ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 904/1207/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп"на постановувід 24.06.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1207/15господарського суду Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп"проненалежне виконання та стягнення неустойки в сумі 422 603,10 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Шевченко І.О. (довіреність № 110/10 від 17.07.2015) Нагорна Н.О. (довіреність № 4110 від 05.03.2015)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О) від 29.04.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чимбар Л.О., судді - Чоха Л.В., Антонік С.Г.) від 24.06.2015, у справі №904/1207/15 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 200000,00 грн - пені, 100000,00 грн - штрафу, 8452,06 грн - судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові актив частині стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" пені і штрафу та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 40000,00 грн пені, 2260,31 грн штрафу, 8452,06 грн судового збору, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, ст.ст.43, 83 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Автокомплект" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп" на користь про стягнення неустойки (пені, штрафу) у розмірі 422 603,10 грн за порушення строків поставки продукції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

Між покупцем (позивач) та постачальником (відповідач) укладений договір поставки №11-16-1-13-2842 від 19.12.2013 (Договір). Згідно предмету Договору Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити шини автомобільні (продукція) для потреб ВП "Рівненська АЕС", ВП Южно-Українська АЕС" та ВП "Хмельницька АЕС" ДП НМЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціни і строки поставки зазначено в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2.). Сума договору складає 2583088,84 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 430514,81 грн (п.3.1.). Строк поставки продукції зазначений в специфікаціях. Допускається дострокова поставка та поставка партіями (п.5.1.). Поставка продукції згідно Інкотермс 2000 (п.5.2.). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.08.2014, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку (п.10.1.).

Специфікаціями №№1,2,3,4,5 сторонами узгоджений строк поставки: протягом 60 днів з дати укладання договору. Договір сторонами укладений 19.12.2013. Отже відповідач зобов'язаний поставити товар до 17.02.2014.

Відповідач, в порушення умов договору, частину товару за накладними №№ 21,22 поставив з прострочкою, залишок товару не поставив взагалі.

Оскільки відповідачем умови договору щодо поставки товару виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача пені за період з 18.02.2014 по 18.04.2014 в сумі 7925,70 грн та штрафу в сумі 9565,79 грн за видатковою накладною №21 від 18.04.2014; за видатковою накладною №22 від 18.04.2014, за період з 18.02.2014 по 18.04.2014 розмір пені становить 12155,64 грн, розмір штрафу - 14 670,90 грн.

Крім того, у зв'язку із непоставкою іншої частини товару позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 264637,02 грн за період з 18.02.2014 по 01.08.2014 та штрафу в сумі 113648,05 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до пункту 7.2. договору за порушення строків поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню а розмірі 0,1% вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно проставленої продукції.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період порушення строків поставки у сумі 284718,36 грн та штраф в сумі 137884,74 грн.

Судами вказаний розрахунок перевірено і визнано правомірним.

Відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%.

Вказане клопотання мотивовано тяжким фінансовим станом відповідача та посиланням на те, що товар (автомобільні покришки), які є предметом цього договору, виробляються у РФ і імпортуються відповідачем для подальшого продажу на території України. Після укладання договору в Україні відбулись значні події: анексія АРК та початок АТО на сході країни. Внаслідок цього, погіршилась політичні та економічні взаємовідносини між Україною та РФ і ускладнились господарські операції між суб'єктами господарювання. Крім того, внаслідок цих виключних подій, стрімко зріз курс російського рубля по відношенню до гривні. Відтак, виконання договору на умовах, на яких він укладався, стало не можливим, що і призвело до порушення його умов.

У відповідності до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Правило міститься у ч.3 ст.551 ЦК, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зменшив на 29% розмір неустойки, а саме: пеню до 200000,00 грн, штраф до 100000,00 грн, визнавши обставини, на які посилається відповідач, винятковими, і в цій частині позивачем ухвалені судові акти не оскаржуються.

Посилання скаржника на порушення судом норм законодавства, які надають йому право зменшувати неустойку, касаційна інстанція не бере до уваги саме тому, що зменшення неустойки не є обов'язком суду і знаходиться в площині його добровільного волевиявлення і оцінки певних обставин в якості виняткових.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої у справі постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Універсал-Груп" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 904/1207/15 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк