Постанова ВГСУ від 14.01.2016 року у справі №916/1966/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року Справа № 916/1966/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДроботової Т.Б.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Костенко Т.Ф.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Алімов Д.В. - дов. від 09.11.15, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від03.11.15у справі№916/1966/15 Господарського суду Одеської областіза позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" простягнення 275696,26 грн. Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.01.16 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" 275696,26 грн. штрафних санкцій. Позивач посилався на порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з розробки та оформлення проектно-кошторисної документації за договором підряду на проведення проектних робіт № 01-4/2769-14 від 22.08.14.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.15 (суддя Погребна К.Ф.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" на користь ДП "НЕК "Укренерго" 231835,49 грн. пені, 43860,77 грн. штрафу. Місцевий господарський суд виходив з факту порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт, що за умовами пункту 5.1.1 спірного договору визнав підставою для стягнення з нього спірних штрафних санкцій.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.15 (судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А., Аленін О.Ю.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 23183,55 грн. пені та 4386,08 грн. штрафу. В решті позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором та підставністю нарахування йому штрафних санкцій. Між тим, суд встановив наявність виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення штрафу до 4386,08 грн., пені до 23183,55 грн. та виходив з приписів пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України і статті 551 Цивільного кодексу України.

Державне підприємство Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі, а рішення залишити без змін. Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник не погоджується зі зменшенням судом апеляційної інстанції спірних сум штрафних санкцій та посилається на порушення судом приписів статей 626-628 Цивільного кодексу України, статей 42, 44 Господарського кодексу України, статей 42 33 34 43 Господарського процесуального кодексу України. Він вважає безпідставним зменшення судом апеляційної інстанції заявлених до стягнення пені і штрафу. На думку скаржника, порушення строків виконання спірних проектних робіт могло призвести до порушення виконання позивачем покладених на нього функцій із забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, та, в свою чергу, до негативних наслідків для народного господарства та обороноздатності України в цілому. На думку підприємства, відсутні обставини, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру нарахованих пені і штрафу.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.08.14 між Державним підприємством "НЕК "Укренерго" - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" - проектувальником був укладений договір підряду на проектні роботи №01-4/2769-14. За умовами цього договору проектувальник зобов'язався за завданням замовника розробити та оформити проектно-кошторисну документацію (стадія "Робочий проект") на модернізацію РЗА на підстанціях Центральної ЕС (інв. №86182, №5160, №8145, №8172), замовити проведення державною експертною організацією держекспертизи кошторисної частини проектної документації з супроводом її проведення для отримання звіту (позитивного відгуку) державної експертної організації за результатами проведеної держекспертизи та передати у власність замовнику розроблену проектну документацію разом з позитивним відгуком, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі проектні роботи на умовах договору. Пунктом 2.2 договору визначено, що ціна договору станом на дату його укладання становить 313291,20 грн. відповідно до кошторисів на проектні роботи. Згідно з пунктом 2.5 договору оплата за договором здійснюється: з авансуванням у розмірі 30% від ціни договору, визначеної на дату укладання договору, та подальшою оплатою після прийняття замовником виконаних проектних робіт (проектної документації) на підставі підписаного обома сторонами акта виконаних проектних робіт (етапу) і акта приймання-передачі проектної документації (за відповідним етапом), що передаватиметься проектувальником; із урахуванням документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджуючих документів про витрати проектувальника, зокрема, розрахунків та документів щодо витрат, у разі наявності інших витрат, передбачених договором, за фактом виконання робіт (етапу роботи) проектувальних зобов'язується надати оформлені належним чином підтверджуючі документи у вигляді довідок про такі витрати, при цьому проектувальник несе повну відповідальність за достовірність наданих підтверджуючих документів; витати, пов'язані з відрядженням працівників проектувальника, оформлюється із зазначенням кількості відряджених працівників, ПІБ, їх посад та складових витрат у відповідності до даних бухгалтерського обліку; інші витрати, передбачені договором, відшкодовуються за фактом, але не більше, ніж передбачено договором. Авансовий платіж у сумі 93987,36 грн., в тому числі 15664,56 грн. ПДВ, сплачується замовником упродовж 20 банківських днів з дати надання проектувальником (після підписання договору) рахунку. В пункті 3.1 договору сторони визначили, що строк виконання проектувальником зобов'язань за договором - 30.12.14, а у разі виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють початок виконання та/або їх виконання чи завершення - до повного виконання проектувальником зобов'язань. У разі дії таких об'єктивних обставин як затримка надання замовником проектувальнику даних, що є у замовника і потрібні проектувальнику для належного виконання проектних робіт, та/або неможливість доступу проектувальника до об'єкту стосовно якого виконуються проектні роботи, та/або до іншого об'єкту (згідно з завданням замовника/технологічно пов'язаного з об'єктом щодо якого виконуються проектні роботи, якщо такий доступ є необхідним, збільшення строку проходження державної експертизи тощо), перебіг строку виконання робіт зупиняється. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення виконання робіт, перебіг цього строку продовжується, з урахуванням часу, що минув до його зупинення, про що сторонами укладається додаткова угода до договору. При цьому сторони забезпечують документальне засвідчення початку та закінчення дії таких обставин (відповідне листування: звернення, відповіді, спільні акти тощо). Проектувальник визнається таким, що виконав зобов'язання за договором з дати підписання замовником акта виконаних проектних робіт. Відповідно до пункту 3.6 договору за умови відсутності претензій до проектувальника щодо виконаних робіт, їх повноти та правильності оформлення чи документів, які повинні бути надані разом з актом, замовник приймає роботи, на підтвердження чого упродовж 5 робочих днів з дати надходження від проектувальника акта виконаних проектних робіт та документів згідно з підпунктами 3.4.1 - 3.4.4 договору підписує всі примірники такого акта та повертає проектувальнику його примірник. За наявності у замовника зауважень (претензій), викликаних недоліками виконаних проектних робіт (зокрема, невідповідність вимогам замовника, чинному законодавству України, недостатність та/або невідповідність оформлення проектної документації, неповнота переданих документів, визначених договором, чинним законодавством України) такі проектні роботи замовником не приймаються і упродовж визначеного строку ці претензії викладаються ним в акті виявлених недоліків, який надається/надсилається проектувальнику. Пунктом 3.12 договору передбачено, що проектувальник відповідає за недоліки проектної документації, розробленої ним, включаючи недоліки, виявлені в процесі виконання на підставі цієї проектної документації інших робіт та експлуатації об'єкту, на який була розроблена за договором проектна документація. У разі виявлення у проектній документації недоліків проектувальник зобов'язаний безоплатно її переробити або здійснити необхідні додаткові роботи, а також відшкодувати замовнику документально підтверджені збитки, спричинені недоліками проектної документації. Відповідальність сторін обумовлена у розділі 5 спірного договору. Зокрема, пунктом 5.1.1 договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язань проектувальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 % ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної ціни. Апеляційний господарський суд в процесі розгляду спору установив, що на виконання умов договору відповідач виставив позивачеві рахунок від 27.08.14 №214 на сплату 93987,36 грн. авансового платежу, який останнім був оплачений 22.09.14. Суд також установив, що відповідач повинен був виконати проектні роботи за договором в строк до 30.12.14, як то передбачено спірним договором. Проте, належно виконав свої договірні зобов'язання лише 27.05.15, тобто з простроченням (акти виконаних проектних робіт, акт приймання-передачі проектної документації за договором були підписані сторонами 27.05.15). Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" 275696,26 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором від 22.08.14. Скасовуючи частково рішення та зменшуючи розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції керувався приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України. Між тим, скаржник не погоджується та вважає таке зменшення штрафних санкцій неправомірним. Отже, постанова у справі переглядається в оскарженій частині. За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. У розумінні приписів наведеної норми застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкції у вигляді пені і штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання. Водночас відповідно до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови у справі, господарський суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір штрафних санкцій, на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру неустойки. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції врахував та надав належну оцінку ступеню виконання відповідачем зобов'язань (повне виконання проектних робіт, визначених спірним договором підряду); відсутність завдання збитків позивачу через прострочення їх виконання; співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення. Суд апеляційної інстанції установив, що застосовані до відповідача санкції є надмірно великими. Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, та враховуючи установлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, позаяк спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами та стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, підстав для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги не вбачається.