ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2016 року Справа № 925/1301/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Кравчук Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський щебзавод" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2016за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський щебзавод" про заміну сторони виконавчого провадження по справі 925/1301/13у справі№925/1301/13 Господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський щебзавод"доДочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення 1353425,21грн.за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Драченко В.С. (представник за дов. від 20.10.2015 б/н)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.12.2015 по справі №925/1301/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, відмовлено в задоволені заяви ТОВ "Тальнівський щебзавод" про зміну сторони у виконавчому провадженні.
Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, ТОВ "Тальнівський щебзавод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви, мотивуючи касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст. 512, 514 ЦК України, ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 111-28 ГПК України; ігноруванням судами висновків ВСУ, що наведені у постанові ВСУ від 20.11.2013 по справі № 6-122цс13.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 по справі №925/1301/13 позовні вимоги ТОВ "Тальнівський щебзавод" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 1353425 грн. - основного боргу, 27068,50грн. - судового збору.
На виконання вказаного рішення місцевим господарським судом 26.11.2013 видано наказ.
ТОВ "Тальнівський щебзавод" звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі №925/1301/13 його правонаступником - ПАТ "Уманьавтодор".
Заяву вмотивовано тим, що між стягувачем та ПАТ "Уманьавтодор" укладено договір про відступлення права вимоги присудженого судом у даній справі боргу.
Судом встановлено, що 19.10.2015 між ТОВ "Тальнівський щебзавод" (Первісний кредитор) та ПАТ "Уманьавтодор" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги до Боржника - дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 1 380 493 (один мільйон триста вісімдесят тисяч дев'яносто три) грн. 50 коп., належне Первісному кредиторові на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 по справі №925/1301/13 за позовом Первісного кредитора до Боржника про стягнення 1353425 грн. основного боргу та 27068,50 грн. судового збору.
За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п.1.1. цього Договору ( п.1.2 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що зобов'язання на суму 1353425 грн. виникли між ДП "Черкаський облавтодор" та ТОВ "Тальнівський щебзавод" на підставі договору поставки № 32/08 від 14.10.2008.
Пунктом 10.4 договору поставки № 32/08 від 14.10.2008, передбачено, що ні одна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі без письмового узгодження з другою стороною.
При цьому, згідно з п. 4.2. Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги.
Доказів письмового погодження між сторонами передачі прав та обов'язків за договором поставки №32/08 від 14.10.2008, як і доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги матеріали справи не містять.
За таких обставин, укладення договору про відступлення права вимоги здійснено всупереч вимогам договору поставки № 32/08 від 14.10.2008 (без згоди ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") та без повідомлення боржника.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Проте, зі змісту Договору вбачається, що його предметом є відступлення права вимоги за рішенням господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 по справі № 925/1301/13, за яким з боржника стягнуто не лише сума заборгованості, а також судові витрати.
При цьому, умовами Договору новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки, виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Питання заміни сторони її правонаступником, в тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають (Постанова ВСУ від 19.08.2014 по справі №923/945/13).
За таких обставин, при укладенні договору про відступлення права вимоги від 19.10.2015 сторони по справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, з огляду на що, висновок суду про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Тальнівський щебзавод" про заміну сторони у виконавчому проваджені, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.
Посилання скаржника (позивача) в касаційній скарзі в обгрунтування своїх доводів на постанову ВСУ від 20.11.2013 у справі №6-122цс13 колегія суддів визнає необгрунтованим, оскільки правові позиції, що наведені в зазначеній постанові та в зазначеній вище постанові ВСУ від 19.08.2014 по справі №923/945/13, не суперечать одна одній та передбачають можливість здійснення судом заміни сторони у виконавчому провадженні з наданням їй статусу сторони виконавчого провадження при належно оформленому договорі уступки права вимоги.
Зважаючи на викладене, колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судові акти відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для їх скасування відсутні .
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 925/1301/13 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський