ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 911/2019/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі№ 911/2019/16 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Калина"доПублічного акціонерного товариства "Київобленерго"провизнання незаконним та скасування рішення

за участю представників: позивачаКозачков В.Л. -предст. дов. від 19.04.2016;відповідача Удод В.І. -предст. дов. від 28.11.2016; Сапсай В.М. - предст. дов. від 18.05.2016;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", оформленого протоколом від 08.06.2016 № 0159 засідання комісії Сквирського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" по розгляду акта № К 031344 від 01.06.2016 про порушення Правил користування електроенергією у споживача щодо нарахування оперативно-господарських санкцій в сумі 2365,46 грн за недообліковану електричну енергію. Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями відповідачем при прийнятті спірного рішення вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996, які не були взяті до уваги під час засідання комісії; комісія не врахувала порушення при проведенні перевірки та складанні акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, не провела експертизу, яка б підтвердила чи спростувала пошкодження пломби на приладі обліку.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що відповідно до Правил користування електричною енергією та акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін саме на споживача покладено обов'язок забезпечувати збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування; акт перевірки складений у відповідності до пунктів 6.41 та 6.42 Правил користування електричною енергією; доказом опломбування приладу обліку спірною пломбою є наряд від 31.05.2016, підписаний представником позивача.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.07.2016 (суддя Горбасенко П.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 (судді: Гончаров С.А. - головуючий, Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог; скаржник зазначає, що застосування до нього санкцій є безпідставним, оскільки акт про не допуск представників відповідача до здійснення перевірки складався за відсутності уповноваженої особи позивача; докази направлення позивачу акта про не допуск відсутні і цей акт не був предметом дослідження на засіданні комісії; представник позивача не приймав на відповідальне збереження пломбу, про відсутність якої вказано відповідачем, а на момент передачі на збереження споживачу пломб (акт № 314519) пломба № С27787371 була відсутня; позивач не вчиняв жодного порушення, визначеного Методикою.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи касаційної скарги, вказавши також, що неправомірність дій відповідача підтверджена змістом листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві відхилив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та вбачається з обставин справи, Закрите акціонерне товариство "А.Е.С. Київобленерго" (Постачальник, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина" (Споживач, позивач) 18.09.2007 уклали договір на постачання електричної енергії №154, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 30 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з пунктом 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану - виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (надалі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку та інших умов визначених Методикою.

Відповідності до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 21.11.2011 прилад обліку позивача знаходиться на його території.

Суди за змістом акта про не допуск представників відповідача до здійснення перевірки установили, що 31.05.2016 уповноважених представників відповідача не було допущено до приладу обліку, який розташований в ТП 538 у м. Сквира по вул. К. Лібкнехта (Незалежності) 228, внаслідок чого в присутності охоронця ОСОБА_9, було складено зазначений вище акт, підписувати який та передавати керівництву ОСОБА_9 відмовився.

Відповідно до акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому № 314519 від 31.05.2016, працівники відповідача опломбували дверцята силового трансформатора ТП № 538 пломбами С27787371, С27787372.

01.06.2016 представники відповідача при здійсненні перевірки електричного обладнання позивача встановили порушення позивачем пунктів 3.3, 3.31, 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: пломба на опломбованих дверцях щита 0,4 Кв зірвана та вилучена споживачем. За результатами проведення зазначеної вище перевірки та встановлення порушень в присутності представника позивача складено акт про порушення № К031344 від 01.06.2016, який останній підписав із зауваженнями.

На засіданні комісії 08.06.2016 з розгляду акта № К031344 від 01.06.2016 встановлене порушення кваліфіковано як таке, що сталося з вини споживача, вирішено провести розрахунок згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ, пунктом 2.1.2. Методики, з визначенням величини розрахункового добового споживання згідно з Методикою по договірній величині згідно з умовами договору за 1 день з 31.05.2016 по 01.06.2015 за тарифами, що діяли протягом періоду порушення; представник споживача з фактом порушення не погодився з причин, зазначених у зауваженнях до протоколу.

Вказане вище рішення оформлене протоколом № 0159 від 08.06.2016, підписаним членами комісії та представником споживача з відміткою "не згоден".

Згідно з проведеним відповідачем на підставі акта про порушення № К031344 від 01.06.2016 розрахунку, споживачу нарахували до сплати 2365,46 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій на підставі досліджених ними документів, складених у порядку, передбаченому чинним законодавством, встановили, що на приладах обліку відсутня пломба держповірки, відповідальність за збереження якої покладена на позивача, та відтак, дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем пункту Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (з наступними змінами та доповненнями), відтак, відповідач законно та обґрунтовано застосував оперативно-господарську санкцію за зазначене порушення, розраховану згідно з приписами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

Судова колегія зазначає, що за частиною другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються таки види санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції; підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. (частина перша статті 218 Господарського кодексу України). Статтями 235, 237 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

За статтею 1 Закону України „Про електроенергетику" споживачами у розумінні зазначеного Закону є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; за статтею 26 наведеного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору, укладеного з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (надалі - Правила).

Відповідно до пункту 3.31 Правил розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 Правил), а згідно з пунктом 10.2.26 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (в його приміщенні) розрахункових засобів обліку та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 6.40 Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (надалі - Методика).

За підпунктом 2 пункту 2.1 Методики даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої Правилами процедури (пункт 2.2 Правил); у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики (крім фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів), величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за формулою 2.4, наведеній у частині 1 пункту 2.5 Методики.

Розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, відповідно до яких акт про порушення складається в присутності представника споживача. У разі відмови споживача підписати акт про порушення про це зазначається в акті про порушення; акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Згідно з пунктом 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

За змістом пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що з досліджених судами та наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач при здійсненні опломбування приладів обліку, при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допустив порушень чинного законодавства, що унеможливлювали б використання складеного за наслідками перевірки акта про порушення як належного та допустимого доказу в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України; зі змісту складеного акта вбачається порушення позивачем умов договору та чинного законодавства у галузі енергоспоживання, відповідальність за яке визначено відповідачем відповідно до змісту виявленого порушення та формули, встановленої Методикою.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача під час розгляду справи зводились, в основному, до відсутності порушень з боку споживача будь-яких порушень, однак, як встановили суди попередніх інстанцій, актом про порушення №К031344 від 01.06.2016, який складений відповідно до вимог Правил та Методики, було встановлено факт відсутності пломби електропередавальної організації, доказів про зворотне позивачем суду не надано.

Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки належно та повно встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції; враховуючи, що саме на позивача як споживача електричної енергії покладено обов'язок забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (в його приміщенні) розрахункових засобів обліку та пломб, доводи касаційної скарги щодо недоведеності вини позивача визнаються колегією суддів неспроможними. Також судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанцій вірно не взяли до уваги лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як такий, що не є належним доказом у даній справі та висновки якого не ґрунтуються на тих документах, які дослідили суди.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, та не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі №911/2019/16 Господарського суду Київської області та рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова