ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 910/14394/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Квач В.В. - дов. №35 від 22.04.2016р.від відповідача:Штирхун І.В. - дов. №2065 від 25.10.2016р. Мартиняк С.А. - дов. №2129 від 25.10.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р.у справі господарського суду№910/14394/16 міста Києваза позовомКомунального підприємства "Кривбасводоканал"до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення заборгованості у сумі 209 435,24грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №910/14394/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь КП "Кривбасводоканал" борг у розмірі 207868,04грн., пеню у розмірі 1452,52грн. та 3 % річних у розмірі 114,68грн.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.03.2006р. між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (Кривбасводоканал) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №464, відповідно до умов якого Кривбасводоканал зобов'язується забезпечити споживача питною водою з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 "Вода питна" та прийняти від нього стічні води, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити воду за встановленими тарифами. (далі - Договір)

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

До переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", увійшло Державне підприємство "Придніпровська залізниця". Протоколом засідання правління Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015р. №1 датою початку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015р. Таким чином, з 01.12.2015р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" фактично припинило господарську діяльність, як окрема юридична особа, та реорганізовано у регіональну філію Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів після пред'явлення платіжного доручення, рахунку, або квитанції (п.3.1 Договору).

Пунктом 3.5 Договору сторони передбачили, що Споживач для узгодження акта про кількість наданої води та прийняті стічні води направляє свого представника з довіреністю, підписаною уповноваженою на те особою, для підписання акту, у відділ Водозбуду не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув або необґрунтовано відмовився від підписання акту, Кривбасводоканал на підставі даних обліку води складає акт самостійно і один примірник акту в триденний термін направляє споживачу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правочин укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (далі за текстом - Правила №190), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил №190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002р. за №403/6691 (далі за текстом - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у квітні 2016 року надано відповідачу послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод на умовах, передбачених укладеним між сторонами Договором.

Факт та обсяги наданих послуг підтверджуються шістьма Актами показань водомірів за квітень 2016 року.

На підставі Актів показань водомірів позивачем за квітень 2016 року нараховано відповідачу суму коштів та виставлено рахунки №758 від 30.04.2016р. на суму 182686,06грн., №889 від 30.04.2016р. на суму 173158,92грн., проте, відповідач за спожиті обсяги води та скинутих стоків за квітень 2016 року здійснив часткову оплату у розмірі 147976,94грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.05.2016р. №404/297.

Враховуючи факт неповного виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №464 від 01.03.2006 за квітень 2016 року, а саме - несплати коштів в розмірі 207868,04грн., позивач просив господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 114,68грн. 3% річних та 1452,52грн. пені, нарахованих за період прострочення з 05.05.2016р. по 10.05.2016р.

Згідно із пунктом 5.1 Договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого п.3.1 Договору, Споживач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад тридцяти днів - додатково штраф у розмірі 7 % вартості неоплачених послуг.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судами попередніх інстанцій перевірений розрахунок нарахованих позивачем 3% річних та пені.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно акта від 22.04.2016р. (далі за текстом - акт № 1) представниками КП "Кривбасводоканал" сумісно з представниками структурного підрозділу апелянта "БМЕУ-2" було проведено обстеження водопровідних підключень вокзального комплексу "Кривий Ріг Головний" за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Привокзальна та адміністративно-побутового корпусу (далі за текстом - АПК) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, яким встановлено, що на водопроводі, до якого під'єднано АПК, відсутній водомір, оскільки він був знятий на повірку. Вокзальний комплекс "Кривий Ріг Головний" має два підключення водопроводу: І (перше) підключення діаметром 100 мм закрите засувкою та опломбовано; II (друге) підключення водопроводу вокзального комплексу "Кривий Ріг Головний" діаметром 200 мм врізано в мережу КП "Кривбасводоканал" діаметром 250 мм. На даній врізці перевірити які об'єкти залізниці під'єднанні від даного підключення неможливо, оскільки засувка знаходиться у неробочому стані. З огляду на ці обставини, КП "Кривбасводоканал" зобов'язало відповідача виконати ремонт засувки до 29.04.2016р. та до встановлення основного водоміру після повірки по АПК встановити тимчасовий водомір.

В подальшому, 27.04.2016р. представниками КП "Кривбасводоканал", разом з представником структурного підрозділу відповідача "БМЕУ-2" контролером водопровідного господарства ОСОБА_7, що зафіксовано актом (далі - акт №2) було проведено повторне обстеження врізки в мережі КП "Кривбасводоканал" діаметром 200 мм, а саме у колодязі ВК1 від вул. Серафимовича виконана врізка діаметрами 150 мм та 250 мм, що підтверджується схематично на підставі підписаного сторонами по справі актом та схемою розмежування балансової належності водопровідних мереж і експлуатаційної відповідальності сторін. На трубопроводі діаметром 250 мм є водомір, який не працює. Засув перед водоміром діаметром 100 мм також не працює та з під сальників протікає вода. Колодязь на врізці ВК1 повністю заповнений водою, а тому здійснити заходи по перекриванню засувки на підключенні немає можливості. Проте, до колодязя наявне доводомірне підключення діаметром 150 мм на споруду служби (російською - "ЭЧС", як зазначено в акті) за адресою вул. Ленінського Комсомолу, 39а. В споруді "ЭЧС" наявний прилад обліку холодної води ЛК-15 (заводський №1045347) з показаннями 00555 м3, проте без наявності пломби. З огляду на ці обставини в акті №2 зазначено про необхідність відкачування води з колодязя на підключенні ВК1, ремонту засувки перед приладом обліку біля пішохідного моста та проведено нарахування за даним підключенням відповідно до п.3.3 Правил №190.

Згідно з п.3.3 Правил №190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

При цьому, доводи скаржника про неправомірне застосування КП "Кривбасводоканал" п.3.3 Правил №190 з підстав неможливості встановилення безоблікового водокористування відповідачем, спростовуються матеріалами справи, а саме актом №2 від 27.04.2016р., яким встановлено, що колодязь на врізці ВК1 в мережі КП "Кривбасводоканал" діаметром 200 мм повністю заповнений водою, так як засув перед водоміром не працює та з під сальників протікає вода.

Відповідно до п.10.1 Правил №190 у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п.3.3 цих Правил.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії"), у справі "Нєлюбін проти Росії", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами та під час здійснення провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №910/14394/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016р. у справі №910/14394/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач