Постанова ВГСУ від 13.10.2015 року у справі №910/23094/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 910/23094/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В.(доповідач), Гольцової Л.А., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 рокуу справі№910/23094/14 господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 провизнання недійсними договорів

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_6 (дов.№7386 від 21.07.2015 року);

від відповідача: Єременко В.Б. (дов.№09-32/1329 від 19.11.2013 року);

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року по справі № 910/23094/14 (судді: Тарасенко К.В., Сулім В.В., Яковлєв М.Л.) клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилено; апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з доданими до неї документами на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/23094/14 від 08.06.2015 року повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в яких просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року у справі №910/23094/14, а справу повернути для розгляду апеляційної скарги в Київський апеляційний господарський суд.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 року у справі № 910/23094/14 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 року у справі №910/23094/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. До апеляційної скарги було додано клопотання про відновлення пропущених строків на подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, позивач в якості поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 08.06.2015 у справі № 910/23094/14 посилався на те, що в судовому засіданні 08.06.2015 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, однак до моменту подачі апеляційної скарги, позивачем рішення у справі не отримано.

Відхиляючи клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач знав про наявність оскаржуваного рішення, оскільки його представник був присутнім у судовому засіданні 08.06.2015 при проголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження не є поважними, а клопотання про відновлення строку підлягає відхиленню у зв'язку з необґрунтованістю.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма встановлює право апеляційного господарського суду на свій розсуд вирішувати питання щодо відновлення строку на апеляційне оскарження, однак при цьому суд повинен додержуватись основних засад здійснення правосуддя. У кожному випадку суд повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення прийняте Господарським судом міста Києва 08.06.2015 у присутності, представника позивача, повний текст рішення було виготовлено 12.06.2015, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015, відповідно до вимог ст.93 Господарського процесуального кодексу України було 22.06.2015.

Апеляційна скарга була надіслана позивачем 10.07.2015, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв'язку на конверті, в якому було надіслано апеляційну скаргу.

Тобто з незначним пропуском строку подання апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року, Україна взяла на себе зобов'язання з забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 зазначеної Конвенції.

З огляду на вищевикладене, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року у справі №910/23094/14 підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа передачі до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -