ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 916/975/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Євсікова О.О., Кролевець О.А.розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р.у справі№916/975/16 господарського суду Одеської областіза позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення, визнання недійсною редакцію

статуту (змін до статуту) та скасування реєстраційної дії

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Попікової О.В. на лікарняному, сформований склад колегії суддів у справі №916/975/16: головуючий суддя (доповідач) - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Кролевець О.А.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7;

відповідача: Колесников К.Г.;

третьої особи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", на яких вирішувались питання щодо збільшення статутного капіталу товариства, зміни складу або інформації про засновників, державної реєстрації змін до установчих документів та визнання недійсною редакції статуту вказаного товариства, що зареєстрований Реєстраційною службою Одеського управління юстиції від 03.12.2015р. за №15561050020015228, а також скасування вказаної реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач уточнив вимоги позовної заяви, згідно з якими просив суд: - визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", яке оформлене протоколом №2 від 02.12.2015р.; - визнати недійсною редакцію статуту вказаного товариства, затвердженого загальними зборами учасників, оформленого протоколом №2 від 02.12.2015р. та зареєстрованого Реєстраційною службою Одеського управління юстиції від 03.12.2015р. за №15561050020015228, а також скасувати вказану реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Одеського міського управління юстиції.

Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2016р. (суддя Щавинська Ю.М.) у справі №916/975/16 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", яке оформлене протоколом №2 від 02.12.2015р., а також визнано недійсною редакцію статуту, затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС", оформлену протоколом №2 від 02.12.2015р. та зареєстровану Реєстраційною службою Одеського управління юстиції від 03.12.2015 року за №15561050020015228. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2756 грн. судового збору та 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.) рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2016 р. у справі №916/975/16 скасовано в частині задоволення позову та стягнення судових витрат. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення залишено без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: "У задоволенні позову відмовити повністю."

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2016р.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог заявника касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, залишивши без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС" (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ") було створене на підставі рішення зборів учасників товариства від 19.03.2002р., оформленого протоколом №1 від 19.03.2002р., та зареєстроване, як юридична особа Малиновською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 25.03.2002р. за реєстраційним №03567960Ю0021068.

Учасниками товариства на час його створення та на день проведення загальних зборів ТОВ "МБК", а саме на 02.12.2015р. були ОСОБА_5 з часткою в статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 75% та ОСОБА_4 з часткою 25% статутного капіталу.

02.12.2015р. були проведені загальні збори учасників ТОВ "МБК", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №2:

- у зв'язку із відсутністю у товариства вільних коштів для виплати дивідендів, згідно протоколу загальних зборів №1 від 30.03.2015р. та необхідністю поповнення обігових коштів товариства не виплачувати отриманий та не розподілений прибуток за 2014р. у розмірі 400000 грн. та використати ці кошти для збільшення обігових коштів товариства;

- для поповнення обігових коштів товариства змінити розмір статутного капіталу товариства шляхом його збільшення на 1000000 грн. за рахунок внеску ОСОБА_5 у розмірі 1000000 грн. на розрахунковий рахунок товариства; зобов'язати вказану особу внести грошові кошти у вказаній сумі не пізніше трьох банківських днів з моменту прийняття цього рішення;

- у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі товариства з врахуванням його збільшення наступним чином: - ОСОБА_5 - 97,2% статутного капіталу товариства, що складає 1093750 грн.; - ОСОБА_4 - 2,8% статутного капіталу товариства, що складає 31250 грн.;

- у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства та перерозподілом часток учасників у статутному капіталі товариства, затвердити нову редакцію статуту товариства;

- уповноважити підписати статут у новій редакції голову та секретаря зборів, також уповноважити директора товариства провести державну реєстрацію збільшення статутного капіталу товариства та нової редакції статуту для чого підготувати та підписати усі необхідні документи та подати їх до органу державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на цих зборах був присутній ОСОБА_8 - представник ОСОБА_5, учасника товариства, що володіє часткою в розмірі 75% статутного капіталу товариства та запрошений директор товариства Яковенко Ігор Анатолійович.

Згідно п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.145 Цивільного кодексу України та ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Проте слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Згідно положень ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", з якими кореспондуються норми п.5.1 статуту відповідача, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства, отримувати частку прибутку від діяльності товариства; одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутку та збитків; вийти з товариства в установленому порядку; здійснювати відчуження часток у статутному капіталі товариства, тощо.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 цього Закону, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як встановлено судами, відповідно до п.9.2.1 статуту ТОВ "МБК", у редакції, що затверджена рішенням зборів учасників товариства від 09.07.2008р., яка була чинною станом на день проведення оспорюваних загальних зборів, учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менше ніж за 30 днів до скликання зборів учасників.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, не прийнявши до уваги кур'єрську квитанцію №00654414, як доказ направлення ОСОБА_4 листа від 19.08.2015р. з повідомленням про скликання загальних зборів 02.12.2015р., дійшов висновку, що оскільки на вказаних загальних зборах товариства приймались рішення, одні з яких потребували обов'язкової участі ОСОБА_4, а інші його згоди, неповідомлення ОСОБА_4 про проведення цих зборів та його відсутність на них є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах та оформлених протоколом №2 від 02.12.2015р.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши зазначене рішення в частині задоволених позовних вимог та повністю відмовивши у задоволенні позову, зазначив, що ОСОБА_4 не доведений факт його неповідомлення про проведення загальних зборів ТОВ "МБК" 02.12.2005р., а висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів надіслання позивачу повідомлення про проведення загальних зборів ґрунтується лише на припущеннях. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що єдиною підставою позовних вимог було неповідомлення позивача про проведення загальних зборів, відтак, зазначивши, що підстава позову про порушення спірним рішенням загальних зборів вимог ст.51 Закону України "Про господарські товариства" позивачем не заявлялась, апеляційний господарський суд вказав на помилковість висновку суду першої інстанції, про його прийняття в порушення вимог ст.51 Закону України "Про господарські товариства".

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи з огляду на наступне.

Як роз'яснено у п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

При цьому, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що частка позивача у статутному капіталі ТОВ "МБК" у розмірі 25% не могла істотно вплинути на результати голосування, оскільки, як вірно зазначає заявник касаційної скарги, відповідно до п.2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Таким чином, встановивши відсутність визначених законом безумовних підстав для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів, судам попередніх інстанцій слід було з'ясувати наявність та/або відсутність порушення оспорюваним рішенням загальних зборів прав та законних інтересів позивача.

Необґрунтованими є і твердження суду апеляційної інстанції про необхідність доведення позивачем його неповідомлення про проведення загальних зборів 02.12.2015р., оскільки обов'язок доказування належного повідомлення учасника товариства про дату, час та місце проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний покладено законодавцем саме на товариство. При цьому, як вірно зазначає заявник касаційної скарги, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.101 Господарського процесуального кодексу України оцінював додатково подані відповідачем докази - Журнал кур'єрської вихідної кореспонденції, який не надавався суду першої інстанції, без відповідного та належного обґрунтування неможливості його подання суду першої інстанції та без зазначення про це у мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 28.07.2016р. Зазначені обставини підтвердженні і представником відповідача у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Відтак, висновок апеляційного господарського суду про належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів, без спростування висновків суду першої інстанції, здійснених за результатами оцінки належних та допустимих доказів у справі, є передчасним.

Разом з тим, слід зазначити про передчасність висновку суду першої інстанції про недійсність статуту відповідача, зареєстрованого на підставі оспорюваного рішення загальних зборів, який відсутній у матеріалах справи, та який може бути визнаний недійсним повністю чи частково лише після з'ясування невідповідності його положень вимогам чинного законодавства, а також у зв'язку з наявністю порушень внаслідок його прийняття прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача. Вказані недоліки не були виправлені судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду справи. При цьому, слід зазначити, що підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті.

Крім того, розгляд судом першої інстанції похідної позовної вимоги про скасування реєстраційної дії, вчиненої за результатами прийнятого спірного рішення загальних зборів без участі органу державної реєстрації, не залученого судом, суперечить приписам ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, чому також не була надана оцінка судом апеляційної інстанції.

Водночас, помилковим є і твердження суду першої інстанції про порушення під час здійснення загальними зборами вимог п.9.6.3 статут товариства внаслідок обрання головою оспорюваних загальних зборів представника директора ОСОБА_5- ОСОБА_8, діючого на підставі довіреності від 23.11.2015р., зареєстрованої в реєстрі за №2518 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М., оскільк вказана довіреність була видана ОСОБА_5, як учасником ТОВ "МБК" саме для вчинення дій пов'язаних з його участю у товаристві як учасником, а не як директора відповідача.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також з огляду на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2016р. у справі №916/975/16 скасувати.

Справу №916/975/16 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О.Євсіков

О.А. Кролевець