ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 922/4822/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівКравчука Г.А., Полянського А.Г.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 28.05.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№922/4822/13 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"простягнення коштів За участю представників сторін:

Від позивача - Прокоф'єва Л.В. (дов. від 13.01.15)

Від відповідача - Закаблуков А.С. (дов. від 05.01.15)

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення основного боргу в розмірі 18521698,39 грн., три відсотки річних у розмірі 401694,43 грн., пеню у розмірі 1370932,08 грн. та 7 % штрафу у розмірі 1296518,89 грн., а також витрат зі сплати судового збору.

Рішенням від 11.11.2014 господарського суду Харківської області позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача: заборгованість у сумі 18521698,39 грн., пеню у розмірі 137093,21 грн., штраф у розмірі 129651,89 грн., 3 % річних у розмірі 401694,43 грн., а також судовий збір у розмірі 68820,00 грн. Надано відстрочку виконання рішення суду до 15.04.2015.

27.01.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. 26.03.2015 постановою Вищого господарського суду України рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

09.04.2015 Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою у відповідності до ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення суду, мотивуючу заяву важким фінансовим становищем, а також низкою виключних обставин, що роблять неможливим виконання рішення своєчасно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2015 (суддя Лаврова Л.С.) заяву Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2014 на шість місяців до 23.10.2015.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та вирішуючи питання щодо надання відстрочки виконання рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності обставин які ускладнюють виконання рішення суду по даній справі у зв'язку з чим наявні всі підстави для застосування приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 у складі: Істоміної О.А., Білецької А.М., Гребенюк Н.В. ухвалу господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, у задоволенні заяви Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована небгрунтованим застосуванням судами ст.121 ГПК України.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 за №9 зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Господарськими судами при задоволенні заяви відповідача про відстрочку враховано наступні обставини:

- відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчої її собівартості;

- на підприємстві склалась дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання. До моменту прийняття нових тарифів у 2014 року тарифи на теплопостачання покривали лише на 55 % витрат на їх виробництво, станом на кінець 2014 року 87 % витрат на їх виробництво;

- однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами, в основному, з боку населення за спожиті послуги. Борги населення за комунальні послуги у відповідності до інформації про нарахування, надходження та заборгованість за теплову енергію по ХОКП "ДРІТ" досягли по теплопостачанню суму у розмірі 33625701,20 грн.

- крім населення, несвоєчасно розраховуються з відповідачем бюджетні установи (організації), які заборгували суму у розмірі 15693349,95 тис. грн., що також не залежать від волі відповідача, а з причин несвоєчасного фінансування цих установ з місцевого та державного бюджетів;

- субвенції, які надаються державою, не мають постійного чинного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію, тому виплата такої компенсації та строки виплати у повній мірі залежать від своєчасного внесення законодавчим органом таких витрат до Закону України "Про державний бюджет на кожний рік"; від фінансування в даному бюджетному році у повному обсязі цих витрат згідно з витратами, передбаченими Закону України "Про державний бюджет"; від строку виконання виконавчими органами влади обов'язків по перерахуванню закладених витрат бюджету у вигляді субвенцій до отримувачів;

- обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію склав суму у розмірі 106734,34 тис. грн., яка складається з не доплаченої державою суми у розмірі 16389,14 тис. грн. за надані послуги населенню та 90345,20 тис. грн. за надані послуги бюджетним організаціям, але обсяг заборгованості до цього часу не узгоджений Територіальною комісією Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу через те, що постанова КМУ від 29.01.2014 за № 30, якою був затверджений порядок та умови надання субвенції тільки на 2014 р. уже не чинна, а на 2015 р. є тільки проект постанови КМУ про затвердження порядку надання субвенції;

- тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджує надана фінансова звітність (баланс та звіт про фінансові результати за 2014 рік) - фінансові показники відповідача в деяких випадках не змінились, а в більшості погіршилися з причин недостачі оборотних грошових коштів, тобто висновок про тяжкий фінансовий стан з моменту його підтвердження висновком судово-економічної експертизи №128 від 15.10.2014 не змінився в бік покращення, що також підтверджує інша фінансова звітність наявна в матеріалах справи;

- неможливість самостійного погашення боргу відповідачем перед позивачем без отримання належних відповідачу субвенцій з Державного бюджету підтверджує Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації у листі 03-08/178 від 1.04.2015;

- своєчасне звернення відповідача до національної комісії регулювання ринку комунальних послуг для затвердження економічно обґрунтованих тарифів та затвердження національною комісією регулювання ринку комунальних послуг тарифів значно менших від тих, що обґрунтовано просив відповідач прийняти.

Судами взято до уваги, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу" (з наступними змінами та доповненнями) постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг регулюється порядок перерозподілу коштів отриманих ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" без згоди на це відповідача. Залишок грошей, що залишається у відповідача згідно встановлених нормативів розподілу грошей затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг незначний.

Судами також взято до уваги висновки судово-економічної експертизи № 128 від 15.10.2014, яка була проведена по даній справі, та якими встановлено, що відповідач знаходиться у кризовому становище, його фінансова стійкість є дуже низькою та він близький до банкрутства. Надана суду першої інстанції остання звітність свідчить про той факт, що збитки за 2014 рік складають 138446 тис. грн. До того ж, фактично ситуація з моменту проведення судової економічної експертизи до моменту звернення відповідача до суду з заявою про відстрочення рішення суду не змінилась, оскільки субвенції відповідачу не були надані у повному обсязі необхідному для погашення заборгованості.

З урахуванням наведеного, суди дійшли висновку, що виконання рішення суду фактично є неможливим та на даний час матиме негативний вплив, що призведе до катастрофічних наслідків для підприємства, а відстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, в зв'язку з чим посилання в касаційній скарзі на порушення судами ст. 121 ГПК України є безпідставним.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвала господарського суду першої інстанції про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову від 28.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/4822/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Кравчук

А. Полянський