ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 912/3695/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 912/3695/15 Господарського судуКіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг"простягнення 1485782,00 грн. за договором поставки,

за участю представників: позивачаСмельняк О.М. -предст.дов. від 01.11.2016; відповідачаПолудень Є.А. -предст. дов. від 01.07.2016;третьої особине з'явились

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" 1485782,00 грн залишку коштів, сплачених згідно з договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013 в якості передоплати за насіння соняшника, з тих підстав, що відповідач не виконав визначене договором зобов'язання у належний строк та у повному обсязі; позов обґрунтовано статтями 525, 526, 530, 629, 693 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що повністю виконав зобов'язання за договором шляхом задоволення вимог, заявлених новим кредитором (третьою особою), якому перейшло право вимоги на підставі укладеного позивачем та третьою особою договору про відступлення права вимоги; задоволення позовних вимог у цій справі призведе до подвійного виконання зобов'язання, що не відповідає нормам матеріального права; обставини, пов'язані з відступленням права вимоги позивача на користь третьої особи, встановлено рішенням від 04.11.2015 у справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/3447/15.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016 (судді: Вавренюк Л.С.- головуючий, Балик В.М., Змеул О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (судді: Євстигнеєв О.С.- головуючий, Науменко І.М., Кузнєцов В.О.) рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача 1485782,00 грн заборгованості згідно з договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013, 22286,73 грн судового збору за подання позовної заяви та 24515,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого суду залишити без змін. Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме судом в порушення вимог статей 514, 516, 712 Цивільного кодексу України не враховано, що за умовами договору уступки право вимоги до відповідача перейшло від позивача до нового кредитора - третьої особи, а набувши за договором уступки право вимоги до відповідача - боржника за договором поставки, третя особа, як новий кредитор фактично реалізував це право шляхом звернення з позовом до Кіровського районного суду м. Кіровоград у цивільній справі № 404/11363/13-ц про стягнення солідарно з відповідача та ОСОБА_10 суми 1485782,00 грн за договором поставки, (яку передано третій особі майном - зерном кукурудзи, що підтверджується видатковою накладною №1 від 14.02.2014 та актом звіряння взаємних розрахунків); крім того, в порушення статті 653 Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції не врахував, що після розірвання договору уступки права вимоги зобов'язання за цим договором припинились лише з моменту його підписання, відтак вимагати повернення того, що було виконане до моменту розірвання договору є неприпустимим, а доказів переходу права вимоги від третьої особи до позивача учасниками процесу у цій справі не подано.

Третя особа не скористалась процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Місцевий господарський суд встановив, що 15.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" (Постачальник) уклали договір поставки № 15/7/13, за яким Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме насіння соняшника врожаю 2013 року (товар) за ціною, якістю, кількістю та на умовах вказаних в договорі та в додатках до договору, а Покупець зобов'язався здійснити приймання та оплату товару. Відповідно до пункту 9.1. договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині зобов'язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.

Згідно з пунктом 2.2. договору строк поставки товару визначений сторонами не пізніше 1 жовтня 2013 року. Ціна товару за умовами пункту 3.1. договору склала 3800 грн. за 1 тону. Кількість/вага (в заліковій вазі) складає 1000 тон.(пункт 3.2.) Сума договору склала 3800000 грн. (пункт 3.3).

За домовленістю сторін згідно з пунктом 5.1. Покупець сплачує за товар шляхом попередньої оплати в розмірі 100 відсотків від суми договору в строк не пізніше 18 липня 2013 року.

Пунктом 10.8. договору поставки від 15.07.2013 сторони погодили, що жодна зі сторін не може передати права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони за виключенням законних правонаступників.

23.09.2013 сторони уклали до договору додаткову угоду № 1, якою внесені зміни до пунктів 3.1., 3.2., а саме: "пункт 3.1. Ціна товару складає 3300 (три тисячі триста) гривень 00 копійки за 1 тону"; "пункт 3.2. Кількість/вага складає 1151 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) тонна 51 кг".

Також суд встановив, що 16.07.2013 позивач на виконання умов договору провів оплату 3800000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №29465.

В свою чергу відповідач поставив соняшник у кількості 519460 кг на суму 1714218,00 грн., що вбачається з копії видаткової накладної № 23/2 від 31.10.2013, та згідно з банківською випискою від 13.11.2013 повернув позивачу 600000,00 грн. за недопоставлену продукцію.

Сума передплати, що не повернута відповідачем за непоставлений товар складає 1485782,00 грн.

Також суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (Первинний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" (Новий кредитор) 15.12.2013 уклали договір уступки права вимоги, за яким Новий кредитор прийняв право (замість Первинного кредитора) вимагати від боржника (ТОВ "Агропромислова компанія "Ніка") належного виконання зобов'язань за договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013 і додатковою угодою № 1 від 25.09.2013.

Враховуючи рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.11.2015 у справі № 912/3447/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР", яким відмовлено у позові про недійсність договору уступки права вимоги від 15.12.2013, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність вчиненого правочину уступки права вимоги.

Кіровський районний суд міста Кіровограда порушив провадження у справі №№ 404/1163/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" до ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" про солідарне стягнення з відповідачів боргу у сумі 1485782,00 грн., 412273,06 грн. відсотків за користування чужими коштами та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" штрафу у сумі 760000,00 грн на підставі укладеного 15.12.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" договору уступки права вимоги та укладеного 15.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" і ОСОБА_10 договору поруки.

За матеріалами справи місцевий господарський суд встановив, що у судовому засіданні від 13.02.2014 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" змінив позовні вимоги та просив на виконання договору зобов'язати відповідача повернути зерно кукурудзи.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2013 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" суд вжив заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" і знаходиться на елеваторі за адресою: м. Кіровоград, с. Нове, вул. Ливарна, 1-Р.

На виконання ухвали суду державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції постановами від 19.12.2013 відкрив виконавче провадження ВП № 41295789, наклавши арешт на майно боржника - зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг.

За заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" Романчика О.Г. від 23.12.2013, адресованою начальнику ВДВС Кіровоградського РУЮ, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції при примусовому виконанні ухвали № 2/404/4306/13 від 19.12.2013 склав акти від 23.12.2013, відповідно до яких належне Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг, що знаходиться на елеваторі по вул. Ливарна, 1-р у селищі Новому м. Кіровограда, передано на відповідальне зберігання директору За заявою директора ТОВ "ТРИ СТАР Трейдінг" Романчик О.Г. від 23.12.2013, адресовану начальнику ВДВС Кіровоградського РУЮ, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції при примусовому виконанні ухвали № 2/404/4306/13 від 19.12.2013 складені акти від 23.12.2013, відповідно до яких належне ТОВ "АПК "Ніка" зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг, що знаходиться на елеваторі по вул. Ливарна, 1-р у селищі Новому м. Кіровограда, передано на відповідальне зберігання директору Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг ЛТД" Романчику О.Г.

З огляду на виконання в повному обсязі ухвали № 2/404/4306/13 від 19.12.2013 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.01.2014 ВП № 41295789.

Ухвалу від 19.12.2013 скасовано ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області ухвалі від 25.02.2014, позаяк Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КЗК" є власником 4365000 кг кукурудзі, яка згідно з договором на здійснення сушіння від 01.10.2013 з Товариство з обмеженою відповідальністю "АРК "Ніка" по теперішній час знаходиться на території елеватору підприємства відповідача.

13.02.2014 в межах провадження у справі № 404/1163/13-ц Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг", ОСОБА_10 та Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" звернулись до суду із заявою про затвердження укладеної ними мирової угоди, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" зобов'язується передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" у власність в рахунок погашення боргу, штрафу та відсотків за користування чужими коштами на суму 2662200 грн. зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг, що знаходиться за адресою: селище Нове, вул. Ливарна, 1-Р; а Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" зобов'язалося власними силами вивезти зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг або розпорядитись майном у інший спосіб відповідно до законодавства.

Згідно з видатковою накладною № 1 від 14.02.2014 Товариство з обмженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" кукурудзу у кількості 1350,71т. на суму 1485782,00 грн згідно з договором відступлення права вимоги від 15.12.2013.

Також сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.2014, в якому відображена ця господарська операція.

Підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР "Трейдінг" Романчика О.Г. як у видатковій накладній, так і в акті звірки взаємних розрахунків скріплений круглою печаткою, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР "Трейдінг". При цьому місцевий господарський суд відзначив, що заперечення позивача щодо печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" не можуть спростовувати обставин, які випливають із наявності на цих документах печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР "Трейдінг" Романчика О.Г.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.04.2014 ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.02.2014 про визнання мирової угоди, укладеної Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг", ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка", скасовано з передачею справи на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповдальністю "АПК "Ніка", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД КЗК", Товариство з обмеженою відповідальністю ХХІ-ВІК" склали тристоронній акт від 23.05.2014, за змістом якого ними встановлено, що станом на 02.04.2014 на території належного Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" елеваторного комплексу, що розташований за адресою: м. Кіровоград, селище Нове, вул. Ливарна, 1-Р, не виявлено зерна кукурудзи в кількості 9801,5 тон, з яких 4100,0 тон є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка", 4365 тон є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КЗК", що знаходилося на елеваторному комплексі станом на 19.12.2013, і було передане на зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг"; зерно кукурудзи було вивезено з елеваторного комплексу Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" для задоволення своїх позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" в сумі 2685055, 96 грн. у справі № 404/11363/13-ц, що розглядається Кіровським районним судом м. Кіровограда; загальна балансова вартість 9801,4 тон зерна кукурудзи, вивезеного Товариством з обмеженою відповдальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" з елеваторного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Ніка" становить 9500000 грн.

Ухвалою Кіровського райсуду від 26.05.2014 за заявою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" його позов про стягнення боргу у цій справі залишено без розгляду.

04.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (Первинний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" розірвали договір уступки права вимоги від 15.12.2013, зауваживши, що не мають претензій один до одного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що чинне законодавство, як і укладені позивачем та третьою особою правочини, не передбачають зворотній перехід переданого права вимоги від нового кредитора знову до первісного кредитора; відтак, відсутнє порушене право позивача, яке підлягало б судовому захисту.

Переглядаючи справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вказав, що виконання зобов'язання за договорами уступки права вимоги неможливо визнати проведене належним чином, позаяк ці договори укладені з порушенням чинного законодавства та є розірваними; зобов'язання відповідача з поставки насіння соняшника врожаю 2013 року залишились невиконаними, відтак, позивач має право на повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні вимоги містяться також у частині перші статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання є припиненими з підстав, визначених главою 50 Цивільного кодексу України, зокрема, виконанням зобов'язання, передачею відступного, зарахуванням зустрічних вимог тощо.

За частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж (частина шоста статті 265 Цивільного кодексу України.

Якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); Цивільний кодекс України не визначає характеру договору про відступлення права вимоги як реального чи консенсуального, разом з тим, якщо строк платежу настав, то відступлення наявної вимоги здійснюється, як правило, шляхом укладення реального договору.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.

Заборона договором на зміну боржника в зобов'язанні, що виникає на підставі цього договору, не є перешкодою для заміни кредитора зі згоди боржника, оскільки перевагу при правозастосуванні слід надавати юридичним діям боржника, які засвідчують його згоду на виконання зобов'язання на користь нового кредитора, а не встановленій договором загальній забороні.

За змістом частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про це (якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; у разі зміни чи розірвання договору сторони за загальним правилом, встановленим частиною четвертою статті 653 Цивільного кодексу, не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни чи розірвання договору, що, однак, не виключає іншого договірного врегулювання правовідносин за наявності волевиявлення сторін.

Розірвавши договір уступки права вимоги, сторони цього договору припинили його дію, наслідком чого є відновлення попереднього кредитора у зобов'язальних правовідносинах з боржником, що натомість, не позбавляє боржника права посилатися у цих правовідносинах на виконання зобов'язання прийняте, як належне, іншим кредитором під час дії договору уступки права вимоги.

Відтак, висновки місцевого господарського суду про відсутність у позивача статусу кредитора у спірному зобов'язанні є передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні всіх обставин справи.

Водночас суд апеляційної інстанції наведене вище також не врахував, не дослідив наявні у матеріалах справи докази виконання боржником зобов'язання з поставки товару у спосіб, прийнятий новим кредитором, під час дії договору уступки права вимоги (акт звірки взаємних розрахунків, накладну) та не спростував висновки суду першої інстанції щодо осіб, які підписали зазначені вище документи, не перевірив доводи відповідача про прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг на відповідальне зберігання належного відповідачу зерна на підставі відповідних документів та обставини повернення зерна з відповідального зберігання.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неналежним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, неповно встановили фактичні обставини справи, внаслідок чого їх висновки не є законними та обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи для нового розгляду позовних вимог до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 912/3695/15 Господарського суду Кіровоградської області та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016 скасувати

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова