ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/2494/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Картере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілта"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 22.07.2015 Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016у справі№ 910/2494/14господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ілта"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"простягнення 552 533 грн. 27 коп.за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ілта"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед", 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"про стягнення 592 625 грн. 20 коп.за участю представників: від позивача: від відповідача: Элтишева С.Л., Бессараб С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2016 касаційну скаргу ТОВ "Ілта" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Шевчук С.Р. згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.08.2016.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 08.09.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/2494/14 у зв`язку із відпусткою судді Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016 касаційну скаргу у справі №910/2494/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Кролевець О.А. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.09.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Ілта" про стягнення в редакції заяви від 09.06.2015 321231,50 грн. заборгованості по несплаченим страховим платежам по Генеральному договору №2590 від 10.07.2011, а також нарахованих у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за цим договором 28351,25 грн. 3% річних, 24024,56 грн. пені та 178925,96 грн. втрат від інфляції.

Первісний позов обґрунтовано тим, що позивач, як новий кредитор на підставі договору від 15.01.2014 купівлі-продажу боргових зобов`язань набув права вимоги до відповідача заборгованості за Генеральним договором №2590 страхування ризиків від 10.07.2011 та укладеними в його рамках угодами.

ТОВ "Ілта" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою, в якій в редакції уточнень від 18.05.2015 просило стягнути з ПрАТ "СК "НОВА" 177267,74 грн. страхового відшкодування та 415 357,46 грн. суми тантьєми - участі страхувальника в прибутку страховика.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ПрАТ "СК "НОВА", яке залучено другим відповідачем за зустрічним позовом ухвалою від 08.04.2015, ухиляється від виконання обов`язків за Генеральним договором №2590 страхування ризиків від 10.07.2011, не виплачує страхові відшкодування за страховими випадками та не виплачує обумовленої договором суми тантьєми.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

При новому розгляді рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі №910/2494/14 (судді: Сташків Р.Б. - головуючий, Карабань Я.А., Цюкало Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 (Руденко М.А. - головуючий, Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.), первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Ілта" на користь ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" 321 231,50 грн. заборгованості по несплаченим страховим платежам, 23 971, 27 грн. пені, 24 970,34 грн. 3% річних, 178 925, 96 грн. втрат від інфляції; в іншій частині первісного позову відмовлено.

У зустрічному позові до ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" провадження у справі припинено; до ПрАТ "СК "НОВА" - відмовлено.

Задовольняючи частково первісний позов, господарські суди виходили із того, що у ТОВ "Ілта" існує заборгованість перед ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" як новим кредитором на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов`язань від 15.01.2014.

Відмовляючи в задоволені зустрічного позову до ПрАТ "СК "НОВА", суди, зокрема, вказали, що ТОВ "Ілта" не доведено порушення ПрАТ "СК "НОВА" його прав на отримання 177267,74 грн. страхових відшкодувань в рамках цієї справи.

В частині зустрічних позовних вимог про стягнення 415 357, 46 грн. тантьєми суд також визнав недоведеним у цьому випадку обов`язку її виплати у ПрАТ "СК "НОВА".

Оскільки згідно уточнень зустрічної позовної заяви вимоги до ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" не заявлялися, суди припинили провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Ілта" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

У скарзі стверджується, що судами проігноровано факт здійснення одностороннього правочину, проведеного ТОВ "Ілта" в порядку ст.601 ЦК України, яким ТОВ "Ілта" вважає заяву про зарахування однорідних вимог №134 від 22.04.2014.

На думку ТОВ "Ілта", борги, які були продані ПрАТ "СК "НОВА" за договором купівлі-продажу боргових зобов`язань від 15.01.2014 з моменту проведення одностороннього правочину, а це 22.04.2014, дорівнюють нулю.

Єдиною підставою для зменшення суми позовних вимог по зустрічному позову було проведення одностороннього правочину.

Також ТОВ "Ілта" зазначає, що у матеріалах справи наявні письмові докази звернення ТОВ "Ілта" до ПрАТ "СК "НОВА" із вимогами по кожному страховому випадку сплатити страхові відшкодування, на які отримано дев`ять відмов.

Судами встановлено, що сторони не проводили розрахунки по тантьємам.

На думку скаржника, для реалізації права запропонувати ПрАТ "СК "НОВА" укласти акт взаємозаліку, як зазначено в договорі, в першу чергу необхідно встановити факт виникнення/наявності боргу, що судами не зроблено.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позивач вказує, що заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог направлено страховій компанії 22.04.2014.

Договір купівлі-продажу боргових зобов`язань укладено 15.01.2014.

ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" повідомило про це ТОВ "Ілта" листом 20.01.2014.

За твердженням ТОВ "Ілта" строк оплати тантьєми настав 14.02.2014.

Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не могла бути розглянута та врахована 15.01.2014.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій щодо первісного позову

10.07.2011 між ПАТ "Страхова компанія "Нова" як страховиком та ТОВ "Ілта" як страхувальником укладено Генеральний договір №2590 страхування ризиків, пов`язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів.

За умовами п.п.7.2.2 договору страхування страхувальник зобов`язаний своєчасно сплачувати страхові платежі у встановлені договором строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п.14.2 договору страхування у випадку порушення страхувальником термінів внесення та розмірів страхових платежів страхувальник сплачує страховику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день періоду прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент настання заборгованості

Відповідно до п.8.3 додаткової угоди №1 від 10.07.2011 до договору страхування, за ризиками Каско-1 та Каско-2, починаючи з другого місяця дії договору, сплата страхових платежів та страхових відшкодувань здійснюється шляхом акту взаємозаліку.

Сторонами Генерального договору страхування ризиків укладено ряд угод про проведення заліку взаємних однорідних вимог, зокрема, №1 від 27.06.2012, №1 від 27.07.2012, №1 від 28.08.2012, №1 від 29.09.2012, №1 від 29.10.2012, №1 від 30.11.2012, №1 від 30.12.2012, за якими проведено залік однорідних вимог, а саме виплат страхового відшкодування та заборгованості по сплаті страхових премій і встановлено розмір заборгованості, яка не підлягала зарахуванню, та строк її сплати.

15.01.2014 між ПАТ "СК "Нова" як продавцем та ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" як покупцем укладено договір купівлі-продажу боргових зобов`язань, за яким ПАТ "СК "Нова" продало права на боргові зобов`язання на суму 479665,25 грн., з яких сума боргу ТОВ "Ілта" по сплаті страхових платежів 321231,50 грн.; 59 431,11 грн. пені, у тому числі по Генеральному договору №2590 страхування ризиків від 10.07.2011, 3% річних за п.2 ст.625 ЦК України - 11 505,01 грн.

16.01.2014 представник ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" повідомив про продаж вищевказаних боргових зобов`язань з вимогою сплатити йому борг та нараховані санкції ТОВ "Ілта".

17.01.2014 листом попередній кредитор ПрАТ "СК "НОВА" також повідомило ТОВ "Ілта" про продаж вищеописаних боргових зобов`язань позивачу.

Судами встановлено, що до позивача на підставі договору від 15.01.2014 та відповідно до ст.514 ЦК України перейшов чітко визначений цим договором обсяг прав вимоги до відповідача.

Тобто позивач став кредитором відповідача у визначеній договором частині з правом подальшого нарахування процентів та штрафних санкцій на суму основного боргу з дати підписання договору купівлі-продажу вимог.

6. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій щодо зустрічного позову

За пунктами 7.4.3, 7.4.4 Генерального договору №2590 страхування ризиків, пов`язаних із експлуатацією наземних транспортних засобів від 10.07.2011, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, відшкодувати застраховані витрати страхувальника.

Відповідно до п.8.3 додаткової угоди №1 від 10.07.2011 до договору страхування за ризиками Каско-1 та Каско-2, починаючи з другого місяця дії договору, сплата страхових платежів та страхових відшкодувань здійснюється шляхом акту взаємозаліку.

У випадку перевищення страхових відшкодувань, що підлягають оплаті в поточному періоді, над страховими платежами, що підлягають оплаті в поточному періоді, страховик не здійснює виплати страхових відшкодувань у розмірі такого перевищення, натомість ця сума переноситься до врахування в акті взаємозаліку наступного періоду. У випадку перевищення страхових платежів, що підлягають оплаті в поточному періоді, над страховими відшкодуваннями, що підлягають оплаті в поточному періоді, страхувальник проводить доплату різниці в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним. Страховий платіж вважається сплаченим після отримання його на поточний рахунок страховика.

За умовами Генерального договору №2590 в редакції додаткової угоди № 1 від 10.07.2011 сторони встановили, що тантьєма - участь страхувальника в прибутку страховика; тантьєма встановлюється у розмірі 75%; прибуток страховика за результатами закритого періоду страхування по всьому парку розраховується по формулі: прибуток страховика = (сплачені страхові премії х 83% - сплачена винагорода банків - вигодонабувачів - сплачені збитки).

Судами встановлено, що від часу укладення Генерального договору № 2590 від 10.07.2011 в редакції додаткової угоди № 1 від 10.07.2011 та до звернення позивача з первісним позовом до суду, питання щодо виплати тантьєми між сторонами не порушувалось.

ПАТ "СК "НОВА" у добровільному порядку тантьєми позивачу за зустрічним позовом не виплачувало та до подачі зустрічного позову позивач цього від відповідача-2 не вимагав. Також, не відбувалося зарахування тантьєми у порядку укладення між сторонами відповідних угод.

7. Нормативно-правові акти, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови щодо первісного позову

Розрахунок заявленої ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" до стягнення суми боргу по сплаті страхових платежів ТОВ "Ілта" в розмірі 321 231,50 грн. судами попередніх інстанцій перевірено та визнано обґрунтованим.

Суди дійшли висновку, що позивач набув право на її стягнення з ТОВ "Ілта" на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов`язань від 15.01.2014.

Посилання ТОВ "Ілта" на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.04.2014 свідчить про відсутність вказаного боргу, спростовано судами.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 360 151,79 грн. датовано 22.04.2014 та надіслано ПрАТ "СК "НОВА". Як вказано в заяві, строк виконання зобов`язань ПрАТ "СК "НОВА" перед ТОВ "Ілта" настав 14.02.2014.

Проте, як встановлено судами, боргові зобов`язання ТОВ "Ілта" перед ПрАТ "СК "НОВА" за Генеральним договором №2590 від 10.07.2011 в існуючій станом на 15.01.2014 частині продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестмент Проперті Протектед" на підставі договору купівлі-продажу.

Тобто станом на 22.04.2014 кредитором у визначеній договором частині вже було ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед", про що повідомлено ТОВ "Ілта".

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сума тантьємного відшкодування, на яку посилається ТОВ "Ілта" в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.04.2014, не є безспірною, враховуючи наявність спору між сторонами та заперечення ПрАТ "СК "НОВА".

Таким чином, оскільки судами встановлено, що у ТОВ "Ілта" існує заборгованість в розмірі 321231,50 грн. перед ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед", судами правильно застосовано, зокрема, ст.ст. 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та п.14.2 Генерального договору №2590 страхування ризиків від 10.07.2011.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у даній справі судами перевірено правильність нарахування позивачем розміру пені, 3 % річних та інфляційних і встановлено суми, які підлягають стягненню.

9. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови щодо зустрічного позову

Як вбачається з уточнень до зустрічного позову від 18.05.2015, ТОВ "Ілта" просить стягнути з ПрАТ "СК "НОВА" 177 267,74 грн. страхового відшкодування, не виплаченого по 9-ти ДТП (період ДТП 18.12.2011-27.12.2012), які позивач за зустрічним позовом вважає страховими випадками, що сталися із застрахованими по програмам Каско-1 та Каско-2 на підставі Генерального договору №2590 страхування ризиків від 10.07.2011 автомобілями, та 415 357,46 грн. суми тантьєми.

Судами не встановлено наявності відмов ПрАТ "СК "НОВА" в укладенні актів взаємозаліку та/або правочинів щодо взаємозаліку зустрічних вимог в порядку п.8.3 додаткової угоди №1 від 10.07.2011 на 15.01.2014, тобто на дату, коли між ПАТ "СК "Нова" як продавцем та ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" як покупцем укладено договір купівлі-продажу боргових зобов`язань.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для дослідження обґрунтованості відмов у визнанні страховими випадками 9-ти ДТП в цьому випадку.

У частині позовних вимог про стягнення 415357, 46 грн. суми тантьєми колегія суддів зазначає наступне.

Аналізуючи п.3.4.1 додаткової угоди №1, суди помилково вказали, що виплата тантьєми є правом, а не обов`язком.

Законодавчо обов`язок виплати тантьєми не закріплено.

Проте сторони передбачили в договорі поняття та розмір тантьєми, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із встановлених обставин, в пункті п.3.4.1 додаткової угоди №1 сторонами погоджено, що тантьєма - це участь страхувальника в прибутку страховика, тантьєма встановлюється в розмірі 75 %.

Вказане не спростовує висновків попередніх господарських судів про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів звертає увагу, що вказаний зустрічний позов заявлено в межах справи №910/2494/14 за первісним позовом ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" до ТОВ "Ілта" про стягнення заборгованості саме на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов`язань від 15.01.2014.

Зустрічні позовні вимоги є пов`язаними із первісними та ґрунтуються на правовідносинах між ТОВ "Ілта", ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" та ПрАТ "СК "НОВА".

Як встановлено судами, між ПрАТ "СК "НОВА" та ТОВ "Ілта" укладалися угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог, зокрема, №1 від 27.06.2012, №1 від 27.07.2012, №1 від 28.08.2012, №1 від 29.09.2012, №1 від 29.10.2012, №1 від 30.11.2012, №1 від 30.12.2012, за якими встановлювався розмір заборгованості сторін, умови зарахування та строки сплати боргу, який зарахуванню не підлягав.

Нарахування тантьєми після укладення угоди №1 від 30.12.2012 не є предметом дослідження у даній справі з огляду на підстави зустрічного позову, заявленого в рамках цієї справи.

Посилання скаржника, що прийняття судом уточнень до зустрічного позову є підтвердженням факту визнання одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, є помилковим.

Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача згідно ст.22 ГПК України.

Судами правомірно припинено провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог до ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи уточнення до зустрічного позову від 18.05.2015, які не містять позовних вимог до цього відповідача.

Позиція судів щодо одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог чітко висловлена у судових рішеннях при розгляді первісного позову.

Як вбачається із встановлених судами обставин і досліджених доказів, відповідач ТОВ "Ілта" мав перед ПрАТ "СК "НОВА" розмір заборгованості, яка не підлягала зарахуванню, та строк її сплати, встановлені угодами про взаємозалік у 2012 році.

Період несплати цієї заборгованості тривав 2013 рік.

В зазначених угодах сторонами не встановлено розміру заборгованості по тантьємі, як і не йдеться в цих угодах про спірні 9 випадків.

15.01.2014 ПАТ "СК "Нова" як продавцем та ТОВ "Інвестмент Проперті Протектед" як покупцем укладено договір купівлі-продажу боргових зобов`язань, який підлягає виконанню в межах його умов.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В порядку статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Ілта" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 у справі № 910/2494/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: В. Картере

О. Кролевець