ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 912/19/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Мележик Н.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі№ 912/19/16 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Креатив"простягнення коштів,за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"провизнання недійсними договорів про внесення змін до договорів порукита за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії Формдрай Лімітед (Formdray Limited)до1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"провизнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки,за участю представників: від АТ "Укрексімбанк" Гуйван Т.П.від ТОВ "Протеїн- Продакшн" Терещенко Д.Л.від ПрАТ "Креатив"Пипко Р.П.від Компанії Формдрай Лімітед (Formdray Limited) не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Публічне акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (далі - ТОВ "Протеїн-Продакшн") про стягнення з останнього як поручителя за договорами поруки № 151214Р27 від 30.07.2014, № 151213Р20 від 21.08.2013, із змінами та доповненнями, заборгованості станом на 16.12.2015 Приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив") за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014 та № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, укладеної між АТ "Укрексімбанк", Закритим акціонерним товариством "Креатив" (перетворене у ПрАТ "Креатив"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Модифікованих жирів", Приватним підприємством "Еллада", Публічним акціонерним товариством "Яготинське ХПП", ТОВ "Протеїн-Продакшн", Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна", у розмірі 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458,87 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 912/19/16.

17.02.2016 ТОВ "Протеїн-Продакшн" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із зустрічною позовною заявою від 17.02.2016 у справі № 912/19/16 про визнання недійсними договорів про внесення змін № 151214Р27-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014 та договору про внесення змін № 151213Р20-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151213Р20 від 30.08.2013.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2016 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Протеїн-Продакшн" від 17.02.2016 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 912/19/16.

26.02.2016 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанія Формдрай Лімітед (Formdray Limited) у межах справи № 912/19/16 звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсними договорів про внесення змін № 151214Р27-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014 та № 151213Р20-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151213Р20 від 30.08.2013.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2016 прийнято позовну заяву Компанії Формдрай Лімітед (Formdray Limited) до розгляду у справі № 912/19/16.

Останньою заявою про збільшення розміру позовних вимог, поданою до суду 17.05.2016, АТ "Укрексімбанк" просило суд стягнути з ТОВ "Протеїн-Продакшн" на свою користь прострочену станом на 26.04.2016 заборгованість за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014 та № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, у розмірі 26 009 244,34 дол. США та 316 165 130,71 грн., у тому числі: за кредитним договором № 151213К17 від 21.08.2013 - у розмірі 24 164 033,00 дол. США та 299 772 873,88 грн.; за кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 - у розмірі 1 760 998,95 дол. США та 13 604 172,24 грн.; за кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 у розмірі 84 212,39 дол. США та 2 788 084,60 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2016 (колегія суддів у складі: Змеула - О.А. - головуючого, Балика В.М., Болгар Н.В.) за клопотанням ТОВ "Протеїн-Продакшн" призначено у справі № 912/19/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у даній справі зупинено у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (колегія суддів у складі: Кощеєва І.М. - головуючого, Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2016 у справі № 912/19/16 скасовано, дану справу передано на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 912/19/16, ТОВ "Протеїн-Продакшн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову і прийняти нову постанову, якою залишити ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2016 у даній справі в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Протеїн-Продакшн" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.09.2016 о 10 год. 50 хв.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.09.2016 № 08.03-04/3887 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 912/19/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.09.2016 для розгляду справи № 912/19/16 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Мележик Н.І.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак Компанія Формдрай Лімітед (Formdray Limited) передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалась.

Заслухавши представників АТ "Укрексімбанк", ТОВ "Протеїн-Продакшн" та ПрАТ "Креатив", дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

17.02.2016, у процесі розгляду справи № 912/19/16 у суді першої інстанції, ТОВ "Протеїн-Продакшн" звернулося до суду з клопотанням про призначення судової фінансово-кредитної (економічної) експертизи. Вказане клопотання вмотивовано тим, що дійсний розмір сум заборгованості прострочених процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014 та № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, не може бути доведений сторонами за допомогою інших засобів доказування, окрім проведення експертизи, оскільки вирішення зазначеного питання належить до сфери спеціальних знань та може бути вирішене за допомогою судової економічної експертизи, яка включає в себе, зокрема, дослідження документів фінансово-кредитних операцій. У зв'язку із викладеним, заявник також просив суд зупинити провадження у даній справі на час проведення судової фінансово-кредитної (економічної) експертизи.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

При винесенні ухвали про призначення у даній справі судової економічної експертизи, місцевий господарський суд виходив з наявності значних за розміром і складністю змісту генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, трьох кредитних договорів № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014 та № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладених із великою кількістю змін та доповнень, за відсутності визнання позову відповідачем, неподання позивачем розрахунку у вигляді, як того вимагав суд, та відсутності доведення правових підстав для розрахунку сум річних за ст. 625 Цивільного кодексу України у доларах США, що потребує перевірки розрахунку сум, заявлених до стягнення, та роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору, і потребує спеціальних знань. Також, суд послався на те, що в іншій справі - № 912/18/16 за аналогічних обставин було призначено судову економічну експертизу.

Як наслідок, суд першої інстанції, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у даній справі.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, при винесенні зазначеної ухвали місцевий господарський суд не обґрунтував доцільність проведення такої експертизи.

Так, як вірно вказав апеляційний господарський суд, наявність іншої судової справи, у якій призначено судову економічну експертизу, та потреба перевірки заявлених до стягнення сум безпідставно наведені судом у якості мотивів призначення експертизи та потреби у спеціальних знаннях.

Також, суд апеляційної інстанції врахував, що місцевим господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами, і чому таку перевірку не може здійснити суд першої інстанції, та в чому полягає складність у перевірці розрахунку заборгованості з урахуванням її складових.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що винесені судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов спірних кредитних договорів та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договорів у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами - банківськими виписками та меморіальними ордерами, наданими Банком на підтвердження видачі та часткового погашення кредитної заборгованості, додатковими угодами до кредитних договорів, якими визначено розміри боргу, розрахункам заборгованості, поданими Банком, вимогами (претензіями) АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Протеїн-Продакшн" про погашення боргу тощо.

Водночас, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність розбіжностей у розрахунках Банку, які суд не мав би можливості усунути самостійно.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ухвалу місцевого господарського суду не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

При цьому, обставини, наведені ТОВ "Протеїн-Продакшн" у клопотанні про призначення судової фінансово-кредитної (економічної) експертизи, не є достатніми підставами для призначення у даній справі вказаної експертизи, у зв'язку з чим підстави для задоволення зазначеного клопотання відсутні.

У підсумку, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Разом з тим, однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

При цьому, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ1 ГПК України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У ч. 1 ст. 11113 ГПК України визначено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

При цьому, приписи ст.ст. 106 та 11113 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Водночас стаття 41 ГПК України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Враховуючи викладене та те, що основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність і, що відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд, колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи не є перешкодою для її перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2016 у справі № 912/19/16 та передав дану справу на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 912/19/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

Н.І. Мележик