ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 910/30584/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Полянського А.Г. Коробенка Г.М.перевіривши матеріали касаційних скаргпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016у справігосподарського суду м. Київза позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"дожитлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13"простягнення 110 316,59 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Касянчук Л.М.- дов. №361 від 03.06.2016;від відповідача:не з'явились;ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.02.2016 (суддя Мандриченко О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 45 685 грн 04 коп. основного боргу, 3 297 грн 14 коп. пені, 2 284 грн 25 коп. штрафу, 15 274 грн 34 коп. інфляційних втрат, 997 грн 69 коп. трьох процентів річних.

Постановою від 27.04.2016 Київського апеляційного господарського суду (судді: Смірнов Л.Г. - головуючий, Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2016 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на теплові пункти для підігріву, задоволенню не підлягають, оскільки за умовами договору укладеного між сторонами передбачене постачання лише питної води, а зобов'язання ЖБК "Авіатор-13" оплачувати вартість води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів, які не знаходяться на його обліку, у вигляді гарячої води, відсутні, враховуючи відсутність належних доказів наявності на балансі відповідача теплових пунктів або котелень, з яких здійснюється постачання гарячої води.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та ЖБК "Авіатор-13" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами та просять їх частково скасувати. ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" посилається на те, що господарські суди порушили ст.ст.43, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 50, 104, 105, 107, 110 Господарського процесуального кодексу України. Позивач вважає, що заборгованість в розмірі 32 361,52 грн, за кодом №8-50593 складається з заборгованості за надані послуги з постачання питної води, яка використана для приготування гарячої води в розмірі 1 711,75 грн та з заборгованості за надані послуги з приймання стоків від гарячого водопостачання в розмірі 30 649,77 грн та підлягає стягненню.

ЖБК "Авіатор-13" посилається на те, що господарські суди порушили ст.ст. 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 35 Господарського кодексу України. Відповідач вважає, що встановити арифметично вірний розмір спожитих послуг та їх вартість не можливо, а отже присуджена до стягнення сума заборгованості за кодом №8-593 вирахувана невірно.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу ЖБК "Авіатор-13" в якому також просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2016 в частині відмови у стягненні з ЖБК "Авіатор-13" 32 361,52 грн основного боргу та нарахованих на цю суму 6 229,78 грн інфляційних витрат, 393,20 грн 3% річних, 2 175,55 грн пені та 1 618,08 грн штрафу, направивши в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2016 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Полянський А.Г., Костенко Т.Ф.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному вище складі. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2016, у зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф. на лікарняному, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги ЖБК "Авіатор-13" та частково задовольнити касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Господарськими судами встановлено, що відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київодоканал", правонаступником якого є - публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київодоканал", (постачальник) та житлово-будівельним кооперативом "Авіатор-13" (абонент) 03.09.2003 укладено договір №03024/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994 за N 165/374.

На підставі зазначеного договору відповідачу відкрито особові рахунки та присвоєно коди: 8-593 - за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення та 8-50593 - за яким здійснюється розрахунок питної води, що використовується відповідачем для підігріву та її водовідведення.

Відповідно п. 2.1 договору постачальник зобов'язався забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна"; приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин.

Пунктом 2.2 договору встановлено обов'язок абонента сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору; щоквартально представляти перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами правил; відповідати за збереження водолічильників, водомірних вузлів, з'єднань на водомірних вузлах та санітарний стан приміщення водомірного вузла; мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. Типорозмір нового лічильника встановлюється постачальником; при зміні своїх реквізиті повідомляти про це постачальника у семиденний термін; при відчуженні належних йому об'єктів водоспоживання, вносити про це зміни до договору у семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі та сповіщати нового власника про обов'язок оформитися абонентом у постачальника.

За п. 2.3 договору абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно додатку №1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бут надана у такому виді: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міського бюджетів, інших орендарів, і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВВ, пільги учасникам ліквідації на ЧАЕС, різницю в тарифах.

Згідно п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Згідно п. 3.4 договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня надання постачальником платіжних документів банківської установи.

За п. 3.5 договору абонент у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня надання постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтованими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання (п. 7.1 договору).

Господарськими судами також встановлено, що на виконання умов договору позивачем надано послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.07.2014 по 30.09.2015 на суму 171 997,97 грн, однак відповідач зобов'язання в частині оплати наданих послуг виконав лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено порядок надання житлово-комунальних послуг.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

За ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води, зокрема зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Господарськими судами встановлено, що 01.05.2000 АК "Київенерго", правонаступником якого є ПАТ "Київенерго" та ЖБК "Авіатор-13" уклали договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №820137. Предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі теплової енергії у гарячій воді на умовах предбачених договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 за № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627, визначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання"та "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 3.13 зазначених Правил передбачено, що розрахунок з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюється суб'єктами господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Відповідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарськими судами встановлена наявність заборгованості відповідача перед позивачем з надання послуг з постачання питної холодної води та водовідведення стічних вод у міську каналізаційну мережу за період з 01.07.2014 по 30.09.2015 за кодом абонента № 8-593 в розмірі 45 685,04 грн, належних доказів погашення якої, станом на день розгляду справи, відповідачем господарським судам не надано.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п.п. 4.1 та 4.2 договору сторони погодили відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату послуг в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. За безпідставну відмову від оплати наданих послуг відповідач сплачує штраф у розмірі 5 відсотків від несплаченої суми.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за водовідведення гарячої води з посиланням на відсутність між сторонами договірних зобов'язань щодо надання послуг з відведення гарячої води.

Однак, пунктом 2.1 договору №03024/4-08 від 03.09.2003 укладеного між ВАТ "Акціонерна компанія "Київодоканал", правонаступником якого є - ПАТ "Акціонерна компанія "Київодоканал", та ЖБК "Авіатор-13" передбачено, що позивач приймає каналізаційні стоки відповідача.

Постановою НКРЕ "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ВАТ "АК "Київводоканал" від 20.01.2011 за № 58 встановлені для ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" тарифи, зокрема, на водовідведення для потреб населення.

Згідно з п. 22 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.2011 за № 869 (у редакції чинній на період нарахованої заборгованості) до складу тарифу на водовідведення включаються, зокрема, витрати на пропускання стічних вод, їх очищення.

Відповідно п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

При цьому, п. 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України визначено, що останні розповсюджуються на водоканали та підприємства.

Разом з тим, абз. 1 та 3 п. 3.13 зазначених вище Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України за № 190 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, законодавством встановлені альтернативні порядки надання послуг з водовідведення гарячої води: з постачальником гарячої води або з водоканалом.

Під час розгляду позовних вимог по суті у судах попередніх інстанцій, відповідач не довів наявність у останнього договірних відносин щодо водовідведення гарячої води з постачальником гарячої води, як і не заперечував факт надання послуг з водовідведення ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Враховуючи вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про надання позивачем послуг відповідачу з водовідведення гарячої води, та, відповідно, про доведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за водовідведення гарячої води.

За розрахунком позивача, ним надані послуги за стоки гарячої води на суму 32 361,52 грн, відповідач не спростував розрахунок позивача, зокрема, в частині заборгованості за стоки гарячої води за кодом №8-50593.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 32 361,52 грн заборгованості за стоки гарячої води підлягають задоволенню.

Відповідно, задоволенню підлягають і нараховані на вказану суму 3% річних у розмірі 393,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 229,78 грн, пеня у розмірі 2 175,55 грн., а також передбачений п. 4.1 договору штраф у розмірі 5% - 1 618,09 грн.

За п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Беручи до уваги, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини справи, дослідивши зміст прав та обов'язків сторін спірного договору, однак не застосували положення чинного законодавства відповідно до змісту спірних правовідносин та підстав поданого позову, колегія суддів вбачає підстави для скасування судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 32 361,52 грн. - основного боргу, 6 229,78 грн. - інфляційних втрат, 393,20 грн. - 3% річних, 2 175,55 грн. - пені та 1 618,09 грн. - штрафу.

Відповідно ч.1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення та постанова не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 32 361,52 грн. - основного боргу, 6 229,78 грн. - інфляційних втрат, 393,20 грн. - 3% річних, 2 175,55 грн. - пені та 1 618,09 грн. - штрафу.

Частинами 1, 2 та 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.1115, п.2 ст.1119, ст.11111, ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги ЖБК "Авіатор-13" відмовити.

Касаційну скаргу ПАТ ""Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення від 11.02.2016 господарського суду м. Києва та постанову від 27.04.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/30584/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 32 361,52 грн. - основного боргу, 6 229,78 грн. - інфляційних втрат, 393,20 грн. - 3% річних, 2 175,55 грн. - пені та 1 618,09 грн. - штрафу.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити: стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 32 361,52 грн. - основного боргу, 6 229,78 грн. - інфляційних втрат, 393,20 грн. - 3% річних, 2 175,55 грн. - пені та 1 618,09 грн. - штрафу.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 985,70 грн. судового збору за подання касаційної скарги, 1 820,23 грн. за подання апеляційної скарги та 640,67 грн. за подання позовної заяви.

Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.С. Божок

Судді А.Г.Полянський

Г.П. Коробенко