ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Справа № 920/878/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Картере В.І.,

Плюшка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року у справі № 920/878/16 господарського суду Сумської області за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянське", третя особа: Державний реєстратор юридичних та фізичних осіб-підприємців Середино-Будської районної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування державної реєстрації змін до статуту,

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_2,

Відповідача: Сільченко С.О., дог. № 1-03 від 15.03.2017 року,

Точило Ю.І., директор,

Третьої особи: не з'явився.

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Позивач) звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянське" (далі - СТОВ "Деснянське", Товариство, Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Середино-Будської районної державної адміністрації (далі - Державний реєстратор, Третя особа), про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року та про скасування державної реєстрації змін до Статуту СТОВ "Деснянське", зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 22.05.2016 року, номер запису 16221050006000183.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.11.2016 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року рішення господарського суду Сумської області від 16.11.2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.

У поданій касаційній скарзі, СТОВ "Деснянське", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

До початку розгляду касаційної скарги по суті від СТОВ "Деснянське" через канцелярію суду 02.06.2017 року, 09.06.2017 року надійшли письмові заяви про відмову від касаційної скарги, поданої раніше від імені цього Товариства, у зв'язку з тим, що відповідно до протоколу загальних зборів СТОВ "Деснянське" від 26.05.2017 року та на підставі виданого наказу № 1-к-1-2017 від 26.05.2017 року новим директором цього Товариства призначено ОСОБА_4, який, у свою чергу, скасував раніше видану довіреність, б/н, від 15.03.2017 року, видану колишнім директором СТОВ "Деснянське" ОСОБА_5 на представлення його інтересів фізичними особами ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а представництво цих осіб на підставі договору про надання правової допомоги від 15.03.2017 року, припинено.

При цьому, до вказаних заяв було долучено копію відповідного наказу СТОВ "Деснянське" від 26.05.2017 року № 1-к-1-2017 та витягу з ЄДРПОУ про призначення ОСОБА_4 директором СТОВ "Деснянське", на підставі рішення загальних зборів учасників цього Товариства від 26.05.2017 року.

Розглянувши заяви СТОВ "Деснянське" про відмову від касаційної скарги, підписані директором ОСОБА_4, колегія суддів касаційної інстанції, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 1116 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи, які свідчать про те, що прийняття такої відмови від касаційної скарги в даному випадку може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів самого ж Відповідача, керівником (директором) якого під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій являвся ОСОБА_5, та не знаходить підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на таке.

Згідно ст.1116 Господарського процесуального кодексу України, особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від касаційної скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Водночас, частиною 6 статті 22 цього ж Кодексу встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позові відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

При цьому, статтею 55 Конституції України встановлено, зокрема, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зазначені положення Основного Закону конкретизовані в ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно якої кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Крім того статтею 14 зазначеного Закону встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

В даному випадку, як зазначалось вище, на підтвердження наявності повноважень на звернення до суду касаційної інстанції із заявою про відмову від раніше поданої касаційної скарги новопризначеним директором ОСОБА_4 додано копію наказу № 1-к-1-2017 від 26.05.2017 року про призначення його директором СТОВ "Деснянське" на підставі рішення загальних зборів учасників цього Товариства від 26.05.2017 року.

При цьому, за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року було скасовано рішення господарського суду Сумської області від 16.11.2016 року про відмову в позові та прийнято нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 у даній справі та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року, а також скасовано державну реєстрацію змін до статуту СТОВ "Деснянське".

Водночас, ОСОБА_4, який підписав відмову від касаційної скарги, було призначено директором СТОВ "Деснянське" на підставі рішення загальних зборів учасників цього Товариства проведених 26.05.2017 року, тобто - уже після ухвалення судом апеляційної інстанції вищезгаданої постанови від 28.02.2017 року.

Тому, в даному випадку, прийняття відмови від касаційної скарги, поданої на здійснення касаційного перегляду судового рішення, яким, фактично прийнято рішення з процедурних питань Товариства та встановлено незаконність рішення загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року і скасовано державну реєстрацію змін до статуту СТОВ "Деснянське", позбавить останнє можливості оскарження судового рішення, у касаційному порядку та може призвести до порушення його прав, регламентованих ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, вимогами Позивача у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського ТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року та скасування державної реєстрації змін до Статуту цього Товариства, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 22.05.2016 року за номером запису 16221050006000183., з посиланням на положення ст.ст. 93, 97, 98, 113 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 61 Закону України "Про господарські товариства", і на те, що вказане рішення загальних зборів учасників у зв'язку з неповідомленням його про час, місце та порядок денний таких зборів було прийнято з порушенням вимог закону та установчих документів під час їх скликання і проведення, та порушує його права на участь в управлінні Товариством і позбавило його, як учасника Товариства, можливості взяти участь у загальних зборах останнього, що відбулися 15.10.2008 року.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 97, 98, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України ст.ст. 41, 58, 59, 61 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 8.1., 8.3.5., 9.1., 9.2. Статуту СТОВ "Деснянське", та представлених доказів у справі, встановивши при цьому, що СТОВ "Деснянське" не було надано належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про час та місце проведення загальних зборів учасників цього Товариства, призначених на 15.10.2008 року, водночас, з урахуванням заяви Відповідача про застосування наслідків пропуску Позивачем строку позовної давності для звернення до господарського суду за захистом своїх прав у даному спорі, який почав свій перебіг з 05.03.2010 року, при проведенні загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське",оформлених відповідним протоколом № 3 від 05.03.2010 року, на яких був присутнім і сам Позивач та на яких повторно вирішувались питання, що розглядались загальними зборами 15.10.2008 року, дійшов висновку про те, що в даному випадку Позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до господарського суду, у зв'язку з чим, відмовив ОСОБА_2 у його позові.

Суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст.ст. 98, 116, 140, 143, 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 10, 23, 41, 42, 45, 50, 59 - 61 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 8.1., 8.3.5., 9.1., 9.2. Статуту СТОВ "Деснянське", та представлені матеріали справи, встановивши, що Позивача, як засновника Товариства із часткою у статутному капіталі у розмірі 17%, не було належним чином повідомлено про проведення 15.10.2008 року загальних зборів учасників Товариства тому, відповідно, він не був присутнім на цих зборах і не приймав в них участь і зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися, а відтак - і вплинути на результати голосування на цих зборах і, зокрема, щодо прийняття нових учасників Товариства, яке призвело до порушення корпоративного права позивача на участь в управлінні товариством та отримання інформації про скликання і проведення загальних зборів, у зв'язку з чим, погодився з висновками суду першої інстанції про те, що вказані загальні збори учасників було скликано та проведено з порушенням вимог закону та установчого документу (Статуту) Товариства.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, з огляду на подану Відповідачем заяву про застосування позовної давності у даному спорі, з посиланням на ст.ст. 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, і на те, що з копії згаданого вище протоколу № 3 від 05.03.2010 року загальних зборів СТОВ "Деснянське" не вбачається будь-яких відомостей щодо повідомлення їх учасникам будь-якої інформації про спірне рішення загальних зборів та про його наявність взагалі, а обставини щодо порушення прав Позивача, які допущені при прийнятті інших рішень загальних зборів не стосуються позову у даній справі і обізнаність Позивача про такі порушення не стосуються перебігу позовної давності у даній справі, тоді як про наявність спірного рішення загальних зборів Позивачу стало відомо тільки з моменту внесення відповідних змін до Статуту Товариства, які були зареєстровані 22.05.2015 року, тоді як з даним позовом до суду Позивач звернувся тільки у вересні 2016 року, у зв'язку з чим, визнавши у цій частині невірним висновок суду першої інстанції про відмову в позові за спливом позовної давності, скасував його рішення та прийняв нове рішення - про задоволення даного позову.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Водночас, згідно ст. 58 цього ж Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Також, статтею 97 Цивільного кодексу України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, статтею 98 цього ж Кодексу встановлено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Разом з тим, відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Як було встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Статут СТОВ "Деснянське" був затверджений установчими зборами цього Товариства 09.03.2000 року та зареєстрований Державним реєстратором 21.03.2000 року.

Зі змісту п. 8.1. Статуту СТОВ "Деснянське" (в редакції від 21.03.2000 року) вбачається, що вищим органом управління ТОВ є збори учасників. До виключної компетенції зборів учасників належить: затвердження та ухвалення будь-яких змін до цього Статуту (п. 8.3.5. Статуту); затвердження будь-яких змін у Статутному фонді і в розмірах часток учасників ТОВ у Статутному фонді, як і стосовно додаткових внесків учасників ТОВ до Статутного фонду (п. 8.3.6. Статуту).

Також, пунктами 9.1., 9.2 Статуту СТОВ "Деснянське" встановлено, що засідання зборів Учасників проводяться не менше одного разу на фінансовий рік. Засідання зборів учасників скликаються Головою зборів учасників. Повідомлення про такі збори, дату та місце їхнього проведення, порядок денний повинні бути вивішені не менш як за 30 днів до дня проведення засідання в людних місцях всіх населених пунктів, де мешкає та працює більшість учасників ТОВ. Якщо окремі учасники ТОВ мають інше місце проживання, їм у той же термін направляються письмові повідомлення.

Згідно Витягу з ЄДРПОУ ОСОБА_2 є співзасновником СТОВ "Деснянське" з часткою вартістю 2040,00 грн., що становить 17% статутного капіталу. До складу інших засновників входять: ОСОБА_8, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу, ОСОБА_9, розмір внеску 80,00 грн., що становить 7% статутного капіталу, ОСОБА_10, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу, ОСОБА_11, розмір внеску 2040,00 грн., що становить 17% статутного капіталу, ОСОБА_12, розмір внеску 2040,00 грн., що становить 17% статутного капіталу, ОСОБА_13, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу, ОСОБА_14, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу, ОСОБА_15, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу та ОСОБА_16, розмір внеску 840,00 грн., що становить 7% статутного капіталу.

Згідно представлених доказів у справі, 15.10.2008 року було проведено загальні збори учасників СТОВ "Деснянське", за результатами яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 2, а саме: виведено ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зі складу учасників цього Товариства шляхом укладання договорів купівлі-продажу належних їм часток у статутному капіталі Товариства, та виведено зі складу учасників Товариства ОСОБА_14 у зв'язку зі смертю та затверджено наступний розподіл часток у статутному капіталі: ОСОБА_5 - 52%, ОСОБА_12 - 17%, ОСОБА_9 - 7%, ОСОБА_2 - 7%, СТОВ "Деснянське" - 7%, а також, затверджено нову редакцію Статуту Товариства з урахуванням змін, що відбулися.

При цьому, Статут СТОВ "Деснянське" у новій редакції з внесенням до нього відповідних змін щодо нових учасників Товариства був зареєстрований Державним реєстратором тільки 22.05.2015 року.

Розглядаючи даний спір суди обох інстанцій правильно встановили, що

СТОВ "Деснянське" не було надано належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про час та місце проведення загальних зборів учасників цього Товариства, призначених на 15.10.2008 року, визнавши при цьому, що вказані загальні збори учасників було скликано та проведено з порушенням вимог закону та установчого документу (Статуту) Товариства, яке у свою чергу призвело до порушення корпоративного права Позивача на участь в управлінні Товариством та отримання інформації про скликання і проведення загальних зборів.

Разом з тим, стосовно висновків суду апеляційної інстанції про початок перебігу позовної давності у даному спорі з часу реєстрації змін до Статуту СТОВ "Деснянське", а саме - з 22.05.2015 року, який у даному випадку не був пропущений, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, згідно ст. 257 цього ж Кодексу, встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, стаття 267 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки спливу позовної давності, а саме: особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даному випадку, звертаючись у вересні 2016 року до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року та про скасування державної реєстрації змін до Статуту СТОВ "Деснянське", зареєстрованих в ЄДРПОУ 22.05.2016 року, ОСОБА_2, у своєму додатковому поясненні від 24.10.2016 року на заяву СТОВ "Деснянське" про застосування позовної давності у даному спорі вказував на те, що йому стало відомо про внесення змін до Статуту СТОВ "Деснянське" лише після реєстрації відповідних змін до Статуту СТОВ "Деснянське", які мали місце 22.05.2016 року.

Проте, приймаючи рішення про відмову у позові через сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено Відповідачем, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, протоколом № 3 загальних зборів учасників СТОВ "Деснянське" від 05.03.2010 року та актом про відмову від підпису установчих документів від 05.03.2010 року, підтверджується факт присутності ОСОБА_2 на загальних зборах учасників СТОВ "Деснянське" 05.03.2010 року, на яких повторно розглядались питання, які вирішувались на загальних зборах 15.10.2008 року, та про його обізнаність стосовно результатів прийнятого рішення загальними зборами СТОВ "Деснянське" 15.10.2008 року, тоді як з даним позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів 15.10.2008 року Позивач звернувся до господарського суду тільки у вересні 2016 року, у зв'язку з чим, з урахуванням приписів ст.ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про те, що в даному випадку Позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення до господарського суду.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 11112 Господарського процесуального кодексу України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не приділив у повній мірі уваги, як вимогам вищезазначених норм матеріального права, так і обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення даної справи, а тому, на думку колегії суддів касаційної інстанції, дійшов невірних висновків про початок перебігу позовної давності у даному спорі тільки після реєстрації Державним реєстратором відповідних змін до Статуту СТОВ "Деснянське" 22.05.2015 року, у зв'язку з наступним.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у позові та приймаючи нове рішення про задоволення позову, посилався на те, що ОСОБА_2 в даному випадку звертався з позовом саме про визнання недійсним рішення загальних зборів СТОВ "Деснянське" від 15.10.2008 року, а не рішення загальних зборів цього Товариства від 05.03.2010 року, тому, навіть у випадку присутності Позивача на загальних зборах Відповідача 05.03.2010 року, така обставина не може свідчити про його безпосередню обізнаність про порушення своїх прав внаслідок прийняття спірного рішення загальних зборів від 15.10.2008 року або про об'єктивну можливість знати про обставини порушення саме внаслідок прийняття зазначеного рішення.

При цьому, судом апеляційної інстанції не було враховано те, що звертаючись з даним позовом до господарського суду ОСОБА_2 посилався на порушення його права щодо участі у загальних зборах СТОВ "Деснянське" 15.10.2008 року, учасником якого він являється, на яких було внесено зміни до Статуту СТОВ "Деснянське", про які він дізнався лише у липні 2016 року, тоді як матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту присутності ОСОБА_2 на загальних зборах учасників СТОВ "Деснянське" 05.03.2010 року, на яких розглядались повторно ті ж питання, які вирішувались і на загальних зборах 15.10.2008 року, та про його обізнаність щодо результатів прийнятого спірного рішення загальними зборами, саме у зв'язку з чим, він і відмовився від підпису в установчих документах (Статуті) цього Товариства.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вказане, постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову, не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому така підлягає скасуванню.

Водночас, місцевий господарський суд, повно встановивши усі істотні обставини справи, надавши їм належну правову оцінку у сукупності та вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського ТОВ "Деснянське", оформлене протоколом № 2 від 15.10.2008 року та скасування державної реєстрації змін до Статуту СТОВ "Деснянське", зареєстрованих в ЄДР 22.05.2016 року за номером запису 16221050006000183, а тому, прийняте судом першої інстанції судове рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга СТОВ "Деснянське" - її задоволенню.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл судових витрат, господарський суд відшкодовує витрати стороні, на користь якої відбулося рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянське" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року скасувати повністю, а рішення господарського суду Сумської області від 16.11.2016 року у справі № 920/878/16 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь та Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянське" 3840,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок гривень 00 коп.) судових витрат, пов'язаних з розглядом касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Картере В.І.

Плюшко І.А.