ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 02.08.2016 рокуна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі№ 902/1658/15 (5/94/2011/5003) господарського суду Вінницької областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації шляхового будівництва"пробанкрутствоза участю представників сторін:

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5 за довіреністю № 1326 від 17.11.2015 року, ОСОБА_6 довіреність № 370 від 08.02.2016 року,

від арбітражного керуючого Арашина О.Л. - Без'язичний Ю.Ю. довіреність № 1111 від 29.08.2016 року,

від ОСОБА_9 - ОСОБА_10, ОСОБА_11 довіреність № 597 від 01.08.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) (суддя - Міліціанов Р.В.) заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 5/94/2011/5003 залишено без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) (головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Коломис В.В., суддя - Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі 902/1658/15 (5/94/2011/5003), ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) скасувати. Прийняти нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області у справі № 5/94/2011/5003 від 21.12.2012 року у зв'язку із нововиявленими обставинами, ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" відновити як юридичну особу.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) та ст. ст. 42, 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Учасник справи про банкрутство ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" ОСОБА_9 подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) - без змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Коваленко В.М., суддя - Панова І.Ю. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2016 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 07.11.2016 року № 08.03.-04/5435 у зв'язку з відпусткою судді Коваленка В.М., відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жукова Л.В., суддя - Панова І.Ю. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2016 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 року № 08.03-04/5845 відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відпусткою судді Панової І.Ю. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 902/1658/15(5/94/2011/5003).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 25.11.2016 року у судовій справі № 902/1658/15(5/94/2011/5003) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. (доповідач), суддя - Жукова Л.В., суддя - Короткевич О.Є.

29.11.2016 року до Вищого господарського суду України надійшла заява ОСОБА_4 про відвід суддів Погребняка В.Я., Жукової Л.В. та Панової І.Ю. у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) за заявою ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" про визнання банкрутом.

В судовому засіданні представником заявника касаційної скарги оголошено уточнення до заяви про відвід колегії суддів, відповідно до якого, відвід заявлено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жукова Л.В., суддя - Короткевич О.Є.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід суддів Погребняка В.Я., Жукової Л.В. та Короткевича О.Є. у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на 13.12.2016 року.

В судове засідання 13.12.2016 року з'явилися уповноважені представники заявника касаційної скарги, арбітражного керуючого, учасника провадження і надали пояснення у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 року порушено провадження у справі № 5/94/2011/5003 в порядку ст.51 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Вінницької області від 30.08.2011 року у справі № 5/94/2011/5003 визнано боржника ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

16.09.2011 року в газеті "Голос України" № 172 опубліковано оголошення про визнання боржника ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" банкрутом.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року у справі № 5/94/2011/5003 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" - ліквідовано, провадження у справі припинено. Дана ухвала ані в апеляційному, ані у касаційному порядку не оскаржена.

28.12.2015 року фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Вінницької області із заявою в порядку ст. 112 ГПК України, про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 21.12.2012 року у справі № 5/94/2011/5003.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.12.2015 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) вказану заяву повернуто заявнику.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) апеляційну скаргу ОСОБА_4 від 11.01.2016 року задоволено, ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.12.2015 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) скасовано, матеріали справи № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) передано на розгляд господарському суду Вінницької області.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) заяву ОСОБА_4 від 28.12.2015 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 5/94/2011/5003 залишено без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення апеляційного суду Вінницької області, на які ОСОБА_4 посилається у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою обставиною у даній справі відповідно до норм розділу XIII ГПК України, відтак, не може вважатись обставиною, що має істотне значення для даної справи, а також не спростовує оскаржувану ухвалу.

Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанції прийняті з неправильним застосуванням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з такого.

У відповідності до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановляння ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З урахуванням приписів чинного законодавства, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 ГПК України.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу звернення до господарського суду Вінницької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 5/94/2011/5003 про банкрутство, ОСОБА_4 вказував на рішення апеляційного суду Вінницької області, оскільки вони містить нові обставини, які мають значення для справи № 5/94/2011/5003. Вказаними рішеннями встановлено, що заявник є власником частки статутного фонду ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" в розмірі 194011 грн., що складає 70,7621% статутного капіталу. Отримавши витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_4 дізнався, що 10.01.2013 року ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" ліквідовано як юридичну особу. Підставою ліквідації є винесення господарським судом Вінницької області ухвали від 21.12.2012 року про припинення провадження у справі № 5/94/2011/5003 за заявою ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" про визнання банкрутом. Справа про визнання банкрутом відкрита в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, в зв'язку з тим, що 25.07.2011 року загальні збори учасників прийняли рішення про ліквідацію ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва". Проте, за твердженням заявника, будучи власником переважної частки статутного капіталу товариства, ОСОБА_4 не приймав участі у зборах, які ухвалили рішення про ліквідацію та подання заяви до господарського суду. Тому, заяву про порушення справи про банкрутство підписано не уповноваженою особою ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва", без відома учасників юридичної особи, процедуру ліквідації проведено незаконно, у товариства було наявне нерухоме майно, земельні ділянки, основні засоби, які незаконно відчужені.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суди попередніх інстанцій вказали на те, що самі по собі судові рішення, на які посилається ОСОБА_4 не можуть бути нововиявленими обставинами, фактичні обставини встановлені судовими установами свідчать лише про надання правової оцінки певним юридичним фактам, які існували на момент винесення ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 5/94/2011/5003.

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що предмет поданої заяви обмежується виключно переглядом однієї ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі №5/94/2011/5003.

ОСОБА_4 не наполягає на перегляді у справі № 5/94/2011/5003 ухвал суду про порушення провадження у справі про банкрутство та визнання ТОВ "Управління механізації шляхового будівництва" банкрутом.

Суд першої інстанції зазначив, що саме на даних стадіях провадження у справі про банкрутство надається оцінка дотриманню боржником процедури звернення до суду із заявою про порушення справи, перевіряються повноваження особи, котра подала заяву, наявність рішення зборів учасників товариства, а також дотримання інших вимог, передбачених Законом про банкрутство.

Виходячи з чого, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що визначені у заяві ОСОБА_4 обставини не мають істотного значення для винесення ухвали господарського суду Вінницької області від 21.12.2012 року про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі №5/94/2011/5003.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.08.2011 року в порядку, передбаченому ст. 51 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Згідно з ч. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України (в редакціях на момент прийняття такого рішення).

Враховуючи вищезазначені норми, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, внесення запису про прийняття рішення засновників боржника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, публікація повідомлення згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

П. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід всієї процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні обставини, які наводив заявник у поданій заяві та які є суттєвими і можуть вплинути на остаточний висновок суду щодо правомірності порушення та подальшого проведення процедури банкрутства, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу боржника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності нововиявлених обставин і щодо відсутності істотного значення обставин, на які посилався у поданій заяві ОСОБА_4, є передчасними.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113, 112 -114 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.08.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року у справі № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) скасувати.

Справу № 902/1658/15 (5/94/2011/5003) в частині розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 21.12.2012 року передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Жукова Л.В. Короткевич О.Є.