Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 13.07.2016 року у справі №916/3358/15 Постанова ВГСУ від 13.07.2016 року у справі №916/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 916/3358/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Бондар С.В., Васищака І.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - Ільченко К.Р.;розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від20.04.2016та на рішенняГосподарського суду Одеської областівід06.10.2015у справі№ 916/3358/15за позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії доПриватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"простягнення 3 425, 62 грн

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ" (далі - ПП "Контейнерний термінал Іллічівськ") та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "Іллічівський морський торговельний порт") про стягнення солідарно 2 087, 85 грн пені, 1 233, 38 грн інфляційних та 104, 39 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2015 порушено провадження у справі № 916/3358/15 за позовом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії до ПП "Контейнерний термінал Іллічівськ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 3 425, 62 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.) від 06.10.2015 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ПП "Контейнерний термінал Іллічівськ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії 2 087, 85 грн пені, 1 233, 38 грн 3% річних та інфляційних 104, 39 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Головей В.М., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.) від 03.12.2015 рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2015 змінено, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційної інстанції, в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Колоколов С.І., Петров М.С.) від 20.04.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 та рішенням Господарського суду Одеської області від 06.10.2015, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати в частині задоволення позову до підприємства та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові до ДП "Іллічівський морський торговельний порт".

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 431, 614, 623, 627 ЦК України, ст. 226 ГК України.

Окрім того, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" посилається на те, що місцевим та апеляційним судом взагалі не прийнято до уваги умови договору про спільну діяльність № 435-О від 22.06.2005.

Також скаржник посилається на те, що позивачем протягом розгляду справи не доведено повного складу господарського правопорушення ДП "Іллічівський морський торговельний порт", а судом, задовольняючи повністю позов, не надано правової оцінки відсутності складу господарського правопорушення підприємства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.06.2016 касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.07.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ДП "ІМТП" та ПП "Контейнерний термінал Іллічівськ" 22.06.2005 укладено договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) № 435-0, за умовами якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади і без створення юридичної особи спільно діяти з метою отримання прибутку.

Між ДП "ІМТП" (Виконавець) та ПП "Укртрансконтейнер" (замовник), яке діяло на підставі та в рамках договору № 435-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту від 22.06.2005, 01.08.2005 було укладено договір № 1/ЖД-183 про взаємовідносини при виконанні залізничних операцій, із урахуванням додаткової угоди № 2 від 02.09.2013 (відповідно до якої у договорі № 1/ЖД-183 було змінено Порт на Адміністрацію, а ПП "Укртрансконтейнер" було змінено на Термінал) та з урахуванням додаткової угоди № 3 від 17.06.2014, за умовами якої п.1.1. договору №1/ЖД-183, викладено в наступній редакції: "даний договір регулює взаємовідносини сторін за послугами, що надаються залізницею Адміністрації на умовах окремого договору, пов'язаним з обробкою (подачею/вбиранням) вагонів Замовника на залізничних коліях Адміністрації та залізничній колії № 20 Іллічівського морського порту.

Відповідно до п.3.4. договору замовник здійснює оплату рахунків виконавця не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним (в редакції від 16.02.2012).

Згідно з п.4.1.1. договору за затримку оплати рахунків виконавця за послуги, надані в рамках цього договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На умовах, визначених договором № 1/ЖД-183, ДП "АМПУ" протягом лютого та березня 2015 року було надано учасникам договору № 453-0 відповідні послуги, що не заперечується відповідачами, за що позивачем виставлено рахунки № Пр/4 812 від 28.02.2015 на суму 68 816, 16 грн, та № Пр/5 690 від 31.03.2015 на суму 8 809, 86 грн.

Однак, учасники спільної діяльності договір № 1/ЖД-183 виконали не належним чином, здійснивши розрахунки за послуги з порушенням термінів 26.03.2015 (за договором кінцевий строк оплати 10.03.2015) та 08.05.2015 (за договором кінцевий строк оплати 10.04.2015), що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ДП "АМПУ" в особі Іллічівської філії до ПП "Контейнерний термінал Іллічівськ" та ДП "ІМТП" про стягнення солідарно 2 087, 85 грн пені, 1 233, 38 грн інфляційних та 104, 39 грн 3% річних.

У статтях 610, 611 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних, дійшов висновку про обґрунтованість та правильність визначення їх розмірів, а саме 2 087, 85 грн пені за періоди з 11.03.2015 по 25.03.2015 та з 11.04.2015 по 07.05.2015, 1 233, 38 грн 3% річних за періоди з 11.03.2015 по 25.03.2015 та з 11.04.2015 по 07.05.2015 та інфляційних 104, 39 грн за період з 11.04.2015 по 07.05.2015.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхилено посилання ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на порушення судом першої інстанції норм ст. ст. 614, 623 Цивільного кодексу України та спростовано посилання на п. 8.3 договору про спільну діяльність, яким передбачено, що пред'явлені третіми особами документально підтверджені штрафні санкції та збитки від комерційної діяльності, пов'язані з здійсненням спільної діяльності сторін за договором, покриваються за рахунок частки від спільної діяльності тієї сторони, з вини якої вони виникли, а при відсутності чи недостатності такого прибутку - суму, яка не вистачає, сплачує винна сторона за рахунок власних коштів, з огляду на таке.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2015 у справі № 916/4545/14, яке набрало чинності 04.03.2015, розірвано договір про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту № 435-0 від 22.06.2005, а відповідно до ч. 3 ст.1141 ЦК України з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб, а відтак, пеня, 3 % річних та інфляційні підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції помилково зазначено в рішенні про договір на надання послуг з перевезення пасажирів автобусами автобази №29-О від 19.01.2015 між ТОВ "ТС" та ДП ІМТП та заяву відповідача про зменшення належних до сплати штрафних санкцій, оскільки зазначений договір не є підставою виникнення спірних правовідносин і взагалі відсутній у матеріалах справи, як і заява відповідача про зменшення штрафних санкцій. З огляду на зазначене вказані обставини мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам даної справи, у зв'язку з чим не приймаються до уваги. Проте, вказане не призвело до прийняття неправильного висновку у рішенні, що не може бути підставою для скасування або його зміни відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДП "Іллічівський морський торговельний порт", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду..

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 06.10.2015 у справі № 916/3358/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Васищак І.М.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст