ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року Справа № 918/1671/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Студенця В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "УМТ"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 31.03.15

у справі№918/1671/14господарського судуРівненської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "УМТ"доУправління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністраціїтретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України в Рівненській областіпровнесення змін до договору та стягнення заборгованостіза участю представників від:позивачаЛящовський В.Р. (дов. від 09.09.15)прокуратуриЗбарих С.М. (посв. від 05.09.14)

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "УМТ" звернулось до господарського суду із позовом до Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації про внесення змін в договір та стягнення заборгованості в сумі 26658296,40грн.

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом касаційного перегляду справи на новий розгляд передані позовні вимоги в частині внесення змін до договору щодо зміни ціни договору та стягнення з відповідача 1426740 грн. основного боргу (суми, на яку позивач просить збільшити ціну договору), 1559929,32 грн. - 3% річних та 15796468,76 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.08.15 (суддя Романюк Р.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Петухова М.Г., суддів: Василишина А.Р., Маціщука А.В.), позов задоволений частково: стягнуто з Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "УМТ" 15796468,76 грн. - інфляційних, 1559929,32 грн. - 3% річних та 70434,51 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

В частині відмови в позові судові акти обґрунтовані тим, що внесення змін до Договору в частині збільшення його ціни на стадії виконання є неможливим, а тому, не стягнуто 1426 740,00 грн., оскільки ці вимоги є похідними від змін до договору, та є наслідком таких змін. В частині задоволення позову судові акти обґрунтовані тим, що відповідачем допущена прострочка платежу, тому з нього підлягають стягненню 3% річних та інфляційні в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із судовими актами в частині відмови в позові, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, позов задовольнити в повному обсязі. Скарга обґрунтована тим, що враховуючи приписи п.187.7 ст. 187, пп. в) п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України та те, що вартість товару, яка оплачена після 01.04.14, оподатковується податком на додану вартість за ставкою 7%, виконання існуючої редакції договору, після 01.04.14 порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.10.12 ПАТ "УМТ" (постачальник) та Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір поставки про закупівлю товару за державні кошти №1/10, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товар код - 33.10.1 "Устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне" (лінійний прискорювач), що зазначений в специфікації (додаток), яка є невід'ємною частиною цього договору (надалі товар), а замовник - прийняти і оплатити товар (договір).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 31249000 грн. у тому числі ПДВ 41250 грн. Ціна за одиницю товару складає відповідно до специфікації (додатків).

Пунктом п. 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться в залежності від дати та обсягу надходження бюджетних коштів наступним чином: Попередня оплата, яка здійснюється на підставі постанови КМУ від 09.10.06 №1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", у разі наявності дозволу головного розпорядника бюджетних коштів в розмірі 15000000 грн., відповідно рахунків, наданих постачальником (пп. 4.1.1); решта 16249000 грн., у т.ч. ПДВ 41250 грн. - протягом 7 робочих днів з дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, згідно видаткових накладних (пп. 4.1.2).

На виконання договору ПАТ "УМТ" поставило Управлінню охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації товар на загальну суму 31249000 грн., що підтверджується трьома видатковими накладними №292 від 21.12.12 та довіреністю №16 від 21.12.12 та не заперечується сторонами.

18.12.13 ПАТ "УМТ" та Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій сторони доповнили договір п. 4.5, п. 4.6, п. 4.7 та внесли зміни до розділу ХІІІ договору, виклавши їх у наступній редакції:

"4.5. Заборгованість замовника перед постачальником за поставлений по договору товар становить 31249000 грн., в т.ч. ПДВ 41250 грн.

4.6. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.13 №472-р "Про перерозподіл деяких видатків та передачу бюджетних призначень, передбачених у 2013 році Міністерству фінансів", відповідно до виділених бюджетних асигнувань із загального фонду на 2013 рік, зобов'язання замовника по договору перед постачальником становлять 10619 500 грн. без ПДВ.

4.7. Решта коштів в розмірі 20629500 грн., в т.ч. ПДВ 41250 грн., сплачуються залежно від надходження бюджетних коштів".

15.01.14 сторони підписали акт звіряння розрахунків №13, за яким залишок на користь ПАТ "УМТ" складав 20629500 грн. Зазначена сума стягнута судами на користь позивача та не є предметом оскарження.

Позивач оскаржує судові акти в частині відмови в позові щодо зміни умов договору поставки в частині збільшення ціни договору на 1426740 грн. та стягнення зазначеної суми з відповідача. При цьому він посилається на наступне. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію медичної техніки №11509/2012 від 08.06.12 та додатків до нього, медичний лінійний прискорювач за кодом 9022140000, що поставлявся за договором, внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці.

Згідно із пп. 197.1.27 ст. 197 Податкового кодексу (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 08.08.11 (в редакції, яка діяла на момент проведення конкурсних торгів та укладення договору), від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, зокрема, апаратура для використання у медицині, хірургії (код згідно з УКТЗЕД 9022140000).

Основна частина товару, що постачалася за договором, а саме: лінійний прискорювач Elekrta Synergy Platform, вартістю 31001500 грн. відноситься до виробів медичного призначення за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 08.08.11 за кодом 9022140000 згідно з УКТЗЕД, що звільняло від оподаткування ПДВ операцію з постачання такого товару.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01.04.14 та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства" внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом в), згідно з яким операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 7% відсотків.

При цьому, пп. 197.1.27 ст. 197 Податкового кодексу України, за яким на момент підписання договору та поставки від оподаткування ПДВ звільнялися операції з постачання виробів медичного призначення, був виключений.

Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

10.06.14 позивач направив на адресу відповідача лист №67 від 06.06.14, в якому просив нарахувати податок на додану вартість в розмір 7% на неоплачену кредиторську заборгованість, та внести відповідні зміни до договору щодо ціни, шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Відповіді не отримав. На підставі вищевикладеного він просив внести зміни до договору, зокрема збільшити його ціну на 7%, та стягнути цю суму, яка становить 1426740 грн. з відповідача.

Судами відмовлено в позові у цій частині з посиланням на те, що зміна ціни договору після його виконання не допускається. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до ч.2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. В даному випадку позивачем договір виконаний, тому відсутні підстави для збільшення ціни та для стягнення зазначеної суми з відповідача. Тому висновок судів про відмову в позові у цій частині є правомірним. Судові акти в іншій частині (щодо стягнення інфляційних та 3% річних) сторонами не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УМТ" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.15 у справі №918/1671/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С.В. Бондар

В.І. Студенець