ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Справа № 906/367/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1.Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 2. Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт"на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 10.06.2015у справі господарського суду№ 906/367/15 Житомирської областіза позовомпрокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської радидо1. Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 2. Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт"провизнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів № 6 від 19.01.2015 р., № 8 від 22.01.2015 р., визнання недійсним договору від 09.02.2015 р. № 26ОБКТЛ-0196/54-1/15, зобов'язати повернути одержане за договоромза участю представників:

від прокуратури - Попенко О.С.

від позивача - не з'явилися

від відповідача-1 - Римарчук Д.М.

від відповідача-2 - Лютенко К.Т.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 у справі № 906/367/15 (суддя Сікорська Н.А.) залишено без розгляду позовну заяву прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (позивач) до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (відповідач-1) та Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт" (відповідач-2) про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів, визнання недійсним договору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у даній справі (головуючий суддя Маціщук А.В., судді: Гулова А.Г., Гудак А.В.) задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області. Скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 про залишення без розгляду позову у справі № 906/367/15. Справу № 906/367/15 передано на розгляд господарського суду Житомирської області.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго", Приватне підприємство "ОККО-Бізнес Контракт" звернулися з касаційними скаргами, в яких просять Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 у справі № 906/367/15.

В касаційних скаргах заявники вказують на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статей 63, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Прокурор м. Житомира в інтересах держави в особі територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт" про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, оформленого протоколом від 19.01.2015 № 6, яким прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі по предмету "паливо рідинне та газ; оливи мастильної; про визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, оформленого протоколом від 22.01.2015 № 8, яким визначено переможця переговорної процедури закупівлі та акцептовано пропозицію Приватного підприємства "ОККО - Бізнес Контракт"; про визнання недійсним договору, укладеного 09.02.2015 № 26ОБКТЛ - 0196/54/54-1/15 Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Приватним підприємством "ОККО - Бізнес Контракт" на закупівлю палива рідинного у кількості 277 000 літрів, вартість 4 853 230 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що процедура закупівлі палива рідинного, газу, оливи мастильної відбулась із порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель". Прокурор вважає, що при проведенні КП "Житомиртеплокомуненерго" переговорної процедури закупівлі порушено інтереси позивача, які полягають в неправомірному використанні коштів територіальної громади міста та створюється незаконна практика проведення процедур закупівель та придбання товарів без урахування вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель". Укладенням в результаті закупівлі оспорюваного правочину завдано шкоди територіальній громаді в особі Житомирської міської ради, а отже і міському бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, у зв'язку з чим не забезпечується поповнення бюджету та є загроза порушень економічних інтересів держави.

Судом першої інстанції залишено без розгляду позов прокурора на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурором м. Житомира неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Апеляційний господарський суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував ухвалу місцевого господарського суду та направив справу до господарського суду Житомирської області для розгляду.

У пункті 2 статті 121 Конституції України зазначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів і їх заступників, які звертаються до господарського суду на користь держави. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність його захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб (ч. 1 ст. 29 ГПК України).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 5 статті 60 наведеного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як передбачено пунктом 31 статті 26 України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до положень статуту Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" останнє засноване на власності територіальної громади м. Житомира, майно підприємства є власністю територіальної громади міста Житомира і закріплюється за ним на праві господарського відання. Метою діяльності підприємства є забезпечення населення, підприємств і установ послугами, переліченими в даному розділі статуту з метою отримання прибутку і використання його на основі інтересів засновника та членів трудового колективу підприємства. Відповідно до положень пункту 5.1 статуту Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" управління підприємством від імені територіальної громади міста Житомира здійснює засновник - Житомирська міська рада, орган управління майном - виконавчий комітет Житомирської міської ради, директор підприємства.

Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу місцевого господарського суду та направлено справу до суду першої інстанції для розгляду.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача-1 про те, що джерелом фінансування закупівлі є власні кошти підприємства, а не кошти місцевого бюджету, і процедура закупівлі відповідає нормам Закону України "Про здійснення державних закупівель", тому інтереси територіальної громади не порушені, оскільки дані твердження є запереченнями по суті позовних вимог і вказані обставини повинні досліджувалися в процесі розгляду справи.

Крім того, оцінка факту наявності чи відсутності порушеного інтересу держави, територіальної громади, суспільного інтересу, а також порушень норм чинного законодавства здійснюється при вирішенні спору по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства, тому відсутні підстави для її зміни або скасування.

Доводи касаційних скарг не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та Приватного підприємства "ОККО-Бізнес Контракт" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 906/367/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Л. Іванова

Н. Кочерова