Постанова ВГСУ від 13.07.2016 року у справі №5023/8376/11

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 5023/8376/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Ткаченко Н.Г., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Качановський" арбітражного керуючого Мішина С.І., м. Харків на постановувід 04.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№5023/8376/11 господарського суду Харківської областіза заявою публічного акціонерного товариства "Банк Таврика", м. Київ (голова комітету кредиторів)дотовариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Качановський", м. Харківпробанкрутствокредитор фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м. Харківв судовому засіданні взяли участь представники:

ФОП ОСОБА_5ОСОБА_6, договір про надання правової допомоги;ТОВ Магазин "Качановський"Дочій Р.Н., директорскаржникаВарич Б.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2011 за заявою публічного акціонерного товариство "Банк Таврика" (далі - ПАТ "Банк Таврика", ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі № 5023/8376/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Качановський" (далі - ТОВ "Качановський", боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2012 за результатами підготовчого засідання визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, призначено розпорядника майна та інше.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено грошові вимоги 2-х конкурсних кредиторів, з яких ПАТ "Банк Таврика" в сумі 3 623 607,28 грн. основного боргу та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) в сумі 85 000 грн. основного боргу.

Постановою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 визнано ТОВ "Качановський" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та інше.

У грудні 2012 року ФОП ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії ліквідатора, у якій просив усунути арбітражного керуючого Попружка О.В. від виконання обов'язків ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2013, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013, задоволено скаргу ФОП ОСОБА_5, усунуто ліквідатора Попружка О.В. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Терновського Р.І.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 вказані судові рішення скасовані, відмовлено ФОП ОСОБА_5 в задоволенні скарги на дії ліквідатора арбітражного керуючого Попружка О.В.

У грудні 2015 року від кредитора ФОП ОСОБА_5 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 40 Закону про банкрутство та п.п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на те, що вимоги ініціюючого кредитора на момент порушення провадження у справі про банкрутство були повністю забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2016 (суддя Усатий В.О.) у справі № 5023/8376/11 відмовлено ФОП ОСОБА_5 в задоволенні вказаного клопотання. Суд керувався імперативними приписами ст. 40 Закону про банкрутство, яка не передбачає інших підстав для припинення провадження у справі на стадії ліквідаційної процедури окрім тих, що прямо визначені вказаною статтею.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 (судді: Бородіна Л.І. - головуючий, Лакіза В.В., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду від 11.02.2016 скасовано, провадження у справі № 5023/8376/11 припинено. Постанова мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з чим на підставі п. п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Мішин С.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу від 11.02.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 40 Закону про банкрутство, ст.ст. 80, 106 ГПК України. Скаржник зазначає, що законодавством не передбачено інших підстав для припинення провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, окрім визначених ст. 40 Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, тобто особливостей процедури банкрутства.

Слід зазначити, що процедура банкрутства на відміну від позовного провадження складається з послідовних, відокремлених одна від одної стадій провадження у справі. За наслідками введення кожної з таких стадій процедури банкрутства судом приймається відповідний процесуальний документ, який підлягає оскарженню. Зокрема, на етапі підготовчого засідання з'ясовуються підстави порушення справи про банкрутство, досліджуються ознаки неплатоспроможності боржника та вирішується питання про подальший рух справи про банкрутство; на попередньому засіданні судом затверджується реєстр вимог кредиторів боржника, а прийняттю рішення про визнання боржника банкрутом передує дослідження судом обставин неоплатності боржника, тобто перевищення його пасиву над активами.

Як вбачається, справа про банкрутство ТОВ "Качановський" порушена ще у жовтні 2011 року. Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2012 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, а ухвалою від 12.06.2012 у попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено і грошові вимоги ФОП ОСОБА_5 У подальшому постановою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Чинним законодавством, зокрема ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розділами XII, XII1 ГПК України, передбачено конкретний порядок оспорювання правомірності введення судом кожної з процедур банкрутства, а саме шляхом оскарження відповідних прийнятих судом за наслідками цих процедур процесуальних документів (ухвал підготовчого, попереднього засідання, постанови про визнання боржника банкрутом тощо).

Разом з тим господарський суд (першої, апеляційної та касаційної інстанції) може переглянути прийняте ним судове рішення тільки у порядку норм розділу XIII ГПК України, а саме шляхом його перегляду за нововиявленими обставинами на підставі відповідної заяви сторони у справі.

У даному випадку ФОП ОСОБА_5 ще у 2012 році набув статусу конкурсного кредитора - учасника провадження у справі про банкрутство, а разом з ним і процесуальне право на оскарження судових рішень у справі.

При цьому в грудні 2012 року ФОП ОСОБА_5 звертався до суду зі скаргою на дії ліквідатора, яка була задоволена судами першої та апеляційної інстанції, проте постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 відповідні судові рішення скасовані, ФОП ОСОБА_5 у задоволенні скарги на дії ліквідатора відмовлено.

У той же час у період 2012 по 2015 роки жодним з учасників справи про банкрутство, у тому числі і ФОП ОСОБА_5, процесуальні документи, які стосуються введення щодо боржника процедур банкрутства, тобто опосередковують рух справи, ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалися та за нововиявленими обставинами не переглядалися.

Отже, вказані процесуальні документи не скасовані та є чинним, а тому відповідно до ст. 124 Конституції України обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.ст. 42, 22 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом, а кожен з учасників судового провадження може реалізувати свої процесуальні права виключно у порядку, встановленому законом, не порушуючи при цьому встановлених чинним законодавством процедур.

У даному випадку, не оскаржуючи у встановленому порядку (до суду апеляційної, касаційної інстанції) правомірність застосованих до боржника судових процедур та винесених процесуальних документів у справі про банкрутство, ФОП ОСОБА_5 на стадії ліквідаційної процедури звернувся до господарського суду із окремим клопотанням про припинення провадження у справі, оспорюючи при цьому сам факт наявності у боржника стану неплатоспроможності на момент порушення справи про банкрутство.

У той же час підстави для припинення господарським судом, який безпосередньо розглядає справу, провадження у справі про банкрутство прямо визначені статтею 40 Закону про банкрутство, яка не передбачає можливості припинення провадження у справі після визнання боржника банкрутом з підстав відсутності ознак неплатоспроможності останнього. Інших підстав для припинення провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідації Законом про банкрутство не встановлено.

Зазначене свідчить, що заява ФОП ОСОБА_5 подана без відповідних законодавчо встановлених підстав, а отже з грубим порушенням встановленого законом порядку для спростування правомірності порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, у даному випадку суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 40 Закону про банкрутство та ст. 80 ГПК України, безпідставно, у порушення встановленого порядку, припинивши провадження у справі про банкрутство ТОВ "Качановський".

За таких умов оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 42, 22, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд