ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 910/4617/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ (далі - Організація),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015

зі справи № 910/4617/14

за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика", м. Київ (далі - Агентство),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Диканька - 1", м. Київ (далі - Товариство),

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права 12 180 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Організації - Ластовіна О.С.,

Агентства - не з'яв.,

Товариства - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2014 згадані рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2015 (суддя Сівакова В.В.): позов задоволено; з Товариства стягнуто на користь Організації 12 180 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. - головуючий, Разіна Т.І. і Сотніков С.В.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Агентства стягнуто на користь Товариства 913,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення місцевого господарського суду зі справи залишити в силі. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин і висновків.

07.06.2013 Агентством (ліцензіатом) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 (ліцензіаром) укладено ліцензійний договір № 017/2 виключну ліцензію (далі - Ліцензійний договір), відповідно до умов якого:

- ліцензіар з моменту набрання чинності договору надає ліцензіату ліцензію на використання творів/фонограм/кліпів способами, передбаченими даним договором, а також право дозволяти або забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів способами, передбаченими цим договором, третім особам (пункт 2.1);

- найменування та кількість творів/фонограм/кліпів, ліцензію на використання яких, а також право дозволяти чи забороняти використання творів, фонограм та/або кліпів третім особам, ліцензіар надає ліцензіату відповідно до пункту 2.1 даного договору, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 2.2);

- ліцензіар дозволяє ліцензіату укладати субліцензійні договори (надавати третім особам право на використання творів/фонограм/кліпів/об'єктів способами, зазначеними в даному договорі) (пункт 3.3);

- ліцензіар гарантує наявність майнових прав/ліцензій на твори/фонограми/кліпи, ліцензію на використання яких ліцензіар надає за даним договором та відповідними додатками (пункт 4.1);

- договір набирає чинності з 01.07.2013 та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 6.1).

У додатку № 2 до Ліцензійного договору зазначено перелік об'єктів/фонограм, права на які передаються в управління, серед яких є, зокрема, твір під назвою "Давай поговорим", автором якого є М.Круг.

01.10.2013 Агентством (видавник) та Організацією (організація) укладено договір про управління майновими авторськими правами № АВ-01/10-2 (далі - Договір), за яким:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать або протягом дії цього договору будуть йому належати, а саме дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів третіми особами (пункт 1.1);

- Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє безстроково (пункт 11.1);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає укладення організацією договорів на право використання творів третіми особами, збір авторської винагороди, її розподіл та виплату (пункт 1.2);

- видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на твори згідно з "Правилами декларування музичних творів" організації (пункт 2.2);

- Організація має право здійснювати колективне управління майновими правами на такі види використання творів: публічне використання, публічне виконання творів виконавцем або колективом виконавців у живому виконання, за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, зокрема, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того, присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час (пункт 4.1);

- територія, на якій організація здійснює колективне управління майновими правами відносно субвиданих творів, визначається окремо (пункт 5.2);

- організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових авторських прав видавника на твори, повноваження на управління якими передані організації за цим договором (пункт 8.1);

- у разі виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3).

Додатком № 1 до Договору визначено територію, на якій здійснюється колективне управління творами, - Україна.

Агентство задекларувало музичні твори під назвою "Давай поговорим", автором музики якого є М. Круг, автором тексту - М. Круг, виконавцем - Круг Михаил (далі - Твір), про що свідчить декларація музичних творів від 01.10.2013.

Як зазначає Організація, актом перевірки від 28.06.2013 № 10/06/13, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами, та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що в приміщенні ресторану "Диканька", (м. Київ, вул. Малишка, 4А), в якому здійснює господарську діяльність Товариство, з 13:01 год. до 13:21 год. вільно розповсюджувалися (публічно виконувалися) музичні твори за допомогою наявного в закладі обладнання, серед яких і Твір, що відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.

Організація визначила компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за порушення майнових авторських прав. Відтак правомірним є стягнення з Товариства на користь позивача суми компенсації 12 180 грн.

Суд апеляційної інстанції, взявши до уваги: наявні розбіжності в правовому регулюванні змісту майнових прав стосовно об'єктів авторського права і щодо об'єктів суміжних прав; особливості розпорядження визначеними законом видами використання цих об'єктів (зокрема в частині публічного виконання); надання законом права на певні види використання об'єктів суміжних прав без згоди правовласника, дійшов висновку про те, що, на відміну від використання об'єктів авторського права (музичних творів, пісень), зазначене публічне виконання фонограми або її примірника як об'єкта суміжних прав без дозволу правовласника не є порушенням суміжних прав у розумінні пункту "а" статті 50 Закону.

Оскільки відсутні докази публічного виконання Твору відповідачем, то підстави для задоволення позову відсутні.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми 12 180 грн. як компенсації у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Використання твору без дозволу та без сплати авторської винагороди є порушенням майнових авторських прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону.

Відповідно до статті 52 Закону:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку, зокрема, до суду (абзац перший частини першої);

- суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г" частини другої).

Суд першої інстанції, з огляду на відповідні законодавчі приписи та встановивши, на відміну від суду апеляційної інстанції, факт публічного виконання відповідачем Твору без отримання відповідного дозволу на його використання та без виплати авторської винагороди, порушення авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту, дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач подав позов про захист саме майнових авторських прав, а не майнових суміжних прав, тому безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

З огляду на викладене та відповідно до частини першої статті 11110 і пункту 6 статті 1119 ГПК України оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі, здійснивши згідно із статтями 49 і 122 ГПК України поворот виконання згаданої постанови в частині стягнення суми судового збору з позивача, та покласти судові витрати зі справи на відповідача.

Керуючись статтями 49, 1119 - 11111, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015

зі справи № 910/4617/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2015 зі справи № 910/4617/14 залишити в силі.

4. Здійснити поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 зі справи № 910/4617/14 у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авторське агентство "Чесна музика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Диканька - 1" 913,50 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги, - у разі подання названим товариством відповідних заяви та довідки.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Диканька - 1" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" 913,50 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко