ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 914/4603/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоВладимиренко С.В.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Львівської області від 12.05.2015 р.у справі№ 914/4603/14 господарського суду Львівської областіза позовом 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" (надалі - ТОВ "Аро-пласт-плюс")третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - Банк)провизнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аро-пласт-плюс" за участю представників: від позивача-1- не з'явилися від позивача-2- не з'явилися від відповідача- не з'явилися від третьої особи- не з'явилися В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року позивачі звернулися до господарського суду Львівської області із позовом до ТОВ "Аро-пласт-плюс" про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 21.09.2011 р., оформленого протоколом № 30 від 21.09.2011 р., та рішення загальних зборів ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 28.09.2011 р., оформленого протоколом № 31 від 28.09.2011 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2015 р. (головуючий суддя Петрашко М.М., судді: Ділай У.І., Сухович Ю.О.) позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс", оформлене протоколом № 30 від 21.09.2011 р., та рішення загальних зборів учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс", оформлене протоколом № 31 від 28.09.2011 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 р. (головуючий суддя Скрипчук О.С., судді: Дубник О.П., Юрченко Я.О.) рішення господарського суду Львівської області залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою та рішенням, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) касаційну скаргу Банку прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 13.10.2015 р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 12.10.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці, для розгляду справи № 914/4603/14 сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до протоколу № 30 на порядку денному загальних зборів учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 21.09.2011 р. учасниками товариства було прийнято рішення про згоду на проведення реструктуризації за валютним кредитним договором № 010/08-3/3773/в від 18.06.2008 р. та кредитним договором № 010/08-3/3076 від 01.08.2007 р. у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" для ТОВ "Ромас" та укладення відповідних договорів поруки.

Згідно із протоколом № 31 загальних зборів учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 28.09.2011 р. прийнято рішення про надання відпустки директору товариства Сигидин О.Р. та призначення виконуючим обов'язки директора товариства ОСОБА_7

Зі змісту вказаних протоколів вбачається, що на зборах учасників товариства були присутні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а самі загальні збори проводились в смт. Жвирка, Сокальського району, Львівської області.

Проте, звертаючись до господарського суду Львівської області з відповідними позовними вимогами, позивачі зазначали, що вказані загальні збори товариства є незаконними, оскільки вони як учасники даного товариства не брали участі у загальних зборах ні 21.09.2011 р., ні 28.09.2011 р., а дізналися про їх проведення тільки на початку листопада 2014 року. При цьому, і позивач-1, і позивач-2 вказували, що їх не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс", які відбулися 21.09.2011 р. та 28.09.2011 р., та про порядок денний цих зборів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного господарських судів про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними зазначених вище рішень загальних зборів ТОВ "Аро-пласт-плюс", зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Пунктом 8.1. Статуту ТОВ "Аро-пласт-плюс" визначено, що вищим органом управління товариством є збори учасників товариства, вони складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час змінити свого представника, сповістивши інших учасників.

Як вбачається із статуту ТОВ "Аро-пласт-плюс" та з'ясовано судами попередніх інстанцій, учасниками товариства є:

- ОСОБА_7, який володіє 10 % статутного фонду товариства,

- ОСОБА_8, який володіє 10 % статутного фонду товариства,

- ОСОБА_1, який володіє 70 % статутного фонду товариства,

- ОСОБА_2, який володіє 10 % статутного фонду товариства.

Так, відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Згідно із ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічно, у пунктах 8.7., 8.8. Статуту ТОВ "Аро-пласт-плюс" передбачено, що збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів, а з питань, що потребують одностайності - всіх учасників; збори учасників товариства скликаються не менше як 2 рази на рік.

Також, як уже зазначалося, позивачі у позовній заяві стверджували, що вони не були повідомлені про проведення загальних зборів, які відбулися 21.09.2011 р. та 28.09.2011 р., та про порядок денний цих зборів, з огляду на що не мали змоги взяти участі у вказаних зборах.

Разом з тим, як вбачається з протоколів загальних зборів учасників товариства від 21.09.2011 р. та 28.09.2011 р. на загальних зборах учасників ТОВ "Аро-пласт-плюс" були присутні учасники: ОСОБА_8 - 10 %, ОСОБА_7 - 10 %, ОСОБА_1. - 70 %, ОСОБА_2 - 10 %.

Проте, судами вірно звернуто увагу, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, як і не надано суду доказів належного повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення загальних зборів та доказів про їх присутність на загальних зборах суду.

При цьому, згідно зі спірними протоколами, загальні збори учасників товариства проводились в смт. Жвирка, Сокальського району Львівської області.

Так, господарським судом першої інстанції було надіслано запит до Адміністрації державної прикордонної служби України про надання інформації про перетинання громадянином Республіки Польща ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) державного кордону України за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, а також інформації про перетинання громадянином Республіки Польща ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) державного кордону України за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011року

Із листа Адміністрації державної прикордонної служби України, який надійшов на адресу суду вбачається, що позивачі не перебували на території України 21.09.2011 р. та 28.09.2011 р., що також підтверджується відмітками у закордонних паспортах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, копії яких були надані суду в якості доказів.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно досліджено судами, позивачам у даній справі сукупно належить частка у розмірі 80 % статутного капіталу ТОВ "Аро-пласт-плюс".

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що рішення, яке прийняте загальними зборами ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 21.09.2011 р., оформлене протоколом № 30 від 21.09.2011 р., та рішення загальних зборів ТОВ "Аро-пласт-плюс" від 28.09.2011 р., оформлене протоколом № 31 від 28.09.2011 р., були прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, з огляду на що і були визнані недійсними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відмовили Банку як третій особі без самостійних вимог у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Так, пленумом Вищого господарського суду України у постанові № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорів, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 р. та рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2015 р. у справі № 914/4603/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков