ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Справа № 927/937/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року у справі № 927/937/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудплюс" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудплюс" про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 8 714 701,54 грн., пені в сумі 2 699 271,75 грн., 3% річних в сумі 260 181,38 грн. та 5 148 545,45 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду в капітальному будівництві від 18.03.2014 року № 18-03-14/1.

До прийняття рішення у справі позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8 614 701,54 грн., пеню в сумі 1 154 530,73 грн., 3% річних в сумі 291 181,70 грн. та 4 721 306,92 грн. інфляційних сум.

У свою чергу відповідач звернувся до господарського суду Чернігівської області із зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про стягнення збитків у сумі 3 228 535,12 грн. у зв'язку з необхідністю понесення додаткових витрат на усунення виявлених прихованих недоліків виконаних підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.09.2015 року (суддя Демидова М.О.) первісний позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 8 614 701,54 грн., пеню в сумі 1 154 530,73 грн., 3 % річних в сумі 291 181,70 грн., інфляційних втрат в сумі 4721306,92 грн., а в зустрічному позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року (судді: Синиця О.Ф., Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18.03.2014 року між сторонами укладено договір підряду в капітальному будівництві № 18-03-14/1, відповідно до умов якого підрядник (позивач за первісним позовом) зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника (відповідача за первісним позовом) будівельні роботи та здати їх замовнику, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи у порядку і на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору підряду визначено, що роботи, які зобов'язався виконати підрядник, конкретний склад та обсяг цих робіт визначаються додатковою угодою (додатковими угодами) до цього договору, яка (які) укладаються сторонами на окремі етапи (частини) робіт, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до умов підпунктів 5.1.1. та 5.1.2. договору сторони укладають додаткову угоду на виконання окремого етапу (частини) робіт разом з додатками до неї.

У додатковій угоді на виконання окремого етапу (частини) робіт сторони визначають конкретний склад та обсяг робіт відповідного етапу (частини) робіт, їхню договірну ціну та інші умови, необхідні для виконання цих робіт.

Підпунктом 5.10.1. договору закріплено, що здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт забезпечується замовником.

Підпунктом 5.11.1. договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт оформляється щомісячно актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, які складаються підрядником і подаються разом із виконавчою документацією на підпис замовнику до 25-го числа кожного місяця.

За пп. 5.11.2. договору замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання акта форми КБ-2в, довідки форми КБ-3 та виконавчої документації повинен перевірити обсяг, зміст і вартість виконаних робіт, і підписати ці документи, скріпити їх печаткою та один з примірників повернути підряднику або подати підряднику свої мотивовані зауваження.

Підпункт 5.11.3. договору передбачає, що до участі в прийманні-передачі виконаних робіт замовником можуть залучатися спеціалізовані (консультаційні, проектні, інжинірингові) організації, спеціалісти.

Як визначено підпунктом 5.11.5. договору, замовник має право не оплачувати роботи, виконані підрядником з недоліками (дефектами), допущеними підрядником, до усунення цих недоліків (дефектів).

Згідно з пп. 5.12.1. оплату за виконані підрядником роботи замовник проводить щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту форми № КБ-2в, довідки форми КБ-3 та виконавчої документації.

Відповідно до умов пп. 5.15.1. договору остаточний розрахунок за етап (частину) робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами додаткової угоди на виконання нового етапу (частини) робіт або з дня підписання сторонами акту, яким підтверджується повернення переданої підряднику частини будівельного майданчика замовнику.

У підпункті 10.2.1. договору сторонами узгоджено, що приховані роботи підлягають прийманню представником замовника перед виконанням подальших робіт.

Для приймання прихованих робіт підрядник протягом 24 годин з моменту виконання цих робіт готує та передає замовнику акт огляду прихованих робіт (пп.10.2.2.).

Якщо закриття прихованих робіт було здійснено без їхнього приймання замовником у випадках, коли замовник не був проінформований або був поінформований невчасно, підрядник за власний рахунок повинен відкрити приховані роботи згідно з вказівками замовника, а потім відновити їх за власний рахунок (пп. 10.2.3. договору підряду).

Згідно з п. 11.3. договору загальний гарантійний строк якості робіт, експлуатації змонтованих конструкцій та матеріалів, що використовуються при виконанні таких робіт, встановлюються відповідними додатковими угодами на виконання окремого етапу (частини) робіт.

Перебіг загального гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відповідного етапу робіт, якщо інше не встановлено додатковою угодою на виконання окремого етапу (частини) робіт.

Пунктом 11.4. договору визначено, що у разі виявлення протягом загального гарантійного строку в результаті виконаних за договором робіт, змонтованих конструкцій та матеріалів, використаних при виконанні таких робіт, недоліків (дефектів) замовник протягом 5 робочих днів після їхнього виявлення повідомляє про це підрядника і викликає його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк або відмовиться підписати вказаний акт, замовник має право залучити до складання такого акта незалежних експертів, повідомивши про це підрядника. Акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 5 робочих днів після складання.

За п. 13.7. договору у випадку порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1-41 на виконання окремих етапів (частин) робіт до договору підряду від 18.03.2014 року № 18-03-14/1. Договірна ціна будівництва складена та узгоджена сторонами у додатках до додаткових угод №№ 1-41, підписаних повноважними представниками сторін.

До матеріалів справи додані Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які підписані представниками замовника та підрядника.

Акти приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника підписані без зауважень та заперечень.

Крім того, сторонами у справі підписано акти про надання послуг на суму 26557 грн.

Виконані підрядником роботи оплачені замовником частково, а саме за додатковими угодами № 1-9,12,14,15,17,18,25 - на загальну суму 1 265 175,87 грн.

СТОВ "Надія" на адресу ТОВ "Укрбудплюс" надіслане письмове повідомлення від 08.07.2015 року № 431 про руйнування конструкцій та неможливість їх використання за цільовим призначенням: зруйнована бетонна заливка в загонах телятників; зруйновані бетонні опори для надхолочного брусу; відбулося руйнування зварювальних швів в металевій огорожі фідлотів; прийшла до непридатності крівля; несправно функціонує система вентиляції телятника. У вказаному повідомлення позивачем за зустрічним позовом зазначено про спричинення вказаних руйнувань прихованими недоліками виконаних підрядних робіт за укладеним сторонами у справі договором підряду.

ТОВ "Укрбуд" у відповіді від 17.07.2015 року на лист СТОВ "Надія" повідомлено про те, що підрядні роботи були прийняті без зауважень та заперечень, крім того, ряд перелічених у повідомленні робіт взагалі не виконувалися ТОВ "Укрбудплюс", але підрядник готовий прибути для переговорів щодо визначення сектору відповідальності, про яку заявлено у повідомленні.

Вказана відповідь підрядника замовником отримана, проте спільного визначення наявності або відсутності недоліків сторонами не з'ясовано.

СТОВ "Надія" укладено з ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс" договір підряду від 23.07.2015 року № 23-07/2015, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника будівельні роботи з улаштування фідлотів, ремонту водопроводу, ремонту приміщень молочно - товарних ферм, а саме ферми № 1 у місті Бахмач, ферм № 1 та № 2 в с. Стрільники, ферми № 2 в с. Попівка, що належать замовнику на праві власності, та здати їх замовнику.

ТОВ "КБК "Альянс" було складено дефектні акти: від 23.07.2015 року на улаштування фідлотів №3,4 на 320 голів МТФ №1 в м. Бахмач; від 23.07.2015 року на укріплення хедлоків №7 на МТФ №1 в м. Бахмач; від 23.07.2015 року на ремонт водопроводу на МТФ №1 в с. Стрільники; від 24.07.2015 року на ремонт покрівлі тока в с. Попівка; від 24.07.2015 року на ремонт водопроводу на МТФ №2 в с. Стрільники; від 24.07.2015 року на ремонт побутового приміщення на МТФ №2 с. Попівка; від 24.07.2015 року на ремонт фасаду АБК на МТФ №2 в с. Попівка; від 24.07.2015 року на ремонт хвірток на МТФ №1 в м. Бахмач.

На підставі дефектних актів були складені локальні кошториси на загальну суму 3 228 535,12 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги за первісним позовом підрядника до замовника про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати виконаних робіт за спірним договором та зустрічні вимоги замовника до підрядника про стягнення збитків у зв'язку з необхідністю понесення додаткових витрат на усунення виявлених прихованих недоліків виконаних підрядних робіт.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних сум обґрунтовано доведеністю обставин неналежного виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за спірним договором, та відмову в зустрічному позові про стягнення збитків мотивовано недоведеністю обставин заподіяння замовнику збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1, 2 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За ч. 5 ст. 321 ГК України якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, яка обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

У статті 886 ЦК України закріплено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Частиною 1 ст. 322 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання за договором з оплати виконаних робіт за актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, які підписані представниками сторін без зауважень, здійснив неналежним чином, тобто не провів повних розрахунків у визначений пп. 5.15.1. договору строк, і має перед позивачем заборгованість в сумі 8 614 401,54 грн., що підтверджується матеріалами та обставинами справи, і за прострочення якої замовником правомірно нараховано пеню в сумі 1 154 530,73 грн., 3% річних в сумі 291 181,70 грн. та 4 721 306,92 грн. інфляційних сум.

В той же час, ні нормами Цивільного кодексу України, ані умовами укладеного сторонами договору будівельного підряду не передбачене право звільнення замовника від оплати повного обсягу виконаних підрядних робіт у випадку наявності сумнівів у їх якості.

До того ж, судами було обгрунтовано відмовлено відповідачу за первісним позовом в клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки ним в такому клопотанні не було наведено переліку та ознак об'єктів на яких виявлено приховані недоліки, і не визначено, які саме недоліки є прихованими. При цьому суди обгрунтовано виходили з того, що замовником не було дотримано порядку виявлення та встановлення прихованих недоліків.

Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних сум грунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Водночас, судами обох інстанцій встановлено, що визначену в п. 11.4 договору процедуру виявлення недоліків підрядних робіт протягом загального гарантійного строку та повідомлення підрядника про виявлені недоліки замовник не дотримав, відповідний акт про порядок та строки усунення виявлених недоліків (дефектів) не склав та позивачу за первісним позовом не надіслав.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги, що дефектні акти складені підрядною організацією КБК "Альянс" в односторонньому порядку за ініціативою відповідача за первісним позовом, без дотримання порядку складення акту виявлених недоліків, встановленого договором підряду. До того ж, відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що КБК "Альянс" наділене повноваженнями зі складання експертного висновку щодо визначення недоліків (дефектів), як це передбачено умовами пункту 11.4 договору підряду.

Крім того, вказані дефектні акти містять відомості не про недоліки у вже виконаних позивачем за первісним позовом підрядних роботах, а про вартість повного обсягу робіт з будівництва кожного з об'єктів.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що доказів на підтвердження понесення замовником витрат на усунення недоліків (дефектів) виконаних робіт, як і самого факту існування недоліків (дефектів) підрядних робіт, виконаних підрядником, відповідач за первісним позовом не надав, дійшли правильного висновку про недоведеність фактичних обставин заподіяння збитків останньому.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дав належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права та умов договору, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в зустрічному позові про стягнення збитків за недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 08.09.2015 року.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко