ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 5/906/3/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.розглянувши касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015у справі№ 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської областіза позовомДочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"доСлужби автомобільних доріг у Житомирській області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області,про стягнення 23530202,50 грн., за участю представників сторінвід позивача:Фрейдун О.М. (довіреність від 05.01.2015 № 2), Чайківська Ю.В. (довіреність від 06.05.2015 № 571), Скиданчук І.В. (довіреність від 05.01.2015 № 3),від відповідача:Войдевич О.А. (довіреність від 08.04.2015 № б/н),від третьої особи:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у грудні 2012 року звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Житомирській області про стягнення 23530202,50 грн. заборгованості за договором № 2 від 11.03.2010 про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.02.2013 у справі № 5/906/3/13-г (суддя Ляхевич А.А.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.04.2013 у справі № 5/906/3/13-г (суддя Ляхевич А.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 (колегія суддів у складі: Грязнова В.В. - головуючого, Мельник О.В., Савченко Г.І.), позов частково задоволено. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 23422778,50 грн. заборгованості та 64083,85 грн. витрат з оплати судового збору. В частині стягнення 107424 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 ( у складі колегії суддів: Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.) рішення Господарського суду Житомирської області від 26.04.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 у справі № 5/906/3/13-г скасовано. Справу № 5/906/3/13-г передано до Господарського суду Житомирської області на новий розгляд.

У постанові вказано, що судами обох інстанцій не досліджено та не надано оцінку: акта приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року (т.1 а.с. 127-131), що не містить посилання на договір; акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (т.2 а.с. 49-53), що не містить посилання на договір; акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (т.2 а.с. 67), що не містить дату договору; акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (т.3 а.с. 61-62), що містить посилання на інший договір - договір від 11.03.2011; акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (т.4 а.с. 66-69), що містить посилання на інший договір - договір від 11.03.2011; акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (т.4 а.с. 111-112), що містить посилання на інший договір - договір від 03.08.2010; акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року (т.4 а.с. 113-114), що містить посилання на інший договір - договір № 1 від 21.01.2011.

Врахування вказаних актів у суму, що підлягає стягненню з відповідача (23422778,50 грн.), призвело до неправильного визначення розміру заборгованості останнього.

Крім цього, судами обох інстанцій не досліджено та не надано оцінку іншим актам приймання виконаних будівельних робіт, що містять 2 підписи і 3 печатки різних підприємств.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 у справі № 5/906/3/13-г (суддя Гансецький В.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г (у складі колегії суддів: Дужич С.П. - головуючого, Мамченко Ю.А., Василишин А.Р.) позов частково задоволено. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 23422778,50 грн. боргу за виконані роботи згідно з договором № 2 від 11.03.2010 про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області та 64083,85 грн. витрат з оплати судового збору. В частині стягнення 107424 грн. боргу відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області, Служба автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 10.09.2015 № 05-05/1545 у зв'язку з відпусткою суддів: Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідача), Вовка І.В., Грека Б.М., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Бондаря С.В від 28.09.2015 № 05-05/1729а у зв'язку з виходом з відпустки суддів: Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г.

Розгляд справи 29.09.2015 не відбувся у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді - доповідача.

Ухвалою Вищого господарського суду від 07.10.2015 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.) призначено розгляд скарги Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області на 13.10.2015 о 12:45.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Дочірнійм підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) та Службою автомобільних доріг у Житомирській області (замовник) 11.03.2010 укладено договір № 2 про надання послуг, відповідно до якого замовник доручив підряднику роботи з надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області довжиною 8522 км, в межах виділених фінансових ресурсів і зобов'язався прийняти та оплатити їх, а підрядник зобов'язався на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому замовником за договірною ціною на загальну суму 127867860,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 1.2 договору, послуги (роботи) виконуються підрядником згідно з щомісячними планами-завданнями та затвердженими замовником актами-дефектами та на підставі складених підрядником та затверджених замовником щомісячних кошторисів на уточнені обсяги і види робіт.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору № 2, підрядник надає послуги (виконує роботи) з 11.03.2010 до 31.12.2010 після одержання, в термін до 1-го числа календарного місяця, у якому необхідно надати послуги (виконати роботи) з даного договору плану-завдання, акта дефектів, затвердженого замовником та на підставі складеного кошторису, підписаного підрядником та затвердженого службою.

Згідно з пунктом 3.2 договору, у випадку зміни обсягу фінансування з державного бюджету у 2010 році, вартість договору може бути скориговано шляхом укладання додаткової угоди. Визначення вартості послуг (робіт) проводиться згідно з "Правилами визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування" ВБН В.3.2-218-180-2003 (із змінами) та "Порядком визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування" ВБН. Д.1.1-218-1-2001 (із змінами та доповненнями) та іншими діючими нормативними документами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що проектно-кошторисна документація на поточний (планово-попереджувальний) ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування України складається відповідно до чинних нормативних актів підрядником на підставі планів-завдань замовника та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 8.1 договору, фінансування послуг (робіт) здійснюється за рахунок державних (бюджетних) коштів.

Згідно з пунктом 8.3 договору № 2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1335, бюджетні зобов'язання за договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 9.1 договору, підрядник виконує обсяги послуг (робіт) в межах фінансових ресурсів замовника, призначених на ці цілі. Всі розрахунки за надані послуги (виконані роботи) за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника.

Замовник здійснює щомісячні розрахунки за надані послуги (виконані роботи) підрядником по мірі надходження коштів на реєстраційний рахунок служби на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма КС № 3) за рахунок джерел фінансування замовника (пункт 9.2 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору № 2, акти наданих послуг (виконаних робіт) готує підрядник, який разом з представником замовника протягом 3-ох днів перевіряє акти.

Згідно з пунктом 9.4 договору, замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги (виконані роботи) після підписання акта приймання наданих послуг (виконаних робіт) (форма № КБ-2в) і довідки про вартість наданих послуг (виконаних робіт) та витрат (форма № КБ-3), складених відповідно до положеннь чинних ДБН та ВБН, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 15.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010. У разі неповного виконання сторонами своїх зобов'язань договір продовжує свою дію до повного їх виконання.

На виконання умов договору № 2 від 11.03.2010 та підставі складених комісійних дефектних актів відповідача, позивачем з моменту укладання договору до грудня 2010 року виконувались обумовлені договором та актами дефектів, складених та затверджених відповідачем, в яких вказувалось види та обсяг необхідних робіт, роботи (послуги) з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг загального користування Житомирської області, що підтверджується актами дефектів, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).

Позивач стверджує, що з моменту укладання договору № 2 від 11.03.2010 та до грудня 2010 року ним виконано роботи на загальну суму 91065 827,57 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Відповідачем перераховано позивачу кошти з оплати виконаних робіт на суму 67535625,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Листами № 109 від 31.01.2011, № 1117 від 24.09. 2011, № 1267 від 24.11.2011, № 1653 від 20.12.2012 позивач звертався до відповідача з метою підписання довідок про вартість виконаних робіт з липня по грудень 2010 року на загальну суму 23530202,50 грн. та оплати наданих послуг.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами встановлено, що між сторонами у справі укладено договір про надання послуг, згідно з яким замовник доручив підряднику до кінця 2010 року виконати роботи з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування Житомирської області, довжиною 8522 км, в межах виділених фінансових ресурсів, відповідно до нормативно-правових актів, і зобов'язався прийняти і оплатити їх, а підрядник зобов'язався на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому замовником за договірною ціною на загальну суму 127867860,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судами встановлено, що позивачем або його філіями проводились роботи, визначені актами дефектів на підставі договору № 2 від 11.03.2010, які виконані своєчасно та належним чином прийняті відповідачем без зауважень і претензій, що підтверджується підписаними актами приймання будівельних робіт за формою КБ-2в та погодженням актів Службою автомобільних доріг у Житомирській області.

Згідно з пунктом 5.3. наданих позивачем положень про філії, за результатами виконаних робіт і послуг філія уповноважена складати та підписувати від імені підприємства акти виконаних робіт і представляти їх для розрахунків з замовником.

Судами встановлено, що позивач свої зобов'язання з проведення робіт щодо експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг загального користування Житомирської області відповідно до договору № 2 від 11.03.2010, з моменту його укладання до грудня 2010 року, які прийняті без зауважень відповідачем, виконав на загальну суму 91065 827,57 грн.

Відповідач не підписав складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 107424,00 грн. та свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, перерахував позивачу кошти в розмірі 67535625,07 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість перед останнім на загальну суму 23422778,50 грн.

Щодо актів приймання виконаних будівельних робіт, що містять два підписи і три печатки різних фірм, позивач зазначив, що вказані акти складалися філіями підрядника, відповідно до їх положень. Інформація в актах підтверджувалася підписами осіб та скріплювалася печаткою філії, в подальшому на актах ставилися печатки позивача (як підрядника з договору) та замовника робіт.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що причиною непідписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 107424 грн. є те, що дані акти не передавались позивачем для підписання, а акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на загальну суму 1012737,37 грн. за період: жовтень-грудень 2010 року, березень 2010 року, березень 2011 року не містять посилання на договір № 2 від 11.03.2010. Проте відповідач зазначив, що за вказаний період інші договори з позивачем про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг, крім договору № 2 від 11.03.2010 не укладалось.

Судами встановлено, що допущені неточності в посиланні на договір та дату його укладення під час складання актів приймання виконаних будівельних робіт виникли в результаті технічних описок (помилок), оскільки роботи позивачем (його філіями) проводились під час дії договору № 2 від 11.02.2010, відповідно до робіт визначених у дефектних актах складених і завірених відповідачем, і у період який в них зазначений. Інших договорів з надання послуг щодо експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг, що перебували у віданні відповідача, сторонами не укладалось. Крім цього, що сума виконаних робіт, згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за період: березень 2011 рік на суму 41919,37 грн., до стягнення позивачем не заявлялась.

Щодо посилання відповідача на те, що в актах приймання будівельних робіт не зазначено дати підписання, та не настав строк виконання зобов'язання з оплати проведених робіт, то судами встановлено, що у кожному з підписаних актів приймання виконаних робіт зазначено місяць підписання, тому з урахуванням загальних положень матеріального права, датою підписання слід вважати останній день місяця, у якому підписано акт. Крім цього, статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточного виконання робіт.

За умовами пункту 9.2. договору № 2 оплата робіт проводиться на підставі підписаних замовником актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування замовника.

Непідписання відповідачем довідок форми КБ-3 не може бути підставою для звільнення його від обов'язку з оплати фактично виконаних належним чином та прийнятих за актами підрядних робіт.

Суди дійшли до правильного висновку, що виходячи з частково прийнятих та оплачених підрядних робіт за договором № 2, відповідачем не сплачена сума у розмірі 23422778,50 грн.

За клопотанням відповідача для встановлення фактичного обсягу виконаних робіт на підставі дослідження первинних документів, наданих сторонами, у справі призначалась судово-економічна експертиза.

Проте експертний висновок за ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 не наданий через те, що довідки про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) складені замовником вибірково лише на частину виконаних робіт за договором № 2 від 11.03.2010 та обсяг виконаних робіт не відображений в обліку замовника в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що за умовами договору № 2 оплата виконаних робіт залежить від наявності та в межах бюджетного фінансування, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки спірні правовідносини виникли за договором підряду, який є оплатним, обов'язок замовника оплатити прийняті ним підрядні роботи виникає в силу закону (статті 837 Цивільного кодексу України) і на підставі договору (пункт 9.2. договору № 2 від 11.03.2010).

Суди дійшли до правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні докази коригування відповідачем ціни договору, в залежності від обсягів фінансування з Державного бюджету у 2010 році та обсягів фактично виконаних робіт (послуг) шляхом укладання додаткових угод, що передбачено пунктами 3.2, 8.2 договору, тому посилання відповідача на вказані умови договору не звільняє його від виконання грошового зобов'язання з оплати позивачу фактично виконаних ним за договором робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 11/446 від 15.05.2012, в оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02. 2013 та постанові Вищого господарського суду України № 15/5027/715/2011 від 23.08.2013.

Таким чином, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 5/906/3/13-г Господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.