ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/9225/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С.- головуючого, Демидової А.М., Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПП-Центр"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 22.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016у справі№ 910/9225/15господарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІПП-Центр"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки"простягнення 270 541 грн. 22 коп.за участю представників:

від позивача: Рубінс А.А., Круглов В.В., від відповідача: Богдан І.В., Матеящук Б.М.від третьої особи: Сандул О.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 касаційну скаргу ТОВ "ІПП-Центр" у справі №910/9225/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Демидова А.М., Картере В.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.09.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду із позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, до ТОВ "ІПП-Центр" про стягнення 187843,03 грн. пені та 82698,19 грн. штрафу у зв`язку із невиконанням відповідачем 12-го етапу у встановлені договором про надання послуг №ІЮ-1105-01 від 05.05.2011 строки.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Справа №910/9225/15 розглядалася неодноразово.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2016 у справі №910/9225/15 (суддя: Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (судді: Рябуха В.І. - головуючий, Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.), позов задоволено.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідач у встановлений договором від 05.05.2011 №ІЮ-1105-01 про надання послуг строк не виконав етап №12 згідно договору у повному обсязі та не склав передбачений цим правочином звітний документ - рішення щодо перепризначення ресурсу елементів реактора енергоблоку №2 ВП ЮУАЕС, затверджене першим віце-президентом технічним директором ДП НАЕК "Енергоатом" та погоджене Державною інспекцією ядерного регулювання України (далі - ДІЯРУ). Оскільки відповідач порушив зобов`язання за вказаним вище договором, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для застосування правових наслідків, встановлених договором та законом, зокрема, у вигляді стягнення пені та штрафу.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "ІПП-Центр" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У скарзі вказується, що звітним документом по етапу №12 є рішення щодо перепризначення ресурсу елементів реактора енергоблока №2 ВП ЮУАЕС. На даний час дане рішення не готове, однак це сталося не з вини відповідача.

Це рішення фактично є результатом проведення технічної експертизи усіх звітних документів по договору, тобто усіх попередніх етапах. Експертиза тривала майже до кінця 2015 року.

Відповідач не має господарських відносин з приводу проведення експертизи, оскільки саме позивач повинен укладати договір з відповідальною експертною організацією.

Підписання позивачем актів здачі-приймання виконаних робіт та їх оплата в повному обсязі свідчить про відсутність претензій щодо якості робіт відповідача.

4. Доводи, викладені у запереченнях на касаційну скаргу

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу вважає, що суди дослідили всі матеріали справи та правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2011 між ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно - Українська АЕС" (далі - ВП ЮУАЕС) як замовником та ТОВ "ІПП-Центр" як виконавцем укладено договір №ІЮ-1105-01.

За умовами вказаного договору виконавець зобов`язався у 2011 - 2012 роках надати позивачу послуги з "Оцінки технічного стану і перепризначення терміну експлуатації реактора енергоблоку №2 ВП ЮУАЕС, включаючи всі його елементи", зазначені в технічному завданні, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2 договору перелік послуг, які є предметом даного договору, їх кількісні характеристики та вимоги з їх виконання визначаються технічним завданням, наведеним у додатку №1.

Згідно з технічним завданням сторони погодилися розбити надання передбачених договором послуг на 12 етапів.

За п.2.2 договору критеріями неякісного надання послуг, зокрема, є: ненадання чи невчасне надання частини або повного обсягу відповідно погодженої та затвердженої звітної документації за договором.

Згідно п.3.1 договору ціна договору становить 23 700 054,30 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 950 009,05 грн.

Приймання кожного етапу надання послуг за договором оформляється відповідним двостороннім актом здавання-приймання наданих послуг, складеним в чотирьох примірниках.

Обов`язковою умовою приймання етапу надання послуг за договором є надання виконавцем замовнику відповідно погоджених та затверджених звітних документів в обсязі та строки, вказані у календарному плані до договору, а також оформленого зі своєї сторони відповідного акта здавання-приймання наданих послуг у чотирьох примірниках (п.5.2 договору).

Згідно п.10.1 договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013.

Відповідно до п.6.8.1 Технічного завдання на етапі №12 виконавець розробляє рішення щодо перепризначення ресурсу елементів реактора енергоблока №2 ВП ЮУАЕС. Крім цього, виконавець здійснює науково-технічний супровід результатів наданих послуг і звітної документації при її розгляді та погоджені з ДІЯРУ, який полягає у наданні виконавцем письмових пояснень на запити наглядового орану, врахуванні його рекомендацій та зауважень та, при необхідності, внесенні відповідних уточнень та доповнень в звітну документацію.

Згідно додатку №2 до договору етапом №12 сторони визначили "Науково-технічний супровід результатів робіт і звітної документації при її розгляді та погодженні в ДІЯРУ"; термін виконання етапу - 16.03.2012 - 15.10.2012, вартість етапу з ПДВ - 1 181 402,71 грн., звітний документ - рішення, затверджене першим віце-президентом - технічним директором ДП НАЕК "Енергоатом" та погоджене ДІЯРУ.

Судами встановлено, що етап №12 мав бути виконаний відповідачем з урахування продовження строків виконання до 30.12.2014.

Листами від 01.12.2011, від 10.01.2012, від 20.01.2012 ДІЯРУ повідомляло ВП ЮАЕС про необхідність доопрацювання "Рабочей программы оценки технического состояния и переназначения ресурса опорних елементов реактора энергоблока №2 ОП ЮУ АЭС ПМ.2.3812.0161" у відповідності до аналізу врахування зауважень.

Листами від 22.12.2012, від 23.01.2012 ВП ЮУ ЕАС надсилав на адресу ТОВ "ІПП-Центр" для доопрацювання листи ДІЯРУ, звіти та просив в рамках надання послуг за вказаним правочином направити позивачу відповіді на зауваження, а також належним чином відкоректовані робочі програми ПМ.2.3812.0183, ПМ.2.3812.160, ПМ.2.3812.0161.

Листом від 18.07.2013 ДІЯРУ за результатами розгляду інспекція пропонувала позивачу доопрацювати звіти з розрахункового обґрунтування безпечної експлуатації елементів корпусу реактора енергоблоку №2 ВП ЮУАЕС відповідно до зауважень висновку державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки та звіту Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (далі - ДНТЦ ЯРБ).

В листі ДНТЦ ЯРБ від 15.11.2013 до ВП ЮУАЕС останньому запропоновано доопрацювати відповіді на зауваження експертизи №13-09-6868 в частині основних/принципових зауважень ДНТЦ ЯРБ до розрахунків на опір крихкому руйнуванню КР енергоблоку №2 та повторно їх надати на розгляд в Держатомрегулювання/ДНТЦ ЯРБ.

Згідно листа від 26.06.2014 ДІЯРУ, адресованого позивачу, за результатами розгляду, інспекція пропонувала доопрацювати звітні матеріали з розрахункового обґрунтування безпечної експлуатації елементів корпусу реактора енергоблоку №2 ВП ЮУАЕС (КР, ВБ, ВКП, ГРР, опорні елементи) у відповідності до "Аналізу відповідей ВП ЮУАЕС на зауваження, які викладені в "Звіті про виконання державної експертизи".

Листом від 12.06.2014 ДНТЦ ЯРБ до Держатомрегулювання України направлено результати аналізу відповідей ВП ЮУАЕС та рекомендовано зобов`язати доопрацювати звітну документацію з ОТС та ПСЕ елементів ректора ЮУАЕС 2 у відповідності до результатів виконаного аналізу.

Листом від 26.08.2014 позивач ще раз звернув увагу відповідача на низьку якість виконаних робіт та вказав, що вони не містять конкретних результатів по ПСЕ реактора та його елементів на надпроектний строк.

ВП ЮУАЕС здійснював науково-технічний супровід результатів наданих послуг та звітної документації при її розгляді та погодженні в ДІЯРУ, який полягав у наданні письмових пояснень на запити наглядового органу, враховуючи його рекомендації та зауваження.

Згідно п.7.2 договору за порушення строків надання послуг за договором виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості не наданих в строк послуг за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно наданих послуг. За прострочення надання послуг понад 30 днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно наданих послуг.

6. Нормативно-правові акти, на які посилаються суди при вирішенні спору

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1, 2 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач вчасно не виконав свої договірні зобов`язання за етапом №12 та не розробив рішення щодо перепризначення ресурсу елементів реактора енергоблока №2 ВП ЮУАЕС.

Звітний документ по етапу №12, а саме - рішення щодо перепризначення ресурсу елементів реактора енергоблока №2 ВП ЮУАЕС, затверджене першим віце-президентом - технічним директором позивача та погоджене з ДІЯРУ, в матеріалах справи відсутнє.

Суди визначилися про недоведеність порушення своїх зобов`язань зі сторони позивача, які могли б призвести до перенесення строків виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи встановлений судами факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з надання послуг по етапу №12, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача пені та 7% штрафу на підставі п.7.2 договору.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають зміні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України також передбачено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За поясненнями відповідача він належно та якісно виконував всі попередні етапи згідно договору, про що не заперечує позивач та що підтверджується відсутністю в матеріалах справи претензій чи письмових заперечень по кожному попередньому етапу.

Вказане свідчить про добросовісність дій відповідача та намагання виконати договір належним чином.

З урахуванням викладеного Вищий господарський суд України вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір стягуваної в даній справі пені на 50 відсотків, що становить 93 921,52 грн., змінивши відповідним чином оскаржувані судові рішення.

При цьому судові витрати зі справи, в тому числі судовий збір за подання касаційної скарги, згідно з частиною другою статті 49 ГПК України покладаються на відповідача. Відповідну правову позицію викладено і в підпункті 4.3 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та в останньому абзаці підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст. 83, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ІПП-Центр" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі №910/9225/15 змінити, зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з ТОВ "ІПП-Центр" з суми 187 843, 03 грн. до 93 921,52 грн.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: А. Демидова

В. Картере