ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Справа № 903/295/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 903/295/17 Господарського суду Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа капітал"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів"; 2.Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач"провизнання недійсними договору купівлі-продажув судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаЛойфер А.О.- відповідача-1Красун В.В.- відповідача-2Підгайна Н.Й.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.04.2017 у справі № 903/295/17 (суддя Кравчук А.М.) повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ідеа Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу на підставі на підставі п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (головуючий Тимошенко О.М., судді: Демянчук Ю.Г., Огороднік К.М.) вказану ухвалу суду скасовано. Матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Волинської області.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ідеа Капітал" заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськголовпостач" не скористалась правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акта, що оскаржується.

У зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату № 08.03-04/4032 від 12.09.2017 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/295/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2017, визначено колегію суддів у наступному складі: Корсак B.A. - головуючий, Данилова М.В., Сибіга О.М.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ідеа Капітал" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу: земельної ділянки від 15.08.2016 № 682; купівлі-продажу диспетчерської, магазину від 15.08.2016 № 681; купівлі-продажу трансформаторної підстанції від 15.08.2016 № 680; купівлі-продажу прохідної від 15.08.2016 № 679; купівлі-продажу лісопильного цеху від 15.08.2016 № 678; купівлі-продажу адмінбудинку від 15.08.2016 № 677; купівлі-продажу складу, лабораторії ВТК У-1 від 15.08.2016 № 676; купівлі-продажу котельні Н-1 від 15.08.2016 № 675; купівлі-продажу столярного цеху Б-1 від 15.08.2016 № 674; купівлі-продажу компресорної М-1 від 16.08.2016 № 693; купівлі-продажу виробничого корпусу № 2 від 16.08.2016 № 692; купівлі-продажу виробничого корпусу № 4 від 16.08.2016 № 691; купівлі-продажу виробничого корпусу №3 від 16.08.2016 № 690; купівлі-продажу кузні Щ-1 від 16.08.2016 № 689; купівлі-продажу гаража від 16.08.2016 № 688; купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 16.08.2016 № 687, які розташовані за адресою: Волинська обл., Ковельский р-н, с. Дубове, вул. Кутузова, буд. 27.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо порушення правила поєднання вимог, що мало наслідком безпідставне повернення позовної заяви на підставі п. 5 ч. 1 статті 63 ГПК України, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

В пункті 3.6. постанови № 18 від 26 грудня 2011 року Пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.

Системне тлумачення ст. 58 сукупно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Господарському суду не надано права роз'єднувати поєднані в одне провадження позовні вимоги. Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви і встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем об'єднано вимоги про визнання недійсними укладених між ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" та ТОВ "Івано-Франківськголовпостач" шістнадцяти договорів купівлі-продажу, що стосуються нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за одним договором іпотеки.

За результатами дослідження поданих позивачем доказів, судом апеляційної інстанції встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та зміною характеристик складових частин предмету іпотеки. Суд обґрунтовано виходив з того, що предмет іпотеки та відчужені згідно з договорами купівлі-продажу об'єкти нерухомості є одним і тим самим майном, яке обтяжене іпотекою.

Проаналізувавши правову природу взаємовідносин між сторонами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції про неможливість об'єднання позовних вимог ТОВ "Фінансова Компанія "Ідеа Капітал" в одне позовне провадження, оскільки вимоги позивача є однорідними, ґрунтуються на одних і тих самих доказах та випливають з одних і тих самих дій.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги виникли з одних і тих самих підстав (порушення прав іпотекодержателя), пред'явлені до одних і тих самих відповідачів, обґрунтовані одними і тими ж доказами та пов'язані одним і тим же способом захисту, що відповідає вимогам ст. 58 ГПК України.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду, як таку, що винесена з неправильним застосуванням п. 5 ч. 1ст. 63 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми процесуального законодавства застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування постанови, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 903/295/17 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

О. М. Сибіга