ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Справа № 918/1267/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового засідання повідомлено належним чином)ОСОБА_4не з'явились (про дату, час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.01.2016та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016винесену за результатом розгляду позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївнипровизнання недійсним договору поруки № 1-0433/13/31-Р від 18.10.2013р.у справі№ 918/1267/14 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії АнатоліївнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна"простягнення в сумі 21 661 356 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.01.2016 (суддя Марач В.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 (головуючий суддя Коломис В.В., судді Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) відмовлено у прийнятті позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 на підставі статей 26, 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана ОСОБА_4 позовна заява не може бути розглянута в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016, а справу скерувати на розгляд до Господарського суду Рівненської області.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 26, 62 Господарського процесуального кодексу України. Наголошує на тому, що на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не розповсюджуються обмеження суб'єктного складу учасників господарського спору, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.09.2014 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорія-Україна" про стягнення заборгованості в сумі 21661356,61 грн. прийнято до провадження та призначено до розгляду.

14.01.2016 до Господарського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_4 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, в якому просить прийняти даний позов як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №918/1267/14, та визнати недійсним договір поруки №1-0433/13/31-Р від 18.10.2013.

Статтею 26 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

У пункті 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову (включаючи сплату судового збору, надіслання копії позову сторонам) та з урахуванням обмежень щодо суб'єктного складу господарського спору.

Як врегульовано частиною 3 статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу визначено, що господарським судам підсудні справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. В такому випадку позивачем може виступати фізична особа.

Натомість спір у справі, що переглядається, виник у зв'язку з невиконанням ТОВ "Флорія-Україна" взятих на себе кредитних зобов'язань, а звертаючись із позовною вимогою до банку, ОСОБА_4 просить визнати недійсним договір поруки №1-0433/13/31-Р від 18.10.2013.

Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору поруки саме як фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.

За наведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позов фізичної особи - ОСОБА_4, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни у справі №918/1267/14 про визнання недійсним договору поруки №1-0433/13/31-Р від 18.10.2013 не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, зокрема якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки відмовляючи у прийнятті позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами суди першої та апеляційної інстанцій, за встановлених обставин, правильно застосували пункт 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи ОСОБА_4 щодо можливості участі фізичної особи у господарському процесі у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі ґрунтуються на помилковому тлумаченні заявником статті 26 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі № 918/1267/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець