посадовою інструкцією власника підприємства, розмір посадового окладу, підстави звільнення позивача та обставини видачі працівникові належно оформленої трудової книжки і проведення з ним розрахунку у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст. 24 КЗпП (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Таким чином, фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Суди першої та апеляційної інстанції досліджуючи обставини наявності трудових відносин між позивачем та відповідачем у період березень-квітень 2014 року на підставі доказів, наданих сторонами, дійшли протилежних висновків щодо посади та відповідно посадового окладу позивача, при цьому обставини фактичного та належного виконання ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків, передбачених посадовими інструкціями ДП "УГК "Nemiroff" директора департаменту чи заступника директора юридичного департаменту ДП "УГК "Nemiroff" не встановили. Так, судом апеляційної інстанції зазначено про належне здійснення позивачем обов'язків у вигляді представництва ДП "УГК "Nemiroff" у судах, при цьому не встановлено обставин, що підтверджують таке представництво.

Відсутні висновки судів і щодо фактичного допуску позивача до роботи за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу, оскільки ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено фактичне місце роботи позивача, правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримання позивачем цих правил, дотримання відповідачем обов'язку проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, забезпечити можливість перебування на робочому місці та можливість виконання своїх функціональних обов'язків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, заробітна плата виплачується працівнику за виконану ним роботу, обов'язок забезпечити достовірний облік виконуваної роботи та витрат на оплату праці покладається на роботодавця.

Визначаючи підставу для здійснення розрахунків з позивачем та відмову у позові, суд першої інстанції визнав обґрунтованими та доведеними доводи відповідача про звільнення позивача з посади заступника директора юридичного департаменту саме з 29.08.2014 наказом №323-НК на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. При цьому, судом зазначено, що наказ підписано уповноваженою особою, містить печатку підприємства, в наказі зазначена підстава його прийняття, норма трудового законодавства. В підтвердження наявності підстав відповідачем надано акт "Про відсутність працівників на території підприємства та робочих місцях" комісії, призначеної наказом ДП "УГК "Nemiroff", табелі обліку використання робочого часу, лист ТОВ "Ластівка ЛТД" (орендодавець приміщень офісу у м. Києві).

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначив, що за першу половину березня 2014 позивачу виплачено частину заробітної плати у розмірі 15610,00 грн., рішеннями у цивільній справі № 753/11485/14-ц та у господарській справі №902/1547/14 задоволено позови ОСОБА_4 про стягнення за різні періоди середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні 30.04.2014. Враховуючи обставини встановлені у судових рішеннях, а також враховуючи, що обов'язок забезпечити достовірний облік виконуваної роботи та витрат на оплату праці покладається на роботодавця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 має право на заробітну плату за відпрацьовані березень та квітень 2014 року, оскільки незалежно від підстав звільнення ДП "УГК "Nemiroff" зобов'язано було вчасно здійснити розрахунок.

Таким чином, суди дійшли протилежних висновків щодо підстав звільнення ОСОБА_4, а отже і підставність розрахунку з позивачем.

Згідно ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Належне оформлення трудової книжки при звільненні означає внесення запису про звільнення із зазначенням причин (підстав, формулювань) і з посиланням на закон. Записи засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним на те посадової особи та печаткою підприємства (відділу кадрів підприємства).

На підтвердження одержання трудової книжки працівник розписується в особистій картці та книзі обліку руху трудових книжок.

Таким чином, обставини встановлення процедури звільнення та дотримання учасниками трудового спору оформлення припинення трудових обов'язків, а отже і момент виконання власником або уповноваженим ним органом своєчасного розрахунку, момент фактичного припинення виконання трудових обов'язків є необхідними для визначення підстав звільнення позивача та обґрунтованості його вимог.

Враховуючи межі розгляду судом касаційної інстанції, встановлені ст.1117 ГПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія дійшла висновку, що суди припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

При новому розгляді судам взяти до уваги наведене вище, встановити обставини фактичного та належного виконання позивачем своїх обов'язків, передбачених, в даному випадку, посадовою інструкцією власника підприємства, фактичне місце роботи позивача, правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримання позивачем цих правил, дотримання відповідачем обов'язку визначити позивачу робоче місце та забезпечити безперешкодний допуск до нього, підстави звільнення позивача та обставини дотримання процедури звільнення як позивачем, так і відповідачем, об'єктивної можливості оформлення трудової книжки, проведення розрахунку у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу законів про працю України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія"Nemiroff" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі №902/897/15 та рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2015 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

В.Ю. Поліщук