ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 916/1497/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р.суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони" на рішення на постановуГосподарського суду Одеської області від 04.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі№ 916/1497/16 господарського суду Одеської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони" простягнення 409 532,00 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_4 - особисто

- відповідача: Рожков Д.В. - керівник,

Реус Ю.А., дог. б/н від 01.12.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2016 у справі №916/1497/16 (суддя Літвінов С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 (у складі головуючого судді Головей В.М., суддів Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.), задоволено позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони", стягнуто з ТОВ "Муніципальна служба охорони" на користь позивача 288 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 13 300,00 грн - 3% річних, 108 232,00 грн - інфляційних втрат з тих підстав, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за оренду обладнання згідно умов договору оренди обладнання №030113 від 01.01.2013.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Муніципальна служба охорони" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи про поважність причин неможливості надати докази в обґрунтування розірвання договору оренди, а також про те, що договір оренди № 030113 від 01.01.2013 не є продовженим, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2016 у справі № 916/1497/16, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також ТОВ "Муніципальна служба охорони" просило зупинити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі №916/1497/16

Колегія суддів касаційної інстанції відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки відповідач не виконав зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди обладнання №030113 від 01.01.2013.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.01.2013 між ФОП ОСОБА_4 (як орендодавцем) та ТОВ "Муніципальна служба охорони" (як орендарем) був укладений договір оренди обладнання № 030113, за умовами якого, орендодавець надає орендарю за обумовлену договором плату в тимчасове володіння та користування обладнання, яке зазначено в додатку №1 до договору який є невід'ємною його частиною, для використання в підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (п. 1.1. договору).

Відповідно до додатку №1 в оренду передається наступне обладнання: пульт централізованого спостереження «Орлан» з чотирма виносними модемами, НАSP - ключ апаратного захисту, настільний комп'ютер AMD, монітор НР, клавіатура з мишкою.

Орендодавець зобов'язується передати, згідно з додатком №1 до договору, обладнання яке є об'єктом оренди на протязі п'яти днів з моменту підписання дійсного договору, а орендар зобов'язаний в строки узгоджені сторонами відповідним договором вносити оренду плату за користування отриманим в оренду обладнання (пп. 2.1.1. пункту 2.1., пп. 2.2.4. п.2.2. договору).

Орендна плата по договору складає 8 000,00 грн на місяць (п. 5.1. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та дії протягом дванадцяти місяців з моменту його підписання, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним та припиняє свою дію 25.12.2013 (п.п. 9.1, 9.2 договору). Якщо за 5 днів до спливу строку договору ні одна з його сторін не заявить про свій намір не продовжувати оренду по договору або укласти новий договір оренди на істотно інших умовах використання обладнання, договір автоматично продовжується на наступні дванадцять місяців (п. 9.7 договору).

Згідно з актом приймання передачі в оренду обладнання (додаток № 2 до договору оренди № 030113 від 01.01.2013), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв пульт централізованого спостереження «Орлан» з чотирма виносними модемами кількості однієї штуки; НАSP - ключ апаратного захисту в кількості однієї штуки; настільний комп'ютер AMD Dual Core A4-3420 2.8GHz/2Gb DDR3/HDD 500Gb/Radeon HD6410D/DVD-RW, монітор НР, клавіатура з мишкою в кількості однієї штуки.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач сплатив орендну плату за січень, лютий, березень, квітень та травень 2013, про що свідчать виписки банку, у зв'язку з чим за період з червня 2013 року по травень 2016 року за ТОВ "Муніципальна служба охорони" утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 288 000,00 грн (36 місяців х 8 000,00 грн).

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів погашення заборгованості за договором оренди обладнання №030113 від 01.01.2013, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо належної сплати орендної плати за користування обладнанням, переданим позивачем в оренду, і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 288 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 13 300,00 грн - 3% річних за період з 01.06.2013 по 31.05.2016, 108 232,00 грн інфляційних втрат за період з липня 2013 по квітень 2016 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Однак, обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій не були перевірені доводи відповідача щодо обставин вилучення 01.08.2013 року позивачем у відповідача обладнання, яке було передано в оренду за договором оренди №030113 від 01.01.2013.

Також судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки розгляду справи судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, а також за відсутності будь-яких документів в обґрунтування заперечень відповідача.

Крім того судами не було надано правової оцінки судовим рішенням у справі № 522/12965/14-ц, які були залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 24.10.2016.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна служба охорони» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2016 у справі №916/1497/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова