ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Справа № 910/3188/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Овечкін В.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргиприватного підприємства "Гранд-мед"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015у справігосподарського суду міста Києва №910/3188/15-гза позовомприватного підприємства "Гранд-мед"доОболонської районної в місті Києві державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачакомунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва"прозобов'язання вчинити дії,представники сторін:

від позивача - Вдовиченко О.М.,

від відповідача - Палій Є.В.,

від третьої особи - Ларченко К.В.,

У С Т А Н О В И В:

12.02.2015 приватне підприємство "Гранд-Мед" звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання Оболонської районної державної адміністрації прийняти майно з оренди по Договору оренди нежитлових приміщень №128 від 30.12.2011, шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди.

15.04.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Яковенко А.В.) позов задоволено, зобов'язано Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти від приватного підприємства "Гранд-Мед" шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення загальною площею 52,20 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 4, за договором оренди нежитлових приміщень №128 від 30.12.2011.

02.12.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Майданевич А.Г., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Гранд-Мед" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови, яку просили скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 30.12.2011 між дочірнім підприємством "Екос" (орендодавець) та приватним підприємством "Гранд-Мед" (орендар) укладено договір №128 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 52,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 4 (п.п. 1.1-1.3 договору).

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони передбачили, що приймання передача приміщення, яке орендується здійснюється двосторонньою комісією у складі уповноважених представників сторін. Орендоване приміщення повинне бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Положеннями пункту 4.1 договору оренди термін його дії визначено до 31.12.2012 без права пролонгації та викупу об'єкта оренди.

Пунктом 7.2.1 договору встановлено обов'язок орендаря протягом 3-х днів від дати підписання цього договору прийняти, а у разі закінчення терміну дії зазначеного договору, передати орендоване приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі, а також здійснити остаточний розрахунок у разі наявності заборгованості зі сплати орендних платежів.

За змістом пунктів 8.1-8.2 договору після закінчення терміну оренди, орендар зобов'язаний протягом 3-х днів повернути приміщення орендодавцю згідно Акту приймання-передачі шляхом його підписання двосторонньою комісією уповноважених представників сторін. У разі ухилення орендаря від підписання Акту приймання-передачі з оренди, приміщення буде вважатись переданим з оренди у разі одностороннього підписання орендодавцем вищезазначеного Акту.

31.12.2011 за Актом приймання-передачі ДП "Екос" передали, а ПП "Гранд-Мед" прийняли в оренду нежитлове приміщення загальною площею 52,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 4.

Судами обох інстанцій установлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 29.11.2012 №2131, відповідно до якого житловий будинок по вул. Малиновського, 4 у м. Києві передано в комунальну власність територіальної громади міста Києва, між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, ПП "Гранд-Мед" та КП "Житлосервіс "Приозерне" було укладено додаткову угоду до договору №128 від 30.12.2011, згідно з якою Оболонська РДА прийняли на себе права та обов'язки орендодавця, а КП "Житлосервіс "Приозерне" - функції з нарахування та стягнення орендної плати.

Як убачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник стосовно повернення орендованого нерухомого майна, у зв'язку з припиненням дії договору оренди №128 від 30.12.2011.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 цього ж Кодексу визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та не спростовувалось учасниками судового процесу, договір оренди нежитлових приміщень №128 від 30.12.2011 припинив свою дію 01.01.2013. Докази про зворотне (продовження дії договору, укладення іншого договору на новий строк) у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Урахувавши вищенаведені положення діючого законодавства, місцевий господарський суд, виходячи з конкретних обставин справи та правовідносин, які склалися між сторонами, беручи до уваги положення статей 32, 33 ГПК України, відповідно до яких доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а кожна сторона, у свою чергу, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обгрунтовано задоволив позовні вимоги, оскільки відповідачем не було надано, з урахуванням статті 34 ГПК України, належних та допустимих доказів, які б свідчили про зворотне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте матеріали справи не містять доказів учинення відповідачем упродовж тривалого часу після закінчення терміну дії договору оренди будь-яких передбачених чинним законодавством реальних дій, спрямованих на прийняття комунального майна з оренди та підписання відповідного акту, окрім формальної переписки, на яку посилається суд в оскаржуваній постанові.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, при ухваленні якого правильно установлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд із посиланням на статтю 16 ЦК України, виходячи зі змісту позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Такі висновки є помилковими з огляду на те, що частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, аналіз зазначених положень свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття, як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Що стосується дати підписання акту приймання-передачі на підставі рішення суду, то у відповідності до чинного законодавства такою датою є набуття ним чинності.

Таким чином, висновки апеляційного господарського суду суперечать вимогам чинного законодавства та наявним у матеріалах справи доказам, тому постанова від 02.12.2015 підлягає скасуванню, а рішення від 15.04.2015 - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Гранд-мед" задоволити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі №910/3188/15-г - залишити в силі.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяВ.Е. Овечкін