ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 року Справа № 914/2093/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016у справі№ 914/2093/15 Господарського суду Львівської областіза позовомУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 45653,79 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9126-14 від 12.08.2014 та про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, не з'явились, ОСОБА_5,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.09.2015 у справі № 914/2093/15 (суддя Король М.Р.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 46563,79 грн. Розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9126-14 від 12.08.2014. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути орендодавцю ? Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, площею 45,4 м. кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з індексом приміщення 6-1,6-2,6-3, 6-4, 6-5, 6-6 відповідно до даних технічного паспорту ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 05.11.2013, інвентарний № 862.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 914/2093/15 ( у складі колегії суддів: Данко Л. С. ? головуючого, Давид Л .Л., Галушко Н. А.) рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2015 у справі № 914/2093/15 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9126-14 від 12.08.2014 (п. 3 резолютивної частини судового рішення) та в частині зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, площею 45,4 м. кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з індексом приміщення 6-1,6-2,6-3, 6-4, 6-5, 6-6 відповідно до даних технічного паспорту ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 05.11.2013, інвентарний № 862 (п. 4 резолютивної частини судового рішення) скасовано, і прийнято нове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9126-14 від 12.08.2014 та виселення з приміщень фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з нежитлових приміщень, площею 45,4 м. кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в т.ч. перший поверх з індексом приміщення 6-1,6-2,6-3, 6-4, 6-5, 6-6 відповідно до даних технічного паспорту ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 05.11.2013, інвентарний № 862. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 у справі № 914/2093/15 (у складі колегії суддів: Корнілової Ж. О. - головуючого, Овечкіна В. Е., Чернова Є. В.) рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 914/2093/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, посилаючись на те, що Вищий господарський суд України не погодився з висновками суддів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне. Суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про припинення провадження в частині стягнення 46563,79 грн. боргу з орендної плати на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на наявну в матеріалах справи виписку за рахунками від 31.07.2015. Судами не досліджено вказану виписку щодо періоду сплати заборгованості. У позовних вимогах заявлена сума боргу - 45653,79 грн. Проте суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про припинення провадження на суму боргу - 46563,79 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем 19.03.2015 сплачено борг 26614,75 грн. Проте в матеріалах справи не міститься даний платіжний документ. Крім цього, судами не досліджено, чи направлялось орендодавцем повідомлення про відмову від вказаного договору на підставі ст. 782 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2016 у справі № 914/2093/15 ( суддя Іванчук С. В.) провадження у справі в частині стягнення орендної плати в розмірі 45326,75 грн. припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15 (у складі колегії суддів: Хабіб М. І. - головуючого, Зварич О. В., Юрченка Я. О.) рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2016 у справі № 914/2093/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № Г-9126-14 від 12.08.2014 та про зобов'язання повернути орендодавцю об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) 12.08.2014 укладено договір оренди Г-9126-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).
За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 м2 , у тому числі: перший поверх, 45,40 кв.м, з індексом приміщення 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-6 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 05.11.2013, інвентарний № 862. Майно знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів".
Відповідно до п. 2.1 об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для підприємницької діяльності.
Приймання-передачі об'єкта оренди здійснює орендар та балансоутримувач, передача об'єкта оренди за актом приймання-передачі проводиться протягом 5-ти днів від дати підписання цього договору ( п.3.1).
Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з часу підписання акта приймання-передачі (п. 3.5 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено термін договору оренди на 2 роки 364 дні - з 12.08.2014 до 11.08.2017 включно.
Відповідно до п. 5.1 розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 6700,00 грн за перший місяць оренди згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою.
Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік) (п. 5.2).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць на величину індексу інфляції за попередній місяць (п. 5.3).
Відповідно до п. 5.6 орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди (п.5.8 договору).
Майно передане орендарю за актом приймання-передачі вих. № 837 від 15.08.2014.
За період з серпня 2014 року по травень 2015 року позивачем здійснено нарахування орендних платежів на суму 93591,68грн.
Відповідачем здійснено оплату орендних платежів за договором, що підтверджується квитанціями:
- № 552920014 від 29.09.2014 на суму 6700грн з призначенням платежу "оплата послуг згідно з договором оренди № Г-9126-14 від 12.08.2014";
- № 402830041 від 28.11.2014 на суму 14659,76грн з призначенням платежу "оплата послуг згідно з договором оренди № Г-9126-14 від 12.08.2014";
- № k58/G/2 від 16.02.2015 на суму 28450грн з призначенням платежу "оплата послуг згідно з договором оренди № Г-9126-14 від 12.08.2014";
- № 138972 від 19.03.2015 на суму 27 171,71грн з призначенням платежу "оплата послуг згідно з договором оренди № Г-9126-14 від 12.08.2014 та 266,54грн пені".
При цьому, оплату здійснено через прихідну касу № 8, що підтверджується квитанціями № 552920014 від 29.09.2014, № 402830041 від 28.11.2014, № 138972 від 19.03.2015 ПАТ АКБ "Львів" та через відділення № 1358 ПАТ КБ "Надра", що підтверджується квитанцією № k/58/G/2 від 16.02.2015
Позивач стверджує, що на його рахунок не надійшов платіж на суму 28450грн, сплачений відповідачем.
Доказів повернення відповідачу ПАТ КБ "Надра" коштів, сплачених ним 16.02.2015, що підтверджується квитанцією № k58/G/2 від 16.02.2015, суду не надано. За твердженнями представника відповідача, такі докази в нього відсутні.
Заборгованість відповідача станом на 17.06.2015 за період з 01.02.2015 по 31.05.2015 становить 45653,79грн., що підтверджується довідкою управління комунальної власності ЛМР вих. №2302-вих-1419 від 22.06.2015.
Всі наявні у справі акти звірки розрахунків за договором оренди, які подавалися позивачем суду першої інстанції, підписані лише позивачем. Суду не наданого жодного акта звірки, підписаного двома сторонами.
Відповідачем 31.07.2015 сплачено позивачу 60649,17грн з призначенням платежу "оплата згідно з договором оренди № Г-9126-14 від 12.08.2014", що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 31.07.2015.
Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває в комунальній власності, регулюються також Законом України " Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ч. 1. ст. 759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вносить щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За умовами договору відповідач мав сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Судами встановлено, що за період з серпня 2014 року по травень 2015 року позивачем нараховано орендну плату в сумі 93591, 68 грн. Відповідачем здійснено оплату орендних платежів за договором на суму 48264, 93 грн., а саме: 29.09.2014 - 6700,00 грн., 28.11.2014 -14659,76 грн., 19.03.2015 - 26905, 17грн.
Крім цих платежів, відповідачем сплачено через відділення № 1358 ПАТ КБ "Надра", що підтверджується квитанцією № k58/G/2 від 16.02.2015 на рахунок позивача орендні платежі в сумі 28450,00 грн. Отримання банком цього платежу підтверджено підписом касира та штампом банківської установи. За твердженнями сторін, вказаний платіж не отримано позивачем та не повернуто відповідачу.
Після звернення позивача з позовом до суду (30.06.2015) відповідачем сплачено 31.07.2015 орендні платежі в сумі 60649,17 грн., що не заперечується позивачем.
Апеляційний суд правомірно погодився з висновками місцевого господарського суду, що на момент подання позову заборгованість відповідача становила не 45653,79 грн., як заявлено позивачем у позовній заяві, а становила 45326,75 грн. (93 591,68 грн. - 48264, 93 грн.). З огляду на сплату відповідачем 31.07.2015 орендних платежів в сумі 60649,17 грн., місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення 45 326,75 грн. орендної плати у зв'язку з відсутністю предмета спору ( п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК). Заявлені до стягнення орендні платежі на суму 327,04 грн. (45653, 79 грн. - 45326, 75 грн.) місцевий господарський суд правомірно визнав безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Підставою дострокового розірвання договору та повернення орендованого майна шляхом виселення позивачем вказано у позовній заяві п. 5.8 договору, ч. 1 ст. 782 ЦК України, а саме: несплату відповідачем орендної плати упродовж трьох місяців підряд та його заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2015 по 31.05.2015 в сумі 45653,79 грн., яка фактично в сумі 45326,75 грн., про що вказано вище. В додаткових пояснення, поданих суду першої інстанції, позивачем вказано період, упродовж якого відповідач не вносив орендної плати - з 29.11.2014 по 19.03.2015, який, за твердження позивача, і мав бути визначений судом.
Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Судами встановлено та не заперечується сторонами, що відмови від договору на підставі ст. 782 ЦК України позивач не надав відповідачу.
За умовами п. 5.8 договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця, тому це право наймодавця не є перешкодою для звернення його до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів упродовж терміну, встановленого договором ( у даному разі упродовж трьох місяців підряд).
Судом першої інстанції встановлено, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується скаржником: у вказаний у позовній заяві період (з 01.02.2015 по 31.05.2015) відсутня несплата орендної плати протягом трьох місяців підряд.
В апеляційній скарзі скаржником зазначено, що в додаткових пояснення, поданих місцевому господарському суду, вказано період, упродовж якого відповідачем не внесено орендну плату - з 29.11.2014 по 19.03.2015, який і мав бути визначений судом.
Судами встановлено, що станом 29.11.2014 орендна плата за серпень, вересень і жовтень 2014 сплачена повністю (нарахована в сумі 21323,14 грн. (4444, 31 грн. + 8339, 34 грн. + 8539, 49 грн.), сплачена в сумі 21359,76 грн. ( 6700, 00 грн. + 14659, 76 грн.). Сплату цих коштів позивач не заперечує.
Позивачем не враховано, що станом на 29.11.2014 строк сплати орендної плати за листопад 2014 року не настав. За умовами договору строк сплати орендної плати не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідач мав сплатити орендну плату:
- за листопад 2014 року - не пізніше 20.12.2014,
- за грудень 2014 року - не пізніше 20.01.2015,
- за січень 2015 року - 20.02.2015,
- за лютий 2015 року - не пізніше 20.03.2015.
Матеріалами справи підтверджується, що в період з 20.12.2014 по 20.03.2015 відповідачем здійснено два платежі за договором оренди, що підтверджується квитанціями № k58/G/2 від 16.02.2015 через відділення № 1358 ПАТ КБ "Надра" сплачено на рахунок позивача 28450,00 грн. орендної плати; 19.03.2015 сплачено через ПАТ АКБ "Львів" - 27171, 71 грн. (в т.ч 266,54 грн. пені).
Та обставина, що на рахунок позивача не надійшли кошти, сплачені відповідачем 16.02.2015, не спростовує факту їх сплати відповідачем, який підтверджується підписом касира та штампом банківської установи на квитанції № k58/G/2 від 16.02.2015.
Названі обставини свідчать про необґрунтованість доводів скаржника про несплату відповідачем орендних платежів у період з 29.11.2014 по 19.03.2015.
Судом апеляційної інстанції правомірно відхилено доводи позивача про те, що дії відповідача щодо сплати ним 16.02.2015 орендних платежів через відділення № 1358 ПАТ КБ "Надра", який постановою НБУ № 83 від 05.02.2015 ПАТ КБ "Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних, і в ньому запроваджено тимчасову адміністрацію, спрямовані на неналежне виконання умов договору, оскільки Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлено заборони банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, на надання фінансових послуг з переказу коштів.
Відповідно до п. 1.16 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/2189, протягом тимчасової адміністрації неплатоспроможний банк має право надавати фінансові послуги з переказу коштів без відкриття рахунку в такому банку та інші фінансові послуги, а також здійснювати діяльність, передбачену частиною восьмою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якщо надання таких послуг є економічно вигідним для банку та з дозволу виконавчої дирекції Фонду.
За приписами ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідачем доведено здійснення ним орендних платежів 16.02.2015. Тому суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду, що за таких обставин відповідач не може нести відповідальність за несплату ним у лютому 2015 року орендних платежів шляхом застосування до нього таких правових наслідків як розірвання договору оренди.
Інші доводи скаржника не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують висновків судів, покладених в основу рішення, про відсутність підстав, передбачених п.5.8 договору та ст. 782 ЦК України, для дострокового розірвання договору.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15 Господарського суду Львівської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.
Таким чином постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15 Господарського суду Львівської області підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15 Господарського суду Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 914/2093/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.
Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Грек Б. М. Могил С. К.