ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 911/356/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В.(доповідач), Гольцової Л.А., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 рокута на рішенняГосподарського суду Київської області від 16.04.2015 рокуу справі№911/356/15 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера"до Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів"простягнення 245 763,61 грн

За участю представників:

від позивача: Бєлокуров С.О. (дов.№2193/НК-12 від 08.12.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2015 року по справі №911/356/15 (суддя: Кошик А.Ю.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" 223 680,00 грн попередньої оплати, 1 084,69 грн 3% річних, 11 184,00 грн інфляційних втрат, 3 168,00 грн збитків за проведення експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року у справі №911/356/15 (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2015 р. у справі № 911/356/15 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не повернуто суму передплачених позивачем коштів, на які не поставлено продукцію належної якості, тому суди дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сум 223 680 грн. повернення коштів, 1084,69 - 3% річних, 11 184, 00 грн інфляційних та 3 168, 00 грн. збитків у вигляді витрат на проведення експертизи. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в межах строку з 12.11.2014 року по заявлений в позові - 09.01.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Березанський завод залізобетонних виробів" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року у справі №911/356/15 повністю, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" ( покупець) та Приватним акціонерним товариством "Березанський завод залізобетонних виробів" (продавець) було укладено договір поставки № 3, відповідно до предмету якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити лотки ЛПР 10-10 в кількості 120 штук за ціною 2 454 гривень за штуку. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору сума договору орієнтовно складає 294 480,00 грн.

Як передбачено п. 3.1 договору, порядок розрахунків: 100 % передоплата протягом 6 банківських днів шляхом перерахунку платіжним дорученням грошових коштів на рахунок продавця, відповідно до виставленого рахунку.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах і строки, передбачені специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 5.2 договору приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, не врегульованих договором, здійснюється у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 р., та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 р.

Згідно з п. 6.2.5 договору, якщо при прийомці товару покупець та продавець не дійдуть згоди відносно якості товару, то для визначення якості (проведення розслідування товару) сторони запрошують експерта ТПП України. Висновок експерта є обов'язковим для виконання обома сторонами. Витрати на оплату вартості експертизи покладаються на обидві сторони в рівних частках, а після встановлення якості сторона, позиція якої не підтвердилась експертизою, відшкодовує іншій стороні відповідну частину витрат.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що специфікацією № 2 від 05.06.2014 р., яка є невід'ємною частиною цього договору, продавець зобов'язався поставити покупцю ланки квадратних труб ЗТП 20-20-2 на загальну суму 223 680,00 грн.

На виконання специфікації № 2 ТОВ "МСП Ніка-Тера" платіжним дорученням № 47227 від 17.06.2014 р. згідно з рахунком-фактурою № 140 від 05.06.2014 р. було перераховано відповідачу 223 680,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № БЗ-0000599 від 02.07.2014 р. відповідач поставив на територію позивача продукцію, передбачену специфікацією № 2, на загальну суму 55 920,00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що вказана продукція не була прийнята представниками позивача у зв'язку з ненаданням технічного паспорту на неї та виникненням сумнівів щодо її якості.

Також, при візуальному огляді у спеціалістів ТОВ "МСП Ніка-Тера" виникли сумніви щодо якості поставленої продукції.

Паспорт на продукцію № 44 було складено лише 16.10.2014 р. після чого надіслано ТОВ "МСП Ніка-Тера".

Листом № 1451/НК-08 від 18.08.2014 р. позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою повернути перераховані кошти у зв'язку з тим, що ПАТ "Березанський завод залізобетонних виробів" не надав документацію, яка підтверджує якість продукції, не вирішив питання щодо усунення дефектів чи заміни поставленої продукції ТОВ "МСП Ніка-Тера".

У відповідь, 01.09.2014 р. ПАТ "Березанський завод залізобетонних виробів" направив на адресу позивача листа № 78, яким повідомив, що виготовлена продукція повністю відповідає ДСТУ та вважає, що ТОВ "МСП Ніка-Тера" безпідставно відмовилось від договору.

На виконання умов п.6.2.5. укладеного договору ТОВ "МСП Ніка-Тера" було замовлено експертизу в Регіональній Торгово-промисловій палаті Миколаївської області.

Оскільки, на базі Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області відсутня будівельна лабораторія із відповідним обладнанням, з метою встановлення всіх необхідних показників якості залізобетонної Продукції, ТОВ "МСП Ніка-Тера" була залучена акредитована лабораторія ТОВ "Будівельна лабораторія" (атестат акредитації НААУ № 2Н336 від 16.01.2012 р.).

Листом № 1814/нк-10 від 13.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією направити свого представника 17.10.2014 р. за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, для прийняття участі у проведенні експертизи поставленої продукції фахівцем Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області.

16.10.2014 р. від ПАТ "Березанський завод залізобетонних виробів" надійшла телеграма про те, що відповідач не довіряє проведення експертизи Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області.

Згідно з експертним висновком № 120-1074 від 17.10.2014 р. були виявлені наступні дефекти: сліди недостатньо ущільненого бетону і тріщин в бетоні, велика кількість раковин розміром від 0,5-3 см, глибиною від 0,5-2 см, сколювання бетону, горизонтальні тріщини з розкриттям до 0,70 мм.

Також вищевказаним висновком було встановлено, що поставлена продукція не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7.-43-96; ДСТУ Б В.2.7-220:2009; ДСТУ Б В.2.7-224:2009; ДСТУ Б В.2.6-2:2009; ДСТУ-Н Б В.13-1:2009.

Враховуючи виявлені недоліки якості поставленої продукції, а також невиконання відповідачем умов укладеного договору в частині поставки решти недопоставленого товару, позивач, керуючись ч. 2 ст. 678 ЦК України, відмовився від укладеного договору, надіславши відповідачу претензію № 1941/нк-11 від 03.11.2014 р. також і про стягнення передплачених коштів.

12.12.2014 р. цінний лист з претензією ТОВ "МСП Ніка-Тера" повернуто відділенням Укрпошти за закінченням терміну зберігання.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки відповідачем не повернуто суму передплачених позивачем коштів, на які не поставлено продукцію належної якості, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 223 680 грн. повернення коштів, 1084,69 - 3% річних, 11 184, 00 грн інфляційних та 3 168, 00 грн. збитків у вигляді витрат на проведення експертизи. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в межах строку з 12.11.2014 року по заявлений в позові - 09.01.2015 року.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "МСП Ніка-Тера" платіжним дорученням № 47227 від 17.06.2014 р. згідно з рахунком-фактурою № 140 від 05.06.2014 р. було перераховано відповідачу 223 680,00 грн.

Згідно з видатковою накладною № БЗ-0000599 від 02.07.2014 р. відповідач поставив на територію позивача продукцію, передбачену специфікацією № 2, на загальну суму 55 920,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача 223 680, 00 грн. повернення коштів, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи повернута відповідачу продукція, яка отримана позивачем за видатковою накладною № БЗ-0000599 від 02.07.2014 р. на загальну суму 55 920, 00 грн; не дали належної правової оцінки п.5.3 Договору згідно якого сторони погодили, що при продажу товару, який не відповідає Технічним Умовам ДСТУ, сертифікатам якості та іншим документам, які підтверджують якість поставленого Товару, вказаних в специфікації, продавець за власний рахунок повинен замінити його якісним на протязі 10 діб з моменту виставлення рекламації, який відповідає п.2 ч.1 ст. 678 Цивільного кодексу України

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи виставлялися позивачем рекламації відповідачу відповідно до п.5.3. Договору.

Крім того, судами попередніх інстанцій не дана оцінка листу №1573/4К-09 від 10.09.2014 року (а.с.106), згідно якого позивач зазначає, що 17.06.2014 р. платіжним дорученням № 47227 від 17.06.2014 року, згідно з рахунком-фактурою № 140 від 05.06.2014р., за ланки прям. Труб ЗТП 20-20-2, ТОВ "МСП Ніка-Тера" перераховано відповідачу 223 680,00 грн. та у зв'язку з тим, що поставлені їм ТМЦ, в кількості 8 шт., не відповідають їхнім вимогам, просив повернути перераховані кошти, в розмірі 167 760,00 грн. на розрахунковий рахунок.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року та рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2015 року у справі №911/356/15 скасувати.

3. Справу №911/356/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Л.А. Гольцова

С.Р. Шевчук