ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 904/3934/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі№ 904/3934/15 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла"пробанкрутствоза участю представників сторін: ТОВ "Дукла" - Синюшкевич О.В.; Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" Тюхтія М.П. та розпорядника майна боржника - Чичви О.С.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/3934/15 (суддя - Примак С.А.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла", м. Дніпропетровськ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів (до 18.09.2015 року). Розпорядником майна призначено Чичву Олега Сергійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії. Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Чичві Олегу Сергійовичу у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла". Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Дукла" та власникам його майна (органу, уповноваженому управляти майном) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчуження основних засобів та предметів застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла". Призначено попереднє засідання суду на 21.07.2015 року.

Не погодившись із наведеною ухвалою, Південний регіональний виробничо-комерційний відділ концерну "Украгротехсервіс", м. Одеса звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року та припинити провадження у даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (головуючий суддя: Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.) апеляційну скаргу Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" частково задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/3934/15 скасовано.

Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про порушення провадження у справі про банкрутство.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" на користь Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погодившись із наведеною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Дукла" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою з проханням її скасувати, пославшись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон) .

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як встановлено під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 року прийнято до розгляду заяву ТОВ "Дукла" про порушення провадження у справі про його банкрутство, на підставі положень ч. 5 ст. 11 Закону, розгляд справи у підготовчому засіданні суду призначено на 26.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дукла", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 18.09.2015 року, розпорядником майна призначено Чичву Олега Сергійовича, вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ТОВ "Дукла" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) Товариства приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчуження основних засобів та предметів застави, призначено попереднє засідання суду на 21.07.2015 року.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дукла", з урахуванням положень ч. 5 ст. 11 Закону, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено, що задоволення боржником кредиторських вимог Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" призведе до неможливості виконання інших грошових зобов'язань боржника.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі, не погодився із висновками суду першої інстанції та відмовив в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дукла", на підставі ч. 7 ст. 16 Закону, оскільки заявником не доведено наявності підстав для такого порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний перегляд здійснено за скаргою Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс".

При цьому Дніпропетровським апеляційним господарським судом відхилено посилання боржника на те, що заявник апеляційної скарги не є учасником провадження у справі про банкрутство, оскільки він не звертався до боржника з грошовими вимогами, з огляду на те, що матеріали справи містять докази звернення даного кредитора 25.05.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області із кредиторськими вимогами в розмірі 2 970 000,00 грн. (а. с. 70).

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджуючись із висновками Дніпропетровського апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові, виходить з такого.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється судом у підготовчому засіданні.

У разі звернення боржника до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Частиною 3 статті 10 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У відповідності із вимогами частини 5 статті 11 Закону боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

- під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

- в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, пов'язані із загрозою неплатоспроможності боржника викладено в заяві ТОВ "Дукла" № 150506/1 від 06.05.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство.

Так, заявник посилався на те що ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2015 року змінено спосіб виконання рішення та стягнуто з ТОВ "Дукла" на користь Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" грошові кошти в сумі 2 957 000,00 грн. вартості неповернутого майна (молока), про що було видано судовий наказ, який був пред'явлений до виконання. 05.03.2015 року Відділом державної виконавчої служби Полтавського РУЮ було відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду за №46745009. 19.03.2015 року винесено постанову на підставі якої з ТОВ "Дукла" стягується виконавчий збір у розмірі 295 700,00 грн.

Отже, ТОВ "Дукла", ініціюючи провадження у даній справі вважало, що виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів за однією із зазначених постанов (за судовим рішенням) призведе до неможливості виконання зобов'язань по сплаті коштів за іншою постановою (виконавчий збір), що свідчить про загрозу неплатоспроможності Товариства у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналіз законодавчих положень ч. 3 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону дає підстави зробити висновок про те, що загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, при цьому дотримання заявником відповідного тримісячного строку не вимагається.

Оскільки, боржник повинен довести наявність конкуренції виконавчих проваджень за судовими рішеннями та відсутність необхідного майна на їх оплату, тому для дослідження цього факту беруться до уваги лише судові рішення, які набрали законної сили, постанови органу державної виконавчої служби та дані балансу.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області у справі № 11-29/176-07-4002.

Також, постановою Відділу державної виконавчої служби Полтавського РУЮ від 19.03.2015 року стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 295 700,00 грн.

В заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Дукла" не посилалось на наявність інших судових рішень та виконавчих проваджень про стягнення заборгованості на користь кредиторів.

Зазначивши в заяві про порушення справи, що виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів за однією з постанов державного виконавця призведе до неможливості виконання зобов'язань по стягненню коштів за іншою постановою, ТОВ "Дукла" не наведено доказів, якими підтверджуються відповідні доводи.

Як встановив господарський суд апеляційної інстанції, в обґрунтування наявності конкуренції виконавчих проваджень за судовими рішеннями, заявником подано лише одне судове рішення - ухвала господарського суду Одеської області від 25.02.2015 у справі №11-29/176-07-4002, згідно із якою з боржника стягнуто на користь Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" грошові кошти в сумі 2 957 000,00 грн.

Разом з тим, до заяви про порушення справи про банкрутство додано копію бухгалтерського балансу боржника станом на 31.12.2014 року, згідно з даними якого вартість необоротних активів боржника складала 31 077 000,00 грн., з яких основні засоби - 22 138 000,00 грн. (а. с. 25),

Із доданого до заяви переліку майна ТОВ "Дукла", яке не перебуває в заставі станом на 01.03.2015 року вбачається наявність майна на загальну суму 15 261 726,40 грн.(а. с. 30-33).

Отже, беручі до уваги наявність у боржника достатніх майнових активів для виконання зобов'язань за судовим рішенням та відсутність конкуренції виконавчих проваджень за судовими рішеннями а відтак і загрози неплатоспроможності ТОВ "Дукла", апеляційний господарський суд правомірно прийняв власне рішення, на підставі ч. 7 ст. 16 Закону, про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дукла", з огляду на те, що заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ч. 5 ст. 11 Закону.

Враховуючи викладене, посилання заявника касаційної скарги є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом апеляційної інстанцій та обґрунтовано ним відхилені.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час перевірки матеріалів апеляційної скарги апеляційним господарським судом фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи ТОВ "Дукла" не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі №904/3934/15 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк