ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 909/14/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Малетича М.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016у справі№ 909/14/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомВідкритого акціонерного товариства "Автоливмаш"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:1) Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській області, 2) Івано-Франківської міської ради, 1)Комунальне підприємство "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", 2)Реєстраційна служба Івано-Франківського міського управління юстиції про за участю від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:визнання права власності на майно, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не з'явились, не з'явились, 1) не з'явились, 2) не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач посилається на те, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області № 1627 від 29.12.1995 створено ВАТ "Автоливмаш" шляхом перетворення Державного підприємства Івано-Франківського заводу "Автоливмаш". Відповідно до вказаного наказу активи і пасиви державного підприємства перейшли до ВАТ "Автоливмаш", яке є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України 04.07.2000 сформовано перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш".

Відповідно до пункту 41 цього Переліку передано "Гуртожиток на 396 місць" інвентарний номер 0108314, загальною вартістю 271978 грн. Факт передачі вказаного гуртожитку на баланс ВАТ "Автоливмаш", які подальші зміни в показниках, що його характеризують, відображено в картці обліку руху основних засобів по формі № ОЗ-8.

В процесі провадження процедури банкрутства ВАТ "Автоливмаш" прийнято рішення передати у комунальну власність житлові будинки, що належали товариству, в тому числі гуртожиток на 396 місць по АДРЕСА_1. Комісію для обстеження стану даного гуртожитку, що створено відповідно до розпорядження міського голови, прийнято рішення, що передача його можлива лише при виконанні обов'язкової умови проведення ремонтних робіт з метою приведення житла до нормативних експлуатаційних вимог.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 02.08.2005 будинок АДРЕСА_1 загальною площею 5917,4 кв.м., житловою площею 2796,9 кв.м., який належав ВАТ "Автоливмаш" прийнято у комунальну власність територіальної громади міста та передано на баланс ЖЕО № 8.

Рішенням державного реєстратора № 13299153 від 26.05.2014 відмовлено ВАТ "Автоливмаш" у реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 108,0 кв.м по по АДРЕСА_1, оскільки відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1627 від 29.12.1995 та переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш" об'єкт нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш" об'єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації вказано гуртожиток на 396 місць, а не окреме приміщення у вказаному гуртожитку.

Позивач, з урахуванням уточнень, на підставі статті 392 ЦК України просить визнати за ВАТ "Автоливмаш" право власності на нежитлові приміщення, першого поверху, № 1 тамбур площею 2,8 кв.м., № 2 коридор площею 12,6 кв.м., № 3 кабінет площею 13,5 кв.м., № 4 коридор площею 3,6 кв.м., № 5 кладову площею 3,5кв.м., № 6 кабінет площею 9,1 кв.м., № 7 кабінет площею 29,2 кв.м., № 8 кладову площею 9,4 кв.м., № 9 вмивальню площею 3,5 кв.м., № 10 туалет площею 1,5 кв.м., № 11 туалет площею 1,5 кв.м., № 12 кабінет площею 17,8 кв.м., а всього загальною площею 108,0 кв.м. по АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2016 залучено до участі у справі відповідача Івано-Франківську міську раду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунальне підприємство "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 у справі № 909/14/16 (у складі колегії суддів: Шіляк М. А. - головуючого, Калашника В. О., Деделюка Б. В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що у матеріалах відсутні документи, які б посвідчували факт виникнення права власності у позивача на нежитлові приміщення; позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували в чому саме полягає оспорювання та/або порушення відповідачами його права власності; не вказано конкретних норм закону, які порушено відповідачами у зв'язку з чим підлягає захисту право позивача.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 909/14/16 (у складі колегії суддів: Мирутенко О. Л. - головуючого, Бойко С. М., Бонк Т. Б.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 у справі № 909/14/16 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що реєстраційна служба Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області не оспорює право власності на об'єкт нерухомості, а відмовлено в реєстрації права власності на вказані нежитлові приміщення.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 909/14/16, Відкрите акціонерне товариство "Автоливмаш" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 909/14/16, і прийняти нове рішення, яким позов ВАТ "Автоливмаш" задовольнити повністю, визнати за ВАТ "Автоливмаш" право власності в цілому на нежитлові приміщення, першого поверху, № 1 тамбур площею 2,8 кв.м., № 2 коридор площею 12,6 кв.м., № 3 кабінет площею 13,5 кв.м., № 4 коридор площею 3,6 кв.м., № 5 кладова площею 3,5кв.м., № 6 кабінет площею 9,1 кв.м., № 7 кабінет площею 29,2 кв.м., № 8 кладову площею 9,4 кв.м., № 9 вмивальню площею 3,5 кв.м., № 10 туалет площею 1,5 кв.м., № 11 туалет площею 1,5 кв.м., № 12 кабінет площею 17,8 кв.м., а всього загальною площею 108,0 кв.м. по АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4-1 Закону України " Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти: житлові будинки та гуртожитки, зокрема військових містечок, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил України (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), у тому числі ті, будівництво яких не завершено.

Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 р. № 891, об'єкти житлового фонду передаються у комунальну власність безоплатно разом з відповідними зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання, тощо).

Разом з передачею відомчого житлового фонду в комунальну власність передається майно житлово-експлуатаційних та комунальних підприємств, які обслуговували цей фонд, у тому числі основні фонди, ремонтно-будівельні бази, майстерні, транспортні засоби, прибиральна техніка, в частині, що визначається комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність (п. 10 вищезазначеного Положення ).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судами встановлено, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області № 1627 від 29.12.1995 створено ВАТ "Автоливмаш" шляхом перетворення Державного підприємства Івано-Франківського заводу "Автоливмаш". Відповідно до вказаного наказу активи і пасиви державного підприємства перейшли до ВАТ "Автоливмаш", яке є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України 04.07.2000 сформовано перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш".

Відповідно до пункту 41 цього Переліку передано "Гуртожиток на 396 місць" інвентарний номер 0108314, загальною вартістю 271978 грн. Факт передачі вказаного гуртожитку на баланс ВАТ "Автоливмаш", які подальші зміни в показниках, що його характеризують, відображено в картці обліку руху основних засобів за формою № ОЗ-8.

В процесі провадження процедури банкрутства ВАТ "Автоливмаш" прийнято рішення передати в комунальну власність житлові будинки, що належали товариству, в тому числі гуртожиток на 396 місць по АДРЕСА_1

Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 02.08.2005 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста та передачу на баланс об'єднання співвласників житлових будинків" прийнято у комунальну власність територіальної громади міста та передано на баланс ЖЕО № 8 будинок АДРЕСА_1, що належить ВАТ "Автоливмаш".

Рішенням державного реєстратора № 13299153 від 26.05.2014 відмовлено ВАТ "Автоливмаш" у реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 108,0 кв.м по по АДРЕСА_1, оскільки відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1627 від 29.12.1995 та переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш" об'єкт нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш" об'єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації вказано гуртожиток на 396 місць, а не окреме приміщення у вказаному гуртожитку.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів, виходячи з наступного.

Судами не з'ясовано, чи передано ВАТ "Автолишмаш" нежитлові приміщення площею 108,0 кв.м. по АДРЕСА_1 за наказом Фонду державного майна та переліком нерухомого майна, що передано у власність ВАТ "Автоливмаш"; та чи прийнято у комунальну власність територіальної громади міста вказані нежитлові приміщення.

Місцевому господарському суду необхідно з'ясувати: як це право оспорюється та не визнається відповідачами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповновстановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню за передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 909/14/16 Господарського суду Івано-Франківської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 909/14/16 Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Грек Б. М. Малетич М. М.