ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 914/1003/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015у справі№ 914/1003/15господарського суду Львівської областіза позовомПрокурора міста Борислава в інтересах держави в особі Бориславської міської радидоПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"провнесення змін до договору оренди земліза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідача прокурорПушанко І.О. - предст., дов. від 23.09.2015; Онуфрієнко М.В. - посв. № 031806;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Борислава звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Бориславської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди землі від 12.10.2010, який зареєстровано 24.12.2010 у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 04.10.439.00273, шляхом викладення пункту 5 договору у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 87464,30 грн. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у м. Борислав Львівської області від 14.02.2012 року № 706", та шляхом викладення пункту 9 Договору в такій редакції: "Орендна плата згідно рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 становить 12% (дванадцять) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 10495,72 грн. в рік (десять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 72 копійки), або 874,64 грн. (вісімсот сімдесят чотири гривні 64 копійки) в місяць, щомісячними платежами на розрахунковий рахунок 33210812700012 в УДКСУ у м. Бориславі Львівської області, код ЗКПО 37942974, код платежу 13050200, отримувач - Бориславська міська рада".

Позовні вимоги вмотивовано приписами статті 188 Господарського кодексу України, статей 632, 653 Цивільного кодексу України, статтями 271, 274, 288 Податкового кодексу України, статтями 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", умовами договору, що передбачають можливість внесення змін у нього, прийняттям міською радою рішення, яким змінено нормативну грошову оцінку землі, що зумовило підвищення бази нарахування розміру орендної плати, також рішенням міської ради, яке є чинним та обов'язковим для виконання, підвищено ставку орендної плати з 3% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог за відсутності передбачених законом та договором підстав для внесення змін в укладений договір; також вказав, що ним добровільно сплачується орендна плата, розрахована на підставі нової нормативної грошової оцінки, відтак, права позивача жодним чином не порушено; цивільні правовідносини, у яких перебувають сторони договору, не передбачають можливості підпорядкування однієї сторони іншій, та односторонньої зміни орендної плати внаслідок прийняття рішення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2015 (суддя Крупник Р.В) позов задоволено; внесено зміни до укладеного між Бориславською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", від імені якого діяла структурна одиниця Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз", договору оренди землі № 04.10.439.00273 від 12.10.2010, який зареєстровано 24.12.2010 у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 04.10.439.00273, шляхом викладення пункту 5 договору у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 87464,30 грн. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держкомзему у м. Борислав Львівської області від 14.02.2012 року № 706", та шляхом викладення пункту 9 Договору в такій редакції: "Орендна плата згідно рішення Бориславської міської ради від 17.11.2011 року № 420 становить 12% (дванадцять) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 10495,72 грн. в рік (десять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 72 копійки), або 874,64 грн. (вісімсот сімдесят чотири гривні 64 копійки) в місяць, щомісячними платежами на розрахунковий рахунок 33210812700012 в УДКСУ у м. Бориславі Львівської області, код ЗКПО 37942974, код платежу 13050200, отримувач - Бориславська міська рада"; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (судді: Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 15, 16, 43, 11128 Господарського процесуального кодексу України, статей 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 174, 180, 181 Господарського кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України; судами не взято до уваги відсутність підстав для внесення змін до договору за доводами позовної заяви як за приписами чинного законодавства, так і за умовами укладеного договору; судами порушено територіальну підсудність даного спору, що повинен був розглядатися за місцезнаходженням юридичної особи відповідача.

У судовому засіданні відповідач підтримав вимоги касаційної скарги.

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, не забезпечив участь представника у судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, вказавши, що суди вірно встановили обставини, необхідні для внесення змін до договору, та правомірно задовольнили позов.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.10.2010 Бориславською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), від імені якого діє структурна одиниця Нафтогазовидобувне управління "Бориславнафтогаз" укладено Договір оренди землі № 04.10.439.00273, зареєстрований в Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 24.12.2010 за № 04.10.439.00273. Відповідно до пунктів 1-3 Договору, орендодавець (позивач) на підставі рішення Бориславської міської ради Львівської області від 25.02.2010 за № 1107 надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування свердловини № 98 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта", яка знаходиться на території Бориславської міської ради Львівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1058 гектара земель промислового призначення. На земельній ділянці розміщені об'єкт нерухомого майна НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта" свердловина № 37 НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта", а також інші об'єкти інфраструктури: трубопроводи, ЛЕП (лінії електропередач). Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років, але при цьому орендар має право на дострокове повернення даної земельної ділянки орендодавцю, згідно з чинним законодавством (пункт 8 Договору).

Пунктом 20 Договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Пунктом 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61152,40 грн. Орендна плата згідно з рішенням Бориславської міської ради від 06.03.2008 № 568 становить 3% від нормативно-грошової оцінки і вноситься орендарем у формі та розмірі 152,88 грн., щомісячними платежами на відповідний розрахунковий рахунок (пункт 9 договору). .

Пунктом 13 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз в рік, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

В пункті 36 договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Факт передачі земельної ділянки позивачем та прийняття її відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 24.12.2010.

Суди також встановили, що на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Борислава Львівської області, рішення постійної депутатської комісії з питань охорони навколишнього природного середовища, регулювання земельних відносин, будівництва та архітектури від 10.08.2011 № 37/2, Бориславською міською радою 23.09.2011 прийнято рішення № 373 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава", згідно з пунктом 2 якого дія грошової оцінки земель м. Борислава вводиться в дію з 01.01.2012.

Крім цього, 17.11.2011 Бориславською міською радою прийнято рішення № 420, відповідно до пункту 1 якого вирішено внести доповнення до підпункту 2.4., пункту 2 "Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Бориславі" і встановити ставку орендної плати за земельні ділянки для обслуговування свердловин з видобутку нафти та газу, об'єктів інфраструктури, які належать до нафтової галузі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.

У Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 706 від 14.02.2012 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, на якій розташована свердловина № 98, станом на 30.01.2012 складає 87464,30 грн.

Листом від 07.12.2012 № 04-146 відповідач надав згоду на внесення змін до Договору за умови встановлення орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

14.12.2012 Бориславською міською радою на адресу відповідача скеровано вимогу-повідомлення № 3-21/3255 від 14.12.2012, якою останнього повідомлено про затвердження нової нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок та зміну розміру орендної плати за користування ділянками (оскільки в користуванні відповідача знаходилася не лише дана земельна ділянка), а також запропоновано підписати відповідні додаткові угоди, додатки до договорів оренди. Проте, зі сторони відповідача зміни до Договору підписані так і не були. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції зміни у формі додатків, додаткових угод до договору щодо розмірів нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та орендної плати за користування такою ділянкою відповідачем підписані не були.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій вказали, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати; у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з абзацом другим частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Також за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення прокурора з позовом до місцевого господарського суду розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

За змістом статті 1, абзацу п'ятого статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За змістом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Судова колегія констатує, що відповідно до визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого в Законі України "Про оцінку земель", вона є незалежним економічним показником, що відображає очікуваний чи фактичний дохід, який можна отримати від найбільш ефективного використання земельної ділянки з урахуванням установлених обтяжень та обмежень у відповідний період, у зв'язку з чим зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Доводи відповідача в частині відсутності підстав для внесення змін в договір оренди земельної ділянки щодо нормативної грошової оцінки ґрунтуються на помилковому визначенні правової природи нормативної грошової оцінки та можливості встановлення її за волевиявленням сторін, а не як незалежного економічного показника фактора відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства.

Відтак, враховуючи наведені вище норми законодавства, та те, що рішення Бориславської міської ради від 23.09.2011 № 373 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Борислава" прийнято відповідно до повноважень органу місцевого самоврядування, набрало чинності, у встановленому законом порядку скасовано не було, судові рішення в частині внесення змін та викладення в новій редакції пункту 5 договору оренди земельної ділянки, є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди, Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати.

Визначення в договорі ставки орендної плати в межах законодавчо визначених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення ставки орендної плати в межах статті 288 Податкового кодексу України не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства, як про це помилково зазначили суди попередніх інстанцій; при цьому, пославшись на підпункт 2.4., пункт 2 "Положення про порядок визначення і справляння орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Бориславі", господарські суди попередніх інстанцій не привели змісту наведених пунктів та не мотивували владних повноважень органу місцевого самоврядування щодо односторонньої зміни ставки орендної плати в укладених договорах та в межах існуючих правовідносин.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, тобто, питання законності встановлених такими рішеннями ставок та коефіцієнтів підлягає вирішенню у встановленій процедурі.

Разом з тим, суди не врахували, що договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав; зацікавлена сторона може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Господарські суди не врахували вказане вище, а, відтак, всупереч вимогам статей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, не навели у судових рішеннях обставин, що свідчили б про наявність визначених законом чи договором підстав для внесення судом змін у договір за ініціативою орендодавця у разі зміни ним ставки орендної плати в діючому договорі оренди земельної ділянки в межах граничних розмірів орендної плати.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не надали правову оцінку взаємовідносинам сторін у даному спорі в повному обсязі.

За таких обставин, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі № 914/1003/15 Господарського суду Львівської області та рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2015 слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до укладеного договору землі від 12.10.2010 № 04.10.439.00273 шляхом викладення в новій редакції пункту 9 договору.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Водночас, судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами правил щодо територіальної підсудності даного спору, як такі, що не враховують приписів пункту 6 частини 1 статті 12 та частини 8 статті 16 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності справ, які виникають із земельних відносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 1115, 1117, пунктами 1, 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі № 914/1003/15 Господарського суду Львівської області та рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2015 скасувати в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до укладеного договору землі від 12.10.2010 № 04.10.439.00273 шляхом викладення в новій редакції пункту 9 договору.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Г. Мачульський