Постанова ВГСУ від 13.10.2015 року у справі №922/98/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 922/98/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Владимиренко С.В.Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агромат-СПА" на рішення та постанову господарського суду Харківської області від 17 березня 2015 року Харківського апеляційного господарського суду від 15 червня 2015 рокуу справі№ 922/98/15господарського судуХарківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агромат-СПА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будмен Інтер" про стягнення 306 363 грн. 55 коп. за участю представника від відповідача: Бурлаков С.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ТОВ "Агромат-СПА" звернулося до господарського суду із позовною заявою до ТОВ "Будмен Інтер", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 232103,44 грн. заборгованості за договором комісії №787 від 18.01.2011.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 у справі №922/98/15 (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), в задоволені позовних вимог відмовлено у зв`язку із недоведеністю наявності заборгованості за зазначений позивачем товар.

ТОВ "Агромат-СПА" не погодилося із судовими рішеннями та звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій, посилаючись на

порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що товар, переданий за спірними накладними, є реалізованим та оплаченим. Суди не надали належної оцінки тому факту, що вимога позивача №59 від 22.02.2013 не має відношення до справи, оскільки вона стосується товару, поставленого за іншими накладними, ніж ті, за якими виникла заборгованість.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.09.2015 у зв`язку із перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці у справі №922/98/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С., Владимиренко С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2015 касаційну скаргу у справі №922/98/15 прийнято до провадження.

ТОВ "Будмен Інтер" у запереченнях проти касаційної скарги вважає оскаржувані судові рішення законними та обгрунтованими, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2011 між ТОВ "Агромат-СПА" як комітентом та ТОВ "Будмен Інтер" як комісіонером укладено договір комісії на продаж товару №787 з протоколом врегулювання розбіжностей №1.

За ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Судами попередніх інстанцій проаналізовано умови договору комісії від 18.01.2011 щодо зобов`язань сторін, порядку і строків їх виконання, зокрема, п.1.1, 1.3, 3.1.9, 3.1.10 договору.

Судами встановлено, що на виконання договору позивач протягом його дії передав відповідачу на комісію товар на загальну суму 4 735 939,81 грн.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості, яка виникла за видатковими накладними №325142 від 25.12.2012, №325144 від 25.12.2012, №19961 від 31.01.2013, №19962 від 31.01.2013, №20165 від 31.01.2013, №20166 від 31.01.2013, №636 від 11.02.2013, №37648 від 22.02.2013.

Суди встановили, що на момент розгляду справи відповідачем не повернуто та не оплачено товар на загальну суму 232 103,44 грн.

При цьому суди вказали, що протягом дії договору відповідач повернув позивачеві непроданий товар на загальну суму 511 982,99 грн.

Також суди встановили, що відповідачем здійснено оплату на рахунок позивача за проданий товар у сумі 3 991 853,48 грн.

Судами враховано вимогу №59 від 20.02.2013, у якій відповідач повідомляв позивача про те, що строк комісії по товару, що відрізняється від товару згідно спірних накладних, закінчився, товар є нереалізованим, тому просив позивача забрати цей товар.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що товар, який відповідач отримав за спірними видатковими накладними, є реалізованим та оплаченим останнім.

Суди визначили, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача оплати товару за вказаними видатковими накладними.

Згідно ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Судами досліджено копії звітів комісіонера за період з 01.02.2011 по 30.11.2014 та встановлено, що ці звіти підписано позивачем без зауважень.

З огляду на встановлені судами обставини, господарський суд касаційної інстанції погоджується із висновками господарських судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на наведене, оскільки доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування норм права господарськими судами не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає правових підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України